Книга 3. Розвиток теплоенергетики та гідроенергетики
2.2. Загальні принципи будови ядерних реакторів
Ядерний (атомний) реактор є пристроєм для здійснення керованої ланцюгової реакції ділення. Основною частиною ядерного реактора є активна зона, в якій відбуваються формування енергетичного спектру нейтронів, поділ ядер палива й перетворення ядерної енергії в теплову для подальшого використання. Активна зона складається з ядерного палива, сповільнюва ча нейтронів (у реакторах на теплових або проміжних нейтронах) і конструкційних матеріалів. Для відведення тепла від активної зони служить теплоносій. Керування ланцюговою реакцією ділення здійснюється органами регулювання. Для зменшення витоку нейтронів активну зону оточують відбивачем – матеріалом, що не ділиться, добре розсіюючим нейтрони й слабо їх поглинаючим. Всі ці складові частини знаходяться в корпусі ядерного реактора, закритого кришкою, на якій змонтовані виконавчі механізми органів регулювання.
Обробка верхньої обичайки шахти реактора ВВЕР 1000 у цехах АТ «Іжорські заводи»
Конструкції ядерних реакторів залежать від їх призначення: для вироблення електроенергії, технологічної теплоти, теплопостачання, збройового матеріалу, вторинного ядерного палива, спалювання радіоактивних відходів від переробки відпрацьованого ядерного палива і т.д. Вибір конструкції ядерного реактора може визначатися наявністю національних ресурсів й економікою країни, міркуваннями безпеки та небезпекою розповсюдження ядерних матеріалів з метою використання їх як зброї.
Проектування конструкцій ядерних реакторів засноване на трьох основних принципах, а саме на залежності конструкції реактора:
• від енергії нейтронів, енергетичний спектр яких повинен бути сформований в його активній зоні (реактори на теплових або швидких нейтронах);
• від конфігурації й структури активної зони (гомогенного або гетерогенного розташування ядерного палива, сповільнювача, теплоносія);
• від мети використання ядерного палива (спалювання, конвертація сировинного матеріалу – торія-232 або урану-238, відтворення вторинного ядерного палива).
У гомогенному ядерному реакторі паливо в активній зоні може складатися із розплавленого металу, розплавленої солі, водного або органічного розчину (рідкосольові реактори, РСР).
У гетерогенних реакторах паливо є переважно стрижнями із оксидів матеріалів, що діляться, або сировинних. Паливним матеріалом може бути майже будь-яке поєднання ядер матеріалу, що ділиться, і сировинного в суміші або відокремлених один від одного як в концепції «активна зона (матеріал, що ділиться) – зона відтворення (сировинний матеріал)». У даний час як паливо використовується уран: природний, такий, що містить 0,72% урану-235, або, що звичайніше, збагачений, в якому зміст урану-235 підвищений до 2–4% у реакторах на теплових нейтронах і до 20% – у реакторах на швидких нейтронах.
Монтаж реактора ВВЕР 1000 на Рівненській АЕС У більшості енергетичних ядерних реакторів у даний час як паливо використовують керамічні таблетки з UO2, PuO2 або їх суміші UO2 – PuO2 (MOX – паливо). Випробовуються й сполуки UC і UN, що не містять оксидів.
Як сповільнювачі нейтронів використовуються звичайна вода H2O, важка вода D2O, берилій, графіт або органічний розчин.
Вибір матеріалів для теплоносіїв ще ширший. Як теплоносії використовуються наступні категорії матеріалів:
• звичайна і важка вода (H2O і D2O);
• рідкометалеві теплоносії (К, Na, Zr, Bi, Pb, Hg, Ga), їх сполуки й сплави;
• газоподібні теплоносії (газоподібний СО2, гелій, водяна пара, чотириоксид азоту N2O4);
• органічні теплоносії, в основному поліфеніли (наприклад дифеніл і дифенільна суміш «Даутерм» – 26,5% (С6Н2)2 і 73% (С6Н5)2О; о-Терфеніл, п-Терфеніл, м-Терфеніл; суміш ізомерів Терфенілу, диталілметан – ДТМ, Сантовакс (суміш дифенілу й ізомерів Терфенілу).
При виборі теплоносія керуються типом реактора, конструкційними матеріалами, можливістю отримання найбільшого к.к.д. реактора й економічними показниками.
- Вступ
- ЧАСТИНА 1. Теплоенергетика
- Розділ 1. Основні поняття у теплоенергетиці
- Розділ 2. Парові та водогрійні котли
- 2.1. Загальні відомості, класифікація парових та водогрійних котлів
- 2.2. Органічне паливо та типи топкових пристроїв для його спалювання
- 2.3. Парові котли малої та середньої продуктивності
- 2.4. Парові енергетичні котли
- 2.5. Парові котли енергоблоків ТЕС
- 2.6. Котли-утилізатори й енерготехнологічні котли
- 2.7. Створення та удосконалення водогрійних котлів
- 2.8. Водогрійні котли малої потужності
- 2.9. Водогрійні котли для комунальної енергетики
- 2.10. Водогрійні котли для централізованого теплопостачання
- 2.11. Електрокотли
- 2.12. Сучасний стан та напрямки розвитку котлобудування
- 2.13. Стан котельного господарства в Україні та напрямки його модернізації
- Розділ 3. Парові та газові турбіни
- 3.1. Еволюція парових турбін та їх основні типи
- 3.2. Основні елементи сучасних парових турбін
- 3.3. Основи експлуатації парових турбін
- 3.4. Стан паротурбінного обладнання в Україні
- 3.5. Шляхи удосконалення конструкцій парових турбін у світі
- 3.6. Історія розвитку енергетичного газотурбобудування
- 3.7. Основні елементи енергетичних газотурбінних установок та їх призначення
- 3.8. Створення та розвиток парогазових й газопарових установок, їх класифікація
- 3.9. Сучасний стан стаціонарного енергетичного газотурбобудування та шляхи його розвитку
- Розділ 4. Теплові електростанції
- Розділ 5. Централізоване теплопостачання великих міст
- Розділ 6. Перспективи розвитку теплової енергетики
- ЧАСТИНА 2. Гідроенергетика
- Розділ 1. Спорудження перших гідроелектростанцій. Етапи розвитку гідроенергетики
- Розділ 2. Гідроенергетичні ресурси, їх використання. Принципові схеми, параметри, режими роботи ГЕС і ГАЕС
- 2.1. Енергія й потужність водотоків
- 2.2. Гідроенергетичні ресурси та їх використання
- 2.3. Регулювання річкового стоку
- 2.4. Принципові схеми використання гідравлічної енергії на ГЕС
- 2.5. Основні енергетичні параметри ГЕС
- 2.6. Принципові схеми роботи ГАЕС
- 2.7. Основні енергетичні параметри ГАЕС
- 2.8. Режим роботи ГЕС та ГАЕС в об’єднаних енергосистемах
- 2.9. Комплексне використання та охорона водних ресурсів
- Розділ 3. Каскади ГЕС. Територіально-виробничі комплекси та енергокомплекси
- Розділ 4. Основні типи, умови експлуатації, режими роботи ГЕС і ГАЕС
- Розділ 5. Технологічне устаткування ГЕС і ГАЕС
- Розділ 6. Перспективи розвитку гідроенергетики
- Післямова
- Перелік скорочень
- Список використаної літератури
- Відомості про авторів