Книга 3. Розвиток теплоенергетики та гідроенергетики
2.1. Енергія й потужність водотоків
Найголовнішою особливістю гідроелектростанцій, що відрізняє їх від інших джерел енергії, є використання ними природно поновлюваних гідроенергетичних ресурсів.
Про міць водної енергії давньокитайський філософ Лао-Цзи (IV–III ст. до н.е.) писав:
«хоч у світі немає предмету, який був би слабкіший та ніжніший води, але вона може зруйнувати найтвердіший предмет».
Водна енергія (гідроенергія) – механічна енергія води водотоку (наприклад річки) з поздовжнім ухилом (падінням), яким вода рухається під дією власної маси, а також потенційна енергія води в штучних (водоймища) або природних (озера) водоймах, розташованих на певній висоті над рівнем моря.
Розвиток енергетики на всіх етапах характеризується неухильним ростом потужностей ГЕС, що споруджуються, та підвищенням ефективності використання місцевих гідроенергетичних ресурсів. За період, трохи більший 100 років, потужність ГЕС зросла у сотні разів. На сьогодні потужність найбільших у світі ГЕС Ітайпу на р. Парана (Бразилія–Парагвай) становить 12600 МВт, а ГЕС «Три ущелини» на р. Янцзи (Китай) – 18200 МВт.
Ніагарський водоспад Величезну силу Ніагарського водоспаду довго розглядали як джерело енергії.
Ніагарський водоспад – спільна назва трьох водоспадів (справа – «Підкова», який іноді називають Канадським водоспадом, зліва – Американський водоспад і водоспад «Фата») на річці Ніагара – найпотужнішій у Північній Америці. Висота водоспадів складає 53 м, а об’єм води, що падає, досягає 5720 м3/с. Найпотужнішими гідроелектростанціями на річці Ніагара є «Сер Адам Бек 1» і «Сер Адам Бек 2», що знаходяться на канадській стороні, а також гідроелектростанція Роберт Мозес (Robert Moses) та насосна станція «Левістон» (Lewiston Pump Generating Plant) на американській стороні. Їх спільна потужність становить 4,4 ГВт.
ГЕС виробляє електроенергію в результаті перетворення енергії водного потоку. Ріки, спускаючись із гір і височин до морів і озер, мають постійно поновлювану природою енергію. У природних умовах ця енергія витрачається на подолання сил тертя при взаємодії потоку з руслом, на подолання порогів та інших перешкод, переміщення наносів.
Енергію водотоку за час t на виділеній ділянці ріки між перетинами 1-1 і 2-2 (мал. 2.1) можна визначити як різницю енергії потоку в цих перерізах на підставі рівняння Бернуллі:
де Ев – енергія водотоку на виділеній ділянці, Дж; g – 9,81 – прискорення вільного падіння, м/с2; ? – густина рідини, кг/м3 (для водотоків із чистою прісною водою ?=1000 кг/м3); W – обсяг стоку води, м3; Z1 і Z2 – геометрична висота над площиною порівняння в перерізах 1-1 і 2-2, м; P1 і P2 – тиск у перерізах 1-1 і 2-2, Па; V1 і V2 – середня швидкість води в перерізах 1-1 і 2-2, м/с; a – коефіцієнт кінетичної енергії (Кориоліса).
З огляду на те, що в природних умовах різниця кінетичної енергії в перерізах 1-1 і 2-2 досить незначна, то нею можна знехтувати. Тоді для водотоків із чистою прісною водою енергію й потужність водотоку можна визначити за формулами
Ев = 9,81 WHв;
Ев = Nв t ;
Nв = 9,81 QHв,
де напір на виділеній ділянці Hв=Z1–Z2 дорівнює різниці рівнів (падінню рівня) вільної поверхні водотоку на виділеній ділянці ріки; Q – середня витрата річки на виділеній ділянці, м3/с; Nв – середня потужність водотоку за час t на виділеній ділянці, кВт.
