Розділ 7. Вугілля

Першим кроком до створення конкурентного внутрішнього ринку електричної енергії скандинавських країн стало схвалення в 1990 році парламентом Норвегії нового закону про реформу електроенергетики, який набрав чинності 1 січня 1991 року. Закон, зокрема, передбачав розмежування функцій передавання електроенергії і керування роботою системи, а також започаткував свободу вибору споживачами енергопостачальної організації.

У 1993 році була створена електроенергетична біржа країн Скандинавії у вигляді незалежної компанії. У липні 1993 року впроваджено котирування цін на електричну енергію в режимі «на добу наперед», а також перша в світі біржова торгівля ф’ючерсними контрактами. У 1997 році була скасована плата за зміну постачальника електричної енергії, а починаючи з 1998 року кожен споживач отримав можливість вибрати нового постачальника через тиждень після подачі повідомлення. Другий етап формування внутрішнього скандинавського ринку електричної енергії почався зі схвалення в травні 1992 року парламентом Швеції нового закону про реформу електроенергетики, в якому був закладений фундамент створення оптової конкуренції, а також розроблений план подальших додаткових заходів. Закон, зокрема, вимагав юридичного розділення генерації і керування роботою електричних мереж, і після його прийняття було вирішено створити норвезько-шведську електроенергетичну біржу під назвою Nord Pool, яка почала свою роботу 1 січня 1996 року.

У Норвегії і Швеції процес лібералізації енергетичного ринку йшов майже паралельно, але в Норвегії реформа в частині впровадження конкурентних стосунків проводилася швидшими темпами. Одним з важливих чинників проведення реформи в Швеції був досить суворий економічний спад, який спостерігався у той час. У результаті був зроблений сильний акцент на скорочення витрат на електроенергію, які були досить значними, враховуючи велику частку важкої енергоємної промисловості в Швеції.

Наступним етапом розвитку скандинавського ринку електричної енергії була інтеграція в даний ринок Фінляндії. Цей процес також почався зі схвалення нового закону про реформу електроенергетики, який набрав чинності 1 червня 1995 року і надавав регульований доступ до мережі всім третім сторонам, крім покупців, споживання яких було менше 500 кВт. Але з 1 січня 1997 року цей бар’єр був скасований.

У 1995 році в рамках реалізації приватних комерційних проектів у Фінляндії були створені дві електроенергетичні біржі, які згодом в 1996 році об’єдналися в одну. З 1 червня 1998 року ця фінська біржа стала представництвом ринку Nord Pool у Фінляндії. Таким чином, Фінляндія успішно вийшла на внутрішній скандинавський ринок з котируваннями цін «на добу наперед».

Останнім кроком в створенні об’єднаного скандинавського ринку електричної енергії стала двоетапна інтеграція в цей ринок Данії. Рушійною силою лібералізації в Данії були прийняття в 1999 році закону про постачання електричної енергії, розширення меж ринку спільно з іншими країнами Скандинавії, а також перша Директива ЄС відносно ринку електричної енергії. Таким чином, в 1993 році членами Nord Pool стали Норвегія і Швеція, в 1998 році – Фінляндія, а останньою з країн Скандинавії в 2000 році до Nord Pool приєдналася Данія.

Внутрішні ринки електричної енергії країн Скандинавії. На внутрішніх ринках електричної енергії скандинавських країн працюють національні виробники, постачальники і споживачі електричної енергії. У Норвегії виробництвом електричної енергії займаються державна компанія «Stattkraft» і крупні муніципальні компанії. Біля 220 регіональних постачальників забезпечують електроенергією кінцевих споживачів. Передавання електроенергії в країні здійснює електромережева компанія «Statnett», яка належить державі.

У Швеції вироблення електричної енергії здійснюють декілька генеруючих компаній (державних і приватних). Біля 50% ринку генерування належать державній компанії «Vattnfalk». Компанії «Sydkraft» належать біля 20% ринку, і ще 15% – компанії «Stockholm Energi_gullspang». На частині ринку, що залишилася, присутні біля 250 місцевих енергопостачальних компаній. Передавання електроенергії здійснює державна електромережева компанія «Sveaska Kraftnat».

