Книга 3. Розвиток теплоенергетики та гідроенергетики
6.1. Економічні основи ядерного паливного циклу
Сировиною для ядерного палива сучасної ядерної енергетики є природний уран. Отримання енергії на АЕС пов'язане з присутністю в природному урані здатного до ділення ізотопу235U в кількості 0,712%, інше складає не здатний ділитися238U (99,28%). Це визначає протікання процесів внутрішньореакторного паливного циклу для палива зі збагаченого урану – вигоряння ізотопу 235U, утворення шлаків–продуктів його ділення і здатних до ділення ізотопів плутонію (239Pu,241Pu) з ізотопу238U (мал. 6.1).
Витрати235U послідовно зменшуються в процесі його ділення, а з основного ізотопу238U при стаціонарному виробництві енергії утворюються здатні до ділення ізотопи239Pu,241Pu. Протягом всього терміну служби активної зони водо-водяного реактора ізотопи плутонію роблять внесок ~40% до загального виробництва енергії при збагаченні палива ~3%235U. Це так званий уран-плутонієвий паливний цикл.
Мал. 6.1. Схема поділу урана
Ядерний паливний цикл атомної енергетики (ЯПЦ) містить весь перелік операцій: видобування уранової руди, виокремлення з неї урану, багатопередільні процеси переробки уранової сировини в ядерне паливо, ефективне використання цього палива в ядерних реакторах, транспортування і хімічну регенерацію відпрацьованого палива (ВЯП), його очищення від радіоактивних відходів (РАВ) і домішок, їх безпечне зберігання й поховання, багатократне повернення регенерованого урану (рецикл) і накопиченого у ВЯП плутонію до системи паливопостачання атомної енергетики. Типова схема ЯПЦ наведена на мал. 6.2.
Ефективність атомної енергетики визначається в основному вартістю ЯПЦ. До вартості ЯПЦ входять вартість видобування і розмелювання уранової руди, перетворення концентрату руди на гексафторид урану UF6, перетворення збагаченого урану на паливний матеріал UO2, виробництва твелів, вигоряння палива в активній зоні реактора, вивантаження, транспортування і переробки ВЯП, поховання РАВ, а також початкова вартість урану і плутонію.
Накладні витрати можуть досягати 25% загальної вартості ЯПЦ. Вартість виробництва тепловиділяючих елементів (твелів) для ВВР складає 15–20% загальної вартості від вироблюваної ними електроенергії. Завантаження природного урану до активної зони ВВР потужністю ~1000 МВт (ел.) складає ~180 т природного урану (мал. 5.3). Виробництво плутонію в реакторах ВВР-типу може знизити потребу в урані на одну третину (у реакторі ВВР-типу щорічно виробляється ~200 кг плутонію). На економічні показники використання ядерного палива впливають:
конструкція твелів, вартість реакторних вузлів і процесів, режими роботи реактора. До вартості ядерного палива відносять витрати на забезпечення безпеки реактора, а також опроміненого палива.
Мал. 6.2. Типова схема замкненого ЯПЦ при застосуванні уранового палива на АЕС з реакторами на теплових нейтронах [со, х, у, хк – концентрації 235U в природному, збагаченому і відпрацьованому (регенерованому) паливі] (мовою оригіналу)
Основним завданням створення ЯПЦ є мінімізація його вартості, оптимізація використання ядерного палива і забезпечення необхідних паливних ресурсів.
Мал. 6.3. Річна потреба в паливних матеріалах (т) водо водяного реактора електричною потужністю 1000 МВт
Організація ЯПЦ включає наступні питання:
1) планування, фінансування, закупівлі, розрахунки і виробництво палива до його завантаження до активної зони реактора;
2) планування використання палива в активній зоні;
3) управління паливним циклом.
Конструкція твелів повинна забезпечувати необхідні характеристики тепловіддачі, реактивності, утримання продуктів ділення, міцності, надійності й безпеки у разі аварійних ситуацій. При цьому повинні витримуватися такі економічні параметри, як висока питома потужність і вигоряння, високий коефіцієнт використання нейтронів. На 1 MВт (ел.) для ВВР потрібно близько 40 твелів і для ВВР-1000 (ел.) потрібно 9 млн. таблеток UO2, розміщених у твелах загальною довжиною 150 км.
Обмеження з вигоряння палива до його перевантаження визначаються його радіаційними характеристиками і реактивністю. Обмеження з питомої потужності й вигоряння палива оптимізуються з урахуванням їх впливу на вартість і розміри активної зони, вузлів, корпусу і протиаварійного захисту реактора. Конструкція активної зони визначає ступінь збагачення палива і його розподілу, вибір регулюючих стрижнів і розподіл стрижнів вигоряючих поглиначів. Термін перебування палива в активній зоні визначається рівнем його вигоряння (МВт·доба/кг·U) і питомою потужністю, що знімається з паливного стрижня (кВт/м). У реакторах ВВР пікова потужність в стаціонарному режимі досягає 62 кВт/м, в перехідних процесах 82 кВт/м, відношення пікової потужності до середньої дорівнює 2,8–2,0. На поведінку оболонок твела впливають тиск продуктів ділення, послаблення зв'язку між паливом і оболонкою, радіаційні пошкодження матеріалу оболонки (розпухання, втрата пластичності, радіаційна повзучість, корозія).
Завантаження ядерного палива в реактор Бушерської АