Книга 4. Розвиток атомної енергетики та об’єднаних енергосистем
7.3.4. Промислова класифікація вугілля України
Класифікація за марками. Споживна цінність і вартість вугілля, крім показників якості (зольності, масової частки вологи, сірки тощо), залежить від генетичних і технологічних властивостей. З врахуванням особливостей роботи підприємств України розроблено національний стандарт для встановлення марочної належності вугілля ДСТУ 3472-96 «Вугілля буре, кам'яне, антрацит. Класифікація».
У залежності від значень середнього показника відбиття вітриніту Ro, виходу летких речовин Vdaf, теплоти згоряння на сухий беззольний (Qsdaf) чи вологий беззольний (Qsaf) стан і спікливості, вираженої товщиною пластичного шару Y та індексом Рога RI, вугілля України поділяється на дев'ять марок (таблиця 7.4).
Значення виходу летких речовин, товщину пластичного шару, індекс Рога, теплоту згоряння Qsdaf визначають в пробах кам'яного вугілля і антрацитів із зольністю не більше 10%. Якщо зольність проби перевищує 10%, то її збагачують в органічній або неорганічній рідині.
Марку вугілля визначають для кожного пласту. Для встановлення марки вугілля суміші пластів шахти (шахтовидачі) знаходять значення класифікаційних показників для вугілля кожного пласту, що входить у суміш. За результатами аналізу проб вугілля пластів з врахуванням планової участі кожного пласту у видобутку вираховують середньозважені значення цих показників і за таблицею визначають марку вугілля по шахті (шахтовидачі).
Таблиця 7.5. Класифікація бурого, кам'яного вугілля і антрациту за розміром кусків
Клас |
Позначення |
Розміркусків, мм |
Плитне |
П |
100–200 (300) |
Крупне |
К |
50–100 |
Горіх |
О |
25–50 |
Дрібне |
М |
13–25 |
Сім'ячко |
С |
6–13 |
Штиб |
Ш |
0–6 |
Рядовий |
Р |
0–200 (300) |
При збагаченні та розсортуванні вугілля однієї марки марку продуктів, одержаних в наслідок цих процесів, встановлюють за рядовим вугіллям, що поступає на переробку. При спільному збагаченні та розсортуванні вугілля різних марок, яке використовується для енергетичних цілей, марка продуктів визначається за середньозваженими показниками з урахуванням планової переробки рядового вугілля. При збагаченні та розсортуванні змішування вугілля різних марок, що використовуються для коксування, допускається тільки за узгодженням зі споживачем. При цьому пайова участь марок у суміші вказується за плановою їх участю у вихідному вугіллі.
Класифікація вугілля за розмірами кусків. Для багатьох видів використання вугілля велике значення має його підготовленість за крупністю. Така підготовка здійснюється при розсортуванні вугілля і продуктів збагачення, яка, як правило, проводиться за заданою шкалою класифікації для отримання сортів вугілля та антрациту, передбачених стандартами розмірів.
Класи крупності встановлені для грохочення вугілля за мінімальними і максимальними розмірами кусків, для відсівів і рядових – тільки за максимальним розміром. У відповідності з ГОСТ 19242-73 «Вугілля буре, кам'яне і антрацит. Класифікація за розміром кусків» прийнята класифікація вугілля за крупністю, що наведена в таблиці 7.5.
В Україні на вугілля, пропонується до поставок на електростанції та інші підприємства, на основі досліджень оформлюються сертифікати якості та технологічних властивостей згідно з ГОСТ 30131 «Вугілля кам'яне і антрацити (вугілля середнього і високого рангів). Кодифікація».
- Вступ
- ЧАСТИНА 1. Атомна енергетика
- Розділ 1. Розвиток атомної енергетики
- Розділ 2. Ядерні реактори
- Розділ 3. Ядерні енергетичні установки
- Розділ 4. Атомні електростанції
- Розділ 5. Паливні цикли атомної енергетики
- Розділ 6. Забезпечення паливом атомної енергетики
- Розділ 7. Перспективні напрямки розвитку реакторів та ядерного паливного циклу
- Розділ 8. Реактори – випалювачі високорадіотоксичних відходів переробки відпрацьованого палива АЕС
- Раздел 9. Можливий варіант розвитку ядерно-паливного циклу в Україні
- ЧАСТИНА 2. Об’єднані енергосистеми та енергоутворення
- Розділ 1. Процес об’єднання енергетичних систем: основні поняття й призначення
- Розділ 2. Міжсистемні зв’язки – засіб ефективного утворення енергооб’єднань
- Розділ 3. Об’єднана енергетична система України
- Розділ 4. Єдина енергетична система Російської Федерації
- Розділ 5. Транснаціональні й трансконтинентальні енергосистемні утворення
- Післямова
- Перелік скорочень
- Список використаної літератури
- Відомості про авторів