Книга 3. Розвиток теплоенергетики та гідроенергетики
Розділ 5. Паливні цикли атомної енергетики
Сировиною для виготовлення ядерного палива атомної енергетики є природний уран з мінералів різних рудних родовищ. Сукупність етапів складної технології виготовлення ядерного палива від видобування уранової руди, виготовлення паливних елементів і використання їх в ядерних реакторах ділення до зберігання і поховання відпрацьованого ядерного палива (ВЯП) або його переробки і повернення продуктів переробки в паливозабезпечуючу систему для повторного використання має назву паливного циклу атомної енергетики. Ефективність використання природних уранових ресурсів різними реакторними установками визначається економікою ядерного паливного циклу. Паливні цикли атомної енергетики класифікуються за типом використовуваного в реакторах ядерного палива: урановий (уран-плутонієвий); плутонієвий; торій-урановий.
Уранові паливні цикли базуються на природному й збагаченому урані.
Паливний цикл атомної енергетики може бути замкненим й незамкненим. У замкненому паливному циклі ядерне паливо після використання в реакторі відправляється на переробку з подальшим повним або частковим поверненням продуктів переробки – урану і плутонію – до паливного циклу атомної енергетики. У незамкненому паливному циклі відпрацьоване в реакторі ядерне паливо після витримки (∼3 років) прямує на тривале зберігання або остаточне поховання.
Паливний цикл на природному урані складається з наступних ланок: видобування уранової руди, отримання уранових концентратів, виготовлення палива, виробництво тепловиділяючих елементів (твелів), опромінювання твелів в ядерному реакторі, переробка відпрацьованого палива (відділення невигорілого урану-235, урану-238 й плутонію від продуктів реакції ділення). Паливний цикл атомних електростанцій (АЕС) на природному урані – незамкнений. Напрацьований плутоній з такого відпрацьованого уранового палива не використовується, він накопичується для подальшого його використання в реакторах на швидких нейтронах; регенерат урану, що містить невелику кількість урану-235 (2–5 кг/т), непридатний як основне паливо. Це найпростіший паливний цикл, у ньому відсутнє збагачення природного урану ураном-235, регенерація виокремленого з відпрацьованого ядерного палива урану не впливає на роботу атомних електростанцій і може розглядатися як самостійне виробництво. Для АЕС, що працюють по такому паливному циклі, характерні невеликі первинні витрати на ядерне паливо. Ці витрати можуть окупатися накопиченим плутонієм, оскільки його вміст у відпрацьованому ядерному паливі може досягати ~3 кг Pu/т ВЯП. На такому паливі з природного урану працюють важководяні (уповільнювач – важка вода D2О) й уранграфітові реактори з газовим теплоносієм. Паливом таких реакторів є металічний природний уран, енергонапруженість ядерного палива і його вигоряння – низькі. Тому АЕС, що працюють на природному урані, мають великі капіталовкладення на кіловат встановленої потужності й вимагають високої продуктивності підприємств зовнішнього паливного циклу, вартість яких висока. Важководяні реактори відрізняються низькою річною витратою урану і низькими первинними фінансовими вкладеннями в паливний цикл (таблиця 5.1).
Таблиця 5.1. Споживання урану реакторами різних типів потужністю Nел=1000 МВт при ϕ=0,8
Показник |
Тип реактора на теплових нейтронах |
Розмно- жувач на швидких нейтронах |
|||
Легко- водяний |
Важко- водяний |
Вдоскона- лений газографі- товий |
Високотем- пературний газографі- товий |
||
Початкове завантаження природного урану, т |
450–558 |
131 |
544 |
153 |
640 |
Витрата природного урану, т/рік |
125–140 |
89 |
136 |
127 |
155 |
Виробництво плутонію, кг/рік |
215 |
320 |
170 |
112 |
600 |
Повна витрата природного урану за 30 років, т |
4178 |
2711 |
4480 |
3850 |
700 |
АЕС Бушер, Іран
З цього виходить, що при зростанні ціни на природний уран (наприклад при високих темпах розвитку атомної енергетики) паливний цикл на природному урані з важководяними реакторами може виявитися перспективним.
- Вступ
- ЧАСТИНА 1. Теплоенергетика
- Розділ 1. Основні поняття у теплоенергетиці
- Розділ 2. Парові та водогрійні котли
- 2.1. Загальні відомості, класифікація парових та водогрійних котлів
- 2.2. Органічне паливо та типи топкових пристроїв для його спалювання
- 2.3. Парові котли малої та середньої продуктивності
- 2.4. Парові енергетичні котли
- 2.5. Парові котли енергоблоків ТЕС
- 2.6. Котли-утилізатори й енерготехнологічні котли
- 2.7. Створення та удосконалення водогрійних котлів
- 2.8. Водогрійні котли малої потужності
- 2.9. Водогрійні котли для комунальної енергетики
- 2.10. Водогрійні котли для централізованого теплопостачання
- 2.11. Електрокотли
- 2.12. Сучасний стан та напрямки розвитку котлобудування
- 2.13. Стан котельного господарства в Україні та напрямки його модернізації
- Розділ 3. Парові та газові турбіни
- 3.1. Еволюція парових турбін та їх основні типи
- 3.2. Основні елементи сучасних парових турбін
- 3.3. Основи експлуатації парових турбін
- 3.4. Стан паротурбінного обладнання в Україні
- 3.5. Шляхи удосконалення конструкцій парових турбін у світі
- 3.6. Історія розвитку енергетичного газотурбобудування
- 3.7. Основні елементи енергетичних газотурбінних установок та їх призначення
- 3.8. Створення та розвиток парогазових й газопарових установок, їх класифікація
- 3.9. Сучасний стан стаціонарного енергетичного газотурбобудування та шляхи його розвитку
- Розділ 4. Теплові електростанції
- Розділ 5. Централізоване теплопостачання великих міст
- Розділ 6. Перспективи розвитку теплової енергетики
- ЧАСТИНА 2. Гідроенергетика
- Розділ 1. Спорудження перших гідроелектростанцій. Етапи розвитку гідроенергетики
- Розділ 2. Гідроенергетичні ресурси, їх використання. Принципові схеми, параметри, режими роботи ГЕС і ГАЕС
- 2.1. Енергія й потужність водотоків
- 2.2. Гідроенергетичні ресурси та їх використання
- 2.3. Регулювання річкового стоку
- 2.4. Принципові схеми використання гідравлічної енергії на ГЕС
- 2.5. Основні енергетичні параметри ГЕС
- 2.6. Принципові схеми роботи ГАЕС
- 2.7. Основні енергетичні параметри ГАЕС
- 2.8. Режим роботи ГЕС та ГАЕС в об’єднаних енергосистемах
- 2.9. Комплексне використання та охорона водних ресурсів
- Розділ 3. Каскади ГЕС. Територіально-виробничі комплекси та енергокомплекси
- Розділ 4. Основні типи, умови експлуатації, режими роботи ГЕС і ГАЕС
- Розділ 5. Технологічне устаткування ГЕС і ГАЕС
- Розділ 6. Перспективи розвитку гідроенергетики
- Післямова
- Перелік скорочень
- Список використаної літератури
- Відомості про авторів