Книга 3. Розвиток теплоенергетики та гідроенергетики
7.3.1. Міжнародна класифікація
Перша міжнародна класифікація вугілля була прийнята Комітетом з вугілля Європейської економічної комісії ООН в 1956 р. У ній все вугілля групувалось за ступенем метаморфізму і його технічним застосуванням. Згідно цією класифікацією вугілля з вищою теплотою спалювання вологої беззольної маси до 23826 кДж/кг відносять до бурого, більше 23826 кДж/кг – до кам'яного.
Міжнародна класифікація поділяла буре вугілля на шість класів за масовою часткою загальної вологи свіжовидобутого вугілля в перерахунку на беззольний стан і на п'ять груп за виходом смоли напівкоксування вугілля в перерахунку на сухий беззольний стан (табл. Д.1, додаток до розділу 7). Класи позначені порядковими номерами від 10 до 15 за зростанням масової частки загальної вологи, групи – умовними номерами 00, 10, 20, 30 і 40 за зростанням виходу смоли напівкоксування. Кожне вугілля характеризується чотиризначним кодовим номером.
Кам'яне вугілля класифікувалося за виходом летких речовин на суху беззольну масу Vdaf, теплотою згоряння Qsdaf для вугілля з виходом летких речовин більше 33%, спіканням і коксівністю (табл. Д.2, додаток до розділу 7).
Кожне вугілля характеризується тризначним числом (кодовим номером). Перша цифра коду означає клас вугілля, який визначається за виходом летких речовин або за теплотою згоряння. Всього 10 класів – від 0 до 9, з них шість (від 0 до 5) визначають за виходом летких речовин і чотири (від 5 до 9) – за теплотою згоряння. Друга цифра кодового номеру встановлює групу вугілля за спікливими властивостями. Все вугілля за спікливістю розбите на чотири групи (від 0 до 3). Як показник спікливості прийнято індекс Рога або індекс вільного спучування. Третя цифра кодового номеру означає підгрупу, яка визначається за коксівною здатністю.
Чотири групи, на які поділено вугілля за спікливістю, в свою чергу діляться на шість підгруп за коксівністю, позначені номерами від 0 до 5. Коксівність визначається ділатометричними показниками або типом коксу за Грей-Кінгом.
У відповідності до міжнародної класифікації встановлено 61 тип вугілля, об'єднаних в 11 статистичних груп або торгових марок: I, II, III, IV, VA, VB, VC, VД, VIA, VIB і VII.
Для визначення коду і типу вугілля за міжнародною класифікацією проби вугілля, які піддаються аналізу, повинні мати зольність не більше 10%. Якщо зольність перевищує 10%, проби повинні бути попередньо збагачені.
- Вступ
- ЧАСТИНА 1. Теплоенергетика
- Розділ 1. Основні поняття у теплоенергетиці
- Розділ 2. Парові та водогрійні котли
- 2.1. Загальні відомості, класифікація парових та водогрійних котлів
- 2.2. Органічне паливо та типи топкових пристроїв для його спалювання
- 2.3. Парові котли малої та середньої продуктивності
- 2.4. Парові енергетичні котли
- 2.5. Парові котли енергоблоків ТЕС
- 2.6. Котли-утилізатори й енерготехнологічні котли
- 2.7. Створення та удосконалення водогрійних котлів
- 2.8. Водогрійні котли малої потужності
- 2.9. Водогрійні котли для комунальної енергетики
- 2.10. Водогрійні котли для централізованого теплопостачання
- 2.11. Електрокотли
- 2.12. Сучасний стан та напрямки розвитку котлобудування
- 2.13. Стан котельного господарства в Україні та напрямки його модернізації
- Розділ 3. Парові та газові турбіни
- 3.1. Еволюція парових турбін та їх основні типи
- 3.2. Основні елементи сучасних парових турбін
- 3.3. Основи експлуатації парових турбін
- 3.4. Стан паротурбінного обладнання в Україні
- 3.5. Шляхи удосконалення конструкцій парових турбін у світі
- 3.6. Історія розвитку енергетичного газотурбобудування
- 3.7. Основні елементи енергетичних газотурбінних установок та їх призначення
- 3.8. Створення та розвиток парогазових й газопарових установок, їх класифікація
- 3.9. Сучасний стан стаціонарного енергетичного газотурбобудування та шляхи його розвитку
- Розділ 4. Теплові електростанції
- Розділ 5. Централізоване теплопостачання великих міст
- Розділ 6. Перспективи розвитку теплової енергетики
- ЧАСТИНА 2. Гідроенергетика
- Розділ 1. Спорудження перших гідроелектростанцій. Етапи розвитку гідроенергетики
- Розділ 2. Гідроенергетичні ресурси, їх використання. Принципові схеми, параметри, режими роботи ГЕС і ГАЕС
- 2.1. Енергія й потужність водотоків
- 2.2. Гідроенергетичні ресурси та їх використання
- 2.3. Регулювання річкового стоку
- 2.4. Принципові схеми використання гідравлічної енергії на ГЕС
- 2.5. Основні енергетичні параметри ГЕС
- 2.6. Принципові схеми роботи ГАЕС
- 2.7. Основні енергетичні параметри ГАЕС
- 2.8. Режим роботи ГЕС та ГАЕС в об’єднаних енергосистемах
- 2.9. Комплексне використання та охорона водних ресурсів
- Розділ 3. Каскади ГЕС. Територіально-виробничі комплекси та енергокомплекси
- Розділ 4. Основні типи, умови експлуатації, режими роботи ГЕС і ГАЕС
- Розділ 5. Технологічне устаткування ГЕС і ГАЕС
- Розділ 6. Перспективи розвитку гідроенергетики
- Післямова
- Перелік скорочень
- Список використаної літератури
- Відомості про авторів