На ринку електричної енергії Данії також представлені виробники електроенергії, регіональні постачальники і кінцеві споживачі. Передаванням електроенергії в країні займаються дві компанії – «Eltra» в західній області та «Elkraft» – у східній. Ринок електроенергії у Фінляндії представлений 120 виробниками електроенергії. При цьому дві найбільші генеруючі компанії виробляють більше половини електроенергії країни. Генеруючі компанії укладають договори постачання електричної енергії з оптовими продавцями, які у свою чергу постачають її крупним промисловим споживачам або роздрібним продавцям. Передавання електроенергії здійснюється компанією «Fingrid» – оператором національної енергомережі, 10 операторами регіональних енергомереж і більш ніж 100 розподільчими компаніями.

Nord Pool – перша в світі біржа електричної енергії. Nord Pool став першою електроенергетичною біржею, яка об’єднала ринки декількох країн. Норвезька компанія «Statnett SF» і шведська «Svenska Kraftnat», які здійснюють функції системних операторів, володіють по 50% акцій Nord Pool. Правові основи діяльності біржі були закладені парламентом Норвегії. Свою діяльність енергетична біржа здійснює на основі ліцензії, виданої норвезьким Директоратом з водних ресурсів і енергетики, який є незалежним регулювальним органом біржі відповідно до Закону про енергетику Норвегії 1991 року. Органами керування біржі є Рада директорів і Ринкова рада.

Nord Pool працює в трьох напрямах: організація ринку і торгівлі, кліринг (розрахунки) і надання інформації учасникам. На скандинавському ринку електроенергії виробники, постачальники і споживачі електричної енергії мають можливість укладати двосторонні контракти купівлі-продажу електричній енергії як на самій біржі, так і поза нею. Біля 70% обсягу електроенергії постачається за прямими двосторонніми договорами, а приблизно 30% договорів на постачання електроенергії укладаються на біржі. Найважливішою умовою функціонування об’єднаного скандинавського електроенергетичного ринку стала уніфікація правил і умов діяльності суб’єктів ринку.

Спільний скандинавський ринок електричної енергії має ряд характерних особливостей: уніфіковані правила торгівлі, відсутнє трансграничне мито на купівлю і продаж електричної енергії, є можливість здійснювати плату за електроенергію у валюті будь-якої країни – члена спільного ринку. При цьому торгівля електроенергією на біржі здійснюється у двох формах – фізичне постачання електроенергії і за допомогою фінансових інструментів.

Спочатку на скандинавський біржі виник ринок фізичних постачань, який з 2 січня 2002 року працює як самостійний структурний підрозділ біржі – Nord Pool Spot AS. Ринок фізичних постачань розподілений на два сектори: Elspot і Elbas. Elspot є ринком електричної енергії і потужності, на якому продаються контракти на фізичне постачання «на добу наперед». Ціна на електроенергію формується на основі балансу попиту і пропозиції учасників торгів.

На ринку фізичних постачань Elbas торгівля здійснюється безпосередньо перед постачанням з метою балансування попиту і пропозиції електричної енергії. Ця частина ринку стала ефективно функціонувати з 1998 року, і на сьогодні є можливість виводити енергобаланс вироблення і споживання за 2 години до моменту постачання електроенергії.

Оскільки метою Nord Pool є створення ефективного ринку з високим рівнем надійності для учасників, ф’ючерсні та форвардні контракти, що мають ходіння на ринку Eltermin, призначені для хеджування ризиків учасників торгів. Контракти на ф’ючерсних і форвардних ринках укладають на термін не більший 3 років.

Різниця в торгівлі ф’ючерсними і форвардними контрактами полягає в розрахунку змін у вартості контракту. Для ф’ючерсних контрактів вартість портфеля розраховується щодня, і суми виграшів і програшів визначаються й перераховуються продавцям і покупцям щодня. Ф’ючерси можуть бути одноденними, тижневими, блоковими (4 тижні) та квартальними. У міру наближення дати платежу квартальні операції дробляться на блокові, тижневі й добові. Детально процедура трансформації контрактів описана в Угоді про участь в Nord Pool.

Форвардні операції є виключно квартальними. За форвардними контрактами розрахунки не проводяться до початку періоду постачання. Розрахунки накопичуються щодня впродовж всього періоду торгівлі контрактами. Законодавчі рамки торгівлі фінансовими інструментами встановлені норвезьким законодавством – Законом про торгівлю коштовними паперами (Norwegian Securities Trading Act) і Новим законом про біржі (The New Norwegian Exchange Act), прийнятими відповідно в 1997 і 2000 роках.