Книга 4. Розвиток атомної енергетики та об’єднаних енергосистем
1.2.5. Роль Сонця, води та вітру в розвитку життя на Землі
Природні механізми нашої планети, в основі яких лежать енергетичні процеси, мільярди літ безупинно діяли, створюючи Землю і життя на ній.
Речовина й енергія – от дві основи життя. Жива речовина Землі як рухомо-рівноважна система безупинно оновлюється за рахунок надходження енергії.
Розвинене життя є могутнім фактором, що перетворює біосферу, вчення про яку як активну оболонку Землі створено академіком В.І. Вернадським. Біосфера включає зовнішні шари Землі (частину кори) починаючи з глибини 3 км під її поверхнею, майже всю гідросферу і нижню частину атмосфери. Із загальної маси живої речовини на Землі, що складає більш 2420 млрд. т, основна частина зосереджена в зелених рослинах (більше 99%).
Уся біосфера, життя існує завдяки сонячній енергії, котра також має першорядне значення в біохімічних процесах, які відбуваються на Землі.
Викопні природні ресурси, що ховають законсервовані запаси енергії у вигляді покладів вугілля, торфу, нафти й ін., – результат життєдіяльності організмів, так само, як ґрунт, – результат їх взаємодії з гірськими породами.
Ці невідновлювальні джерела енергії – найцінніша спадщина, що дісталася людству завдяки роботі Сонця, води і вітру, життєдіяльності організмів за багато мільйонів років.
Сонце, вітер і вода, за рахунок енергії яких відбуваються екзогенні процеси, що змінюють вигляд Землі, є також тими відновлювальними джерелами енергії, які людина використовувала з давніх часів.
Робота Сонця, води і вітру сприяла розвитку життя на Землі задовго до появи на ній людини, і благами цієї роботи людство користується повсякденно й понині.
Згадаємо Павла Антокольського:
В твоей упряжке четверной
Земля, Огонь, Вода и Воздух
Несутся в молниях и звездах
Дорогу вытянув струной.
З миті появи на Землі людей ними пройдено довгий шлях до сучасної цивілізації. Оглянемо поглядом цей шлях, акцентуючи увагу в першу чергу на тому, як людина стала не тільки homo sapiens – «людиною розумною», – але і homo forsabilis – «людиною могутньою», як опановувала енергію, якими законами керувалася, як створювала світ енергетичної техніки.
Століття за століттям, тисячоліття за тисячоліттям людина проникала у таємниці природи, осягала одну загадку за іншою. Довгий і тяжкий був цей шлях. Змінилася незліченна кількість поколінь, поки люди навчилися добувати вогонь, використовувати енергію води і вітру.
Спостережливість, пам'ять і розум багатьох поколінь – от основний закон удосконалювання наших предків.
У наступних розділах читач зможе знайти докладні відомості про пізнання природи людиною, про використання енергії Сонця, води і вітру в давні та середні віки й у новий час, простежити за історією створення і розвитку механізмів для перетворення відновлюваної енергії.
- Вступ
- ЧАСТИНА 1. Атомна енергетика
- Розділ 1. Розвиток атомної енергетики
- Розділ 2. Ядерні реактори
- Розділ 3. Ядерні енергетичні установки
- Розділ 4. Атомні електростанції
- Розділ 5. Паливні цикли атомної енергетики
- Розділ 6. Забезпечення паливом атомної енергетики
- Розділ 7. Перспективні напрямки розвитку реакторів та ядерного паливного циклу
- Розділ 8. Реактори – випалювачі високорадіотоксичних відходів переробки відпрацьованого палива АЕС
- Раздел 9. Можливий варіант розвитку ядерно-паливного циклу в Україні
- ЧАСТИНА 2. Об’єднані енергосистеми та енергоутворення
- Розділ 1. Процес об’єднання енергетичних систем: основні поняття й призначення
- Розділ 2. Міжсистемні зв’язки – засіб ефективного утворення енергооб’єднань
- Розділ 3. Об’єднана енергетична система України
- Розділ 4. Єдина енергетична система Російської Федерації
- Розділ 5. Транснаціональні й трансконтинентальні енергосистемні утворення
- Післямова
- Перелік скорочень
- Список використаної літератури
- Відомості про авторів