Бог проявив щедрість,
коли подарував світу таку людину...

Світлані Плачковій присвячується

Видання присвячується дружині, другу й соратнику,
автору ідеї, ініціатору й організатору написання цих книг
Світлані Григорівні Плачковій, що стало її останнім
внеском у свою улюблену галузь – енергетику.

Книга 4. Розвиток атомної енергетики та об’єднаних енергосистем

ЧАСТИНА 2. Об’єднані енергосистеми та енергоутворення

Методика визначення енергоефективності. Основою для оцінки ефективності національної економіки є показник енергоємності ВВП (ЕВВП). Процес його визначення в Україні був формалізований тільки в 2000 р. і вже відповідно до цього була визначена ЕВВП у національній економіці ретроспективно аж до початку 90-х років.

Як уже відзначалося в попередньому розділі, ЕВВП визначає обсяг споживання ПЕР для задоволення енергетичних виробничих і невиробничих потреб держави на одиницю ВВП. Відповідно до прийнятої в Україні методики ЕВВП Е співвідноситься з первинним споживанням ПЕР:

Е = Р/VВВП, де VВВП – обсяг ВВП; Р – обсяг споживання ПЕР на енергетичні цілі.

Наведені нижче показники динаміки ЕВВП в Україні визначені саме на основі застосування згаданої методики.

Динаміка ЕВВП в Україні. Досить драматичною динамікою характеризується історія українського енергозбереження періоду її власної державності.

Початок 90-х років ХХ століття в Україні можна охарактеризувати як період усвідомлення важливості проблеми енергозбереження на суспільному рівні. Тоді, ще під час відсутності відповідного законодавства (Закон України «Про енергозбереження» був прийнятий тільки в 1994 р.), часто висловлювалася сентенція, що ось наступить подорожчання енергоресурсів відповідно до ринкової вартості й усе стане на свої місця з погляду ефективності їх споживання.

Перша частина цієї сентенції здійснилася дуже швидко: вартість імпортованого газу протягом досить короткого періоду зросла в десятки разів. Проте на практиці все виявилося набагато складнішим: результат склався прямо протилежним очікуваному. Низький рівень енергоефективності національного виробництва в сукупності зі зростанням ціни імпортованого газу стали однієї з визначальних причин кризових явищ в економіці України 90-х років і, у свою чергу, – подальшого погіршення ЕВВП. Це ілюструє наведена нижче динаміка основних показників економіки України (табл. 2.1).

Як видно з матеріалів цієї таблиці, ЕВВП національної економіки періоду становлення державності України в 1990–1996 рр. зросла на 42%.

Із самого початку висока енергоємність ВВП в Україні є наслідком певної технологічної відсталості, незадовільної структури національної економіки і впливу «тіньового» сектору. Вона об'єктивно обмежує конкурентоздатність національного виробництва та лягає важким тягарем на економіку, тим більше в умовах її зовнішньої енергетичної залежності.

На відміну від розвинених країн, де енергозбереження є елементом економічної й екологічної доцільності, для України це питання виживання, оскільки дотепер не вирішена проблема збалансованого платоспроможного споживання, як внутрішнього, так і по імпорту ПЕР.

Проблема незбалансованого внутрішнього споживання ПЕР має різко негативні економічні та соціальні наслідки:

• частина міського населення України забезпечується водопостачанням лише кілька годин у добу, звичайним явищем в 90-ті роки ХХ в. стали в регіонах відключення від електропостачання, якість теплопостачання часто не відповідає встановленим вимогам;

• конкурентоздатність вітчизняної, досить енергоємної, продукції досягається лише ціною значного зниження складової витрат на оплату праці;

• поступово руйнується інфраструктура паливно-енергетичного комплексу (ПЕК) і комунальних підприємств водоі теплозабезпечення.

 

Таблиця 2.1 Показники, що характеризують динаміку енергоємності ВВП в Україні протягом 1990–2006 рр. (вартісні показники – у цінах 2006 року)

Рік

Споживання первинних ПЕР, млн. т у.п.

Обсяг ВВП, млрд. грн.

Енергоємність ВВП

Рік

Споживання первинних

ПЕР, млн. т у.п.

Обсяг ВВП, млрд. грн.

Енергоємність ВВП

Рік

Споживання первинних ПЕР, млн. т у.п.

Обсяг ВВП, млрд. грн.

кг у.п.

грн.

% до попереднього року

Рік

Споживання первинних

ПЕР, млн. т у.п.

Обсяг ВВП, млрд. грн.

кг у.п.

грн.

