Книга 4. Розвиток атомної енергетики та об’єднаних енергосистем
2.6. Третій закон термодинаміки (тепловий закон Нернста)
Як уже зазначалося, перший і другий закони термодинаміки були сформульовані як принципи неможливості двигунів першого і другого роду.
Третій закон термодинаміки сформульований як принцип неможливості досягнення абсолютного нуля температур.
Розглядаючи максимально можливі теплоту і роботу хімічних реакцій поблизу абсолютного нуля температури, німецький фізик і фізикохімік В. Нернст (1864–1941) відмітив, що для конденсованих систем при T>0 похідні теплоти і роботи по температурі стають рівними одна одній і також прагнуть до нуля. Базуючись на цьому, він своєю теоремою (теорема Нернста) встановив, що поблизу абсолютного нуля температури значення всіх теплоємкостей стає рівним нулю і ентропії S всіх речовин, що знаходяться у рівноважному стані, стають незмінними і рівними між собою. Цей висновок, званий тепловим законом Нернста, надалі підтверджений практикою розрахунків і експериментальними даними визначення теплоємкостей. Надалі М. Планк показав, що абсолютні значення ентропії при T>0 для різних речовин не тільки рівні одне одному, але й можуть бути прийняті рівними нулю, тобто для всіх речовин при T>0 маємо S0=0.
З вищезгаданого міркування випливає, що ні шляхом відведення тепла (тобто охолоджуванням тіла), ні шляхом здійснення якої-небудь роботи поблизу абсолютного нуля знизити температуру тіла неможливо. Цей висновок формулюється як вельми важливий закон: абсолютний нуль температури недосяжний. Досвід показує, що, кажучи словами самого Нернста, «відповідно до результатів квантової теорії для кожного твердого тіла існує в околиці абсолютного нуля деякий температурний інтервал, в якому саме поняття температури практично втрачає сенс», або, простіше кажучи, в цьому температурному інтервалі властивості тіла (об'єм, теплове розширення, стисливість і т. д.) не залежать від температури. Це поле термічної нечутливості різне у різних тіл; в алмаза, згідно з Нернстом, воно тягнеться не менше ніж на 40 градусів від абсолютного нуля.
- Вступ
- ЧАСТИНА 1. Атомна енергетика
- Розділ 1. Розвиток атомної енергетики
- Розділ 2. Ядерні реактори
- Розділ 3. Ядерні енергетичні установки
- Розділ 4. Атомні електростанції
- Розділ 5. Паливні цикли атомної енергетики
- Розділ 6. Забезпечення паливом атомної енергетики
- Розділ 7. Перспективні напрямки розвитку реакторів та ядерного паливного циклу
- Розділ 8. Реактори – випалювачі високорадіотоксичних відходів переробки відпрацьованого палива АЕС
- Раздел 9. Можливий варіант розвитку ядерно-паливного циклу в Україні
- ЧАСТИНА 2. Об’єднані енергосистеми та енергоутворення
- Розділ 1. Процес об’єднання енергетичних систем: основні поняття й призначення
- Розділ 2. Міжсистемні зв’язки – засіб ефективного утворення енергооб’єднань
- Розділ 3. Об’єднана енергетична система України
- Розділ 4. Єдина енергетична система Російської Федерації
- Розділ 5. Транснаціональні й трансконтинентальні енергосистемні утворення
- Післямова
- Перелік скорочень
- Список використаної літератури
- Відомості про авторів