Книга 4. Розвиток атомної енергетики та об’єднаних енергосистем
2.7. Основні енергетичні параметри ГАЕС
Напори ГАЕС. Статичний напір Нст, як і на ГЕС, дорівнює різниці рівнів верхнього та нижнього водойм і в процесі роботи ГАЕС змінюється при їх спрацюванні та наповненні. Зміни рівнів у водоймах при роботі ГАЕС можуть досягати 30 м.
У турбінному режимі напір (нетто) менше статичного на величину гідравлічних втрат при русі води у водоводах:
Нт=Нст – hвтр.т.
У насосному режимі напір, що розвивається, більше статичного на величину гідравлічних втрат при зворотному русі води у водоводах:
Нн=Нст+ hвтр.н.
Гідравлічні втрати у водоводах, що залежать від їх довжини, шорсткості стін, площі поперечного перерізу, швидкості води, місцевих опорів можуть становити від 1% Нст при гребельній схемі до 10% при дериваційній.
Коефіцієнт корисної дії ГАЕС (к.к.д. циклу) для ГАЕС простого акумулювання характеризується відношенням енергії Ет, виробленої у турбінному режимі, до енергії Ен, витраченої в насосному режимі:
К.к.д. циклу ГАЕС враховує всі втрати енергії протягом циклу, включаючи к.к.д. гідросилового устаткування (гідравлічних і електричних машин) і гідравлічні втрати у водоводах, проточному тракті будинку ГАЕС у турбінному та насосному режимах.
На сучасних ГАЕС з оборотними гідроагрегатами (двохмашинна схема) к.к.д. циклу досягає 75%, наприклад на ГАЕС Ренкхаузен (ФРН) і на Дністровській ГАЕС.
На ГАЕС при трьохмашинній схемі за рахунок збільшення к.к.д. турбін і насосів к.к.д. циклу досягає 79%, наприклад на ГАЕС Віанден (Люксембург) потужністю 900 МВт.
Потужність Nт і вироблення електроенергії в турбінному режимі Ет ГАЕС залежать від напору й обсягу використовуваної води в циклі акумулювання й визначаються як для ГЕС, вироблення електроенергії звичайно розраховується як добуток установленої потужності на розрахунковий час її використання в турбінному режимі.
Потужність і споживання енергії в насосному режимі
Nн=9,81 Q·Нн·ηн;
Ен=Nн·Тн,
де Q – витрата води, що закачується у верхню водойму; ηн – коефіцієнт корисної дії насосного або оборотного агрегату у насосному режимі; Тн – час роботи у насосному режимі.
- Вступ
- ЧАСТИНА 1. Атомна енергетика
- Розділ 1. Розвиток атомної енергетики
- Розділ 2. Ядерні реактори
- Розділ 3. Ядерні енергетичні установки
- Розділ 4. Атомні електростанції
- Розділ 5. Паливні цикли атомної енергетики
- Розділ 6. Забезпечення паливом атомної енергетики
- Розділ 7. Перспективні напрямки розвитку реакторів та ядерного паливного циклу
- Розділ 8. Реактори – випалювачі високорадіотоксичних відходів переробки відпрацьованого палива АЕС
- Раздел 9. Можливий варіант розвитку ядерно-паливного циклу в Україні
- ЧАСТИНА 2. Об’єднані енергосистеми та енергоутворення
- Розділ 1. Процес об’єднання енергетичних систем: основні поняття й призначення
- Розділ 2. Міжсистемні зв’язки – засіб ефективного утворення енергооб’єднань
- Розділ 3. Об’єднана енергетична система України
- Розділ 4. Єдина енергетична система Російської Федерації
- Розділ 5. Транснаціональні й трансконтинентальні енергосистемні утворення
- Післямова
- Перелік скорочень
- Список використаної літератури
- Відомості про авторів