% до попереднього року

1990

340,9

799,63

0,43

1999

191,1

326,53

0,58

98,0

1991

330,1

730,05

0,45

106,1

2000

185,4

345,78

0,53

91,6

1992

292,7

657,84

0,44

99,8

2001

183,1

377,69

0,49

90,4

1993

259,4

564,40

0,46

103,3

2002

184,1

397,27

0,46

95,6

1994

225,2

435,10

0,52

112,6

2003

193,1

434,60

0,44

95,7

1995

216,5

382,13

0,57

109,5

2004

196,7

487,20

0,40

90,9

1996

206,7

343,81

0,60

106,1

2005

198,9

500,30

0,40

98,5

1997

204,3

333,61

0,61

101,9

2006

201,8

535,90

0,38

94,7

1998

195,3

327,19

0,60

97,5

2007

199,80

574,90

0,35

92,1

У зв'язку із цим варто особливо наголосити, що проблема захисту населення від непомірно високих витрат на енергоресурси та комунальні послуги не лежить у площині широко пропагандованої тези про недопущення росту тарифів, а вимагає зваженої політики енергозбереження.

Неефективне внутрішнє споживання ПЕР веде також до значного – понад 50% – їх імпорту, що створює значну залежність від країн-експортерів і, відповідно, є питанням енергетичної безпеки держави. Разом з тим потенціал енергозбереження в Україні, що може бути реалізований, становить 42–48% обсягу споживаних ПЕР. Його реалізація дозволить зняти в основному гостроту проблеми зовнішньої енергетичної залежності. Таким чином, проблема енергозбереження та платоспроможного попиту на енергоресурси за своєю важливістю не поступається перед проблемою диверсифікації джерел їх надходжень.

В Україні не вирішені також у повному обсязі питання збалансованого платоспроможного споживання ПЕР по імпорту. Це в значній мірі зачіпає геополітичні інтереси України як транзитної європейської держави, завдяки чому країна покриває значну частину потреби в газі як плату за його транзит.

Таким чином, фактор енергоефективності є одним з визначальних для національної економіки України. У цілому тут фокусуються як проблеми ефективності ПЕК, так і здатності останнього ресурсно забезпечити ефективне функціонування економіки загалом.

Економічні передумови. Саме фактор низкої енергоефективності став одним з визначальних у розвитку кризових явищ в українській економіці. Дійсно, у структурі витрат на виробництво промислової продукції в першій половині 90-х років ХХ століття майже втроє зросла вартісна складова ПЕР у матеріальних витратах на цю продукцію, досягши 42% загального обсягу (мал. 2.1).

Зростання питомої ваги витрат на ПЕР обумовлене декількома факторами, найбільш вагомим серед яких є розбіжність індексів росту цін. Цей індекс для продукції електроенергетики і паливної промисловості склав відповідно 1,394 й 1,85, якщо прийняти індекс цін промислової продукції в цілому за цей же період дорівнюючим одиниці. Першопричиною цих явищ стало значне зростання вартості імпортних ПЕР протягом згаданого періоду. Як результат впливу цієї сукупності факторів складова витрат на енергоресурси в структурі ціни промислової продукції протягом 1990– 1997 рр. зросла в межах 6,2–18,9%, а рентабельність, навпаки, зменшилася від 16,8% до свого мінімального значення в 1997 році – 5,7%; лише в 1999 р. останній показник зріс до 9,1%. Низька рентабельність стала у свою чергу однією з причин вимивання оборотних коштів в економіці, сприяючи в такий спосіб її бартеризації та іншим негативним наслідкам з погляду переходу до ринкових відносин. Бартеризація ж несумісна з режимом енергозбереження, оскільки собівартість продукції стає другорядним фактором.

Мал. 2.1. Динаміка структури ціни промислової продукції протягом 1990–1998 рр.:  1 – прибуток; 2 – інші витрати; 3 – соціальні відрахування; 4 – заробітна плата;  5 – амортизація основних фондів; 6 – загальні матеріальні витрати, де: 7 – паливо, 8 – електроенергія Мал. 2.1. Динаміка структури ціни промислової продукції протягом 1990–1998 рр.: 1 – прибуток; 2 – інші витрати; 3 – соціальні відрахування; 4 – заробітна плата; 5 – амортизація основних фондів; 6 – загальні матеріальні витрати, де: 7 – паливо, 8 – електроенергія

  • Попередня:
    ЧАСТИНА 1. Атомна енергетика
  • Читати далі:
    Розділ 1. Процес об’єднання енергетичних систем: основні поняття й призначення
  •