Водоспади Ігуасу, Південна Америка
Мал. 2.1. Схеми природних водойм
На деяких річках самою природою створені зосереджені перепади рівнів – водоспади. У ряді випадків вони використовувалися для створення напору ГЕС.
На ГЕС можна використовувати також перепад між рівнями води двох суміжних річок у місцях їх порівняно невеликого віддалення.
Енергія річки на ГЕС перетворюється в електроенергію при створенні на виділеній ділянці річки зосередженого перепаду (напору).
Для одержання електроенергії також може використовуватися енергія припливно-відпливних коливань морів і океанів, енергія хвиль, потоків з високими швидкостями плину.
Водоспад Вікторія, Африка
- Вступ
- ЧАСТИНА 1. Теплоенергетика
- Розділ 1. Основні поняття у теплоенергетиці
- Розділ 2. Парові та водогрійні котли
- 2.1. Загальні відомості, класифікація парових та водогрійних котлів
- 2.2. Органічне паливо та типи топкових пристроїв для його спалювання
- 2.3. Парові котли малої та середньої продуктивності
- 2.4. Парові енергетичні котли
- 2.5. Парові котли енергоблоків ТЕС
- 2.6. Котли-утилізатори й енерготехнологічні котли
- 2.7. Створення та удосконалення водогрійних котлів
- 2.8. Водогрійні котли малої потужності
- 2.9. Водогрійні котли для комунальної енергетики
- 2.10. Водогрійні котли для централізованого теплопостачання
- 2.11. Електрокотли
- 2.12. Сучасний стан та напрямки розвитку котлобудування
- 2.13. Стан котельного господарства в Україні та напрямки його модернізації
- Розділ 3. Парові та газові турбіни
- 3.1. Еволюція парових турбін та їх основні типи
- 3.2. Основні елементи сучасних парових турбін
- 3.3. Основи експлуатації парових турбін
- 3.4. Стан паротурбінного обладнання в Україні
- 3.5. Шляхи удосконалення конструкцій парових турбін у світі
- 3.6. Історія розвитку енергетичного газотурбобудування
- 3.7. Основні елементи енергетичних газотурбінних установок та їх призначення
- 3.8. Створення та розвиток парогазових й газопарових установок, їх класифікація
- 3.9. Сучасний стан стаціонарного енергетичного газотурбобудування та шляхи його розвитку
- Розділ 4. Теплові електростанції
- Розділ 5. Централізоване теплопостачання великих міст
- Розділ 6. Перспективи розвитку теплової енергетики
- ЧАСТИНА 2. Гідроенергетика
- Розділ 1. Спорудження перших гідроелектростанцій. Етапи розвитку гідроенергетики
- Розділ 2. Гідроенергетичні ресурси, їх використання. Принципові схеми, параметри, режими роботи ГЕС і ГАЕС
- 2.1. Енергія й потужність водотоків
- 2.2. Гідроенергетичні ресурси та їх використання
- 2.3. Регулювання річкового стоку
- 2.4. Принципові схеми використання гідравлічної енергії на ГЕС
- 2.5. Основні енергетичні параметри ГЕС
- 2.6. Принципові схеми роботи ГАЕС
- 2.7. Основні енергетичні параметри ГАЕС
- 2.8. Режим роботи ГЕС та ГАЕС в об’єднаних енергосистемах
- 2.9. Комплексне використання та охорона водних ресурсів
- Розділ 3. Каскади ГЕС. Територіально-виробничі комплекси та енергокомплекси
- Розділ 4. Основні типи, умови експлуатації, режими роботи ГЕС і ГАЕС
- Розділ 5. Технологічне устаткування ГЕС і ГАЕС
- Розділ 6. Перспективи розвитку гідроенергетики
- Післямова
- Перелік скорочень
- Список використаної літератури
- Відомості про авторів