Книга 3. Розвиток теплоенергетики та гідроенергетики
3.2. Територіально-виробничі комплекси й енергокомплекси
Створення великих гідроенергетичних об'єктів з водоймищами комплексного призначення й каскадів ГЕС у багатьох випадках прямо пов'язане із проблемами малоосвоєних регіонів і є основою територіально-виробничих комплексів (ТВК).
У малонаселених необжитих регіонах вони, будучи піонерними промисловими об'єктами, формуючи нову виробничу та соціальну інфраструктуру та забезпечуючи електропостачання й водопостачання, сприяють різкому підйому продуктивних сил і зміні соціально-економічних умов.
При цьому при проектуванні та створенні інфраструктури ГЕС слід враховувати, що вона є першочерговою частиною майбутньої інфраструктури ТВК, виходячи з перспективи соціально-економічного розвитку регіону.
Наприклад, на базі будівництва Братської ГЕС і Саяно-Шушенської ГЕС (Росія) у Сибіру в прилеглих до ГЕС малонаселених регіонах були створені потужні територіально-виробничі комплекси, що мають розвинену інфраструктуру із промисловими та сільськогосподарськими об'єктами.
Енергокомплекси. В останні десятиліття для підвищення надійності енергопостачання, зниження втрат електроенергії в лініях електропередачі простежується прагнення до близького розміщення, а в деяких випадках технологічного об'єднання базових електростанцій (ТЕС і АЕС) і високоманеврених електростанцій (ГЕС і ГАЕС) в енергокомплекси. Робота всіх електростанцій тісно пов'язана з водоймищами, які необхідні для забезпечення безповоротного водоспоживання й найбільш ефективного охолодження циркуляційної води конденсаторів турбін ТЕС і АЕС, для створення напору і акумулюючої ємності для ГЕС і ГАЕС.
В основі створення енергокомплексів лежать принцип багатоцільового використання водоймищ і завдання підвищення ефективності електропостачання. При цьому з'являється можливість не тільки зменшити втрати земельних ресурсів, але в ряді випадків при накладенні різних режимів вплинути на екологічні умови. У той же час необхідно враховувати, що санітарні норми висувають тверді вимоги до якості води, включаючи допустимий перегрів, при використанні водоймищ для господарського та питного водопостачання, рибного господарства, рекреації.
У світі експлуатуються енергокомплекси: у США – Оровілл і Сан-Луїс у Каліфорнії, Хайуессі в басейні р.Теннессі, НорфілдМаунтін, Кеові-Токсавей та ін., у ПАР – з ГАЕС Steenbrass Elandsberg і з АЕС Koeberg.
В енергокомплексах за умовами охолодження циркуляційної води ТЕС і АЕС можна виділити три основні схеми:
• прямоточна – з використанням руслових водоймищ комплексного призначення;
• напівпрямоточна – з використанням гідравлічно зв'язаної системи водоймищ, як наливних, так і руслових комплексного призначення;
• оборотна – з використанням спеціальних наливних водоймищ, розташованих поза основним водотоком.
Усі три схеми дозволяють скоротити втрати в ЛЕП, забезпечити єдину систему керування енергокомплексом, використовувати ГЕС і ГАЕС в якості додаткового джерела власних потреб АЕС в аварійних ситуаціях.
При схемах прямоточній та напівпрямоточній у водоймищах комплексного призначення допускається тільки слабкий перегрів, регламентований санітарними нормами (в основному в межах 1,5–3°С у літній період), однак за рахунок поліпшення умов охолодження циркуляційної води ТЕС і АЕС збільшуються їх потужність і вироблення електроенергії. Мал. 3.3. Схеми енергокомплексів: а – з ГАЕС Fairfield (США); б – Keowee-Toxaway (США)
Феноменом режиму роботи ГАЕС, у тому числі в складі енергокомплексів, є поліпшення якості води у водоймищах, що пов'язане зі створенням швидкісного режиму, перемішуванням поверхневих шарів із глибинними, додатковим насиченням киснем і посиленням процесів самоочищення. Завдяки режиму ГАЕС при роботі енергокомплексу по схемах прямоточній та напівпрямоточній мінімізуються негативні наслідки, викликані перегрівом води в нормованих межах.
У зимовий період додаткове нагрівання води водоймищ при охолодженні циркуляційної води, що виключає льодоутворення, може вплинути на екологічні умови, поліпшуючи кисневий режим водоймищ.
Панорама Ташликської ГАЕС, яка утворює з Південно-Українською АЕС енергокомплекс
Мал. 3.4. Схема Південно-Українського енергокомплексу
Становить інтерес досвід експлуатації енергокомплексу Кеові-Токсавей (США), що працює за прямоточною схемою (мал. 3.3, б) та включає АЕС потужністю 2,66 млн. кВт, ГАЕС потужністю 0,61 млн.кВт і ГЕС потужністю 0,14 млн.кВт, а після розширення шляхом будівництва ГАЕС-II потужністю 1 млн. кВт. Натурні спостереження показали, що температура води, яка проходить через ГЕС, перебуває в регламентованих межах, не перевищуючи більш ніж на 1,7°С середньомісячні температури води в природних умовах. Також витримуються обмеження на температуру води, що скидається на водовипуску АЕС. Система моніторингу забезпечує постійний всебічний контроль навколишнього середовища, дотримання екологічних нормативів.
У ряді країн нормативами не дозволяється або обмежується застосування прямоточних схем.
В Україні Ташлицька ГАЕС потужністю 0,9 млн. кВт утворює з Південно-Українською АЕС потужністю 3 млн. кВт енергокомплекс, що працює за оборотною схемою без гідравлічного зв'язку водойми-охолоджувача АЕС і водоймищ ГАЕС (мал. 3.4).
- Вступ
- ЧАСТИНА 1. Теплоенергетика
- Розділ 1. Основні поняття у теплоенергетиці
- Розділ 2. Парові та водогрійні котли
- 2.1. Загальні відомості, класифікація парових та водогрійних котлів
- 2.2. Органічне паливо та типи топкових пристроїв для його спалювання
- 2.3. Парові котли малої та середньої продуктивності
- 2.4. Парові енергетичні котли
- 2.5. Парові котли енергоблоків ТЕС
- 2.6. Котли-утилізатори й енерготехнологічні котли
- 2.7. Створення та удосконалення водогрійних котлів
- 2.8. Водогрійні котли малої потужності
- 2.9. Водогрійні котли для комунальної енергетики
- 2.10. Водогрійні котли для централізованого теплопостачання
- 2.11. Електрокотли
- 2.12. Сучасний стан та напрямки розвитку котлобудування
- 2.13. Стан котельного господарства в Україні та напрямки його модернізації
- Розділ 3. Парові та газові турбіни
- 3.1. Еволюція парових турбін та їх основні типи
- 3.2. Основні елементи сучасних парових турбін
- 3.3. Основи експлуатації парових турбін
- 3.4. Стан паротурбінного обладнання в Україні
- 3.5. Шляхи удосконалення конструкцій парових турбін у світі
- 3.6. Історія розвитку енергетичного газотурбобудування
- 3.7. Основні елементи енергетичних газотурбінних установок та їх призначення
- 3.8. Створення та розвиток парогазових й газопарових установок, їх класифікація
- 3.9. Сучасний стан стаціонарного енергетичного газотурбобудування та шляхи його розвитку
- Розділ 4. Теплові електростанції
- Розділ 5. Централізоване теплопостачання великих міст
- Розділ 6. Перспективи розвитку теплової енергетики
- ЧАСТИНА 2. Гідроенергетика
- Розділ 1. Спорудження перших гідроелектростанцій. Етапи розвитку гідроенергетики
- Розділ 2. Гідроенергетичні ресурси, їх використання. Принципові схеми, параметри, режими роботи ГЕС і ГАЕС
- 2.1. Енергія й потужність водотоків
- 2.2. Гідроенергетичні ресурси та їх використання
- 2.3. Регулювання річкового стоку
- 2.4. Принципові схеми використання гідравлічної енергії на ГЕС
- 2.5. Основні енергетичні параметри ГЕС
- 2.6. Принципові схеми роботи ГАЕС
- 2.7. Основні енергетичні параметри ГАЕС
- 2.8. Режим роботи ГЕС та ГАЕС в об’єднаних енергосистемах
- 2.9. Комплексне використання та охорона водних ресурсів
- Розділ 3. Каскади ГЕС. Територіально-виробничі комплекси та енергокомплекси
- Розділ 4. Основні типи, умови експлуатації, режими роботи ГЕС і ГАЕС
- Розділ 5. Технологічне устаткування ГЕС і ГАЕС
- Розділ 6. Перспективи розвитку гідроенергетики
- Післямова
- Перелік скорочень
- Список використаної літератури
- Відомості про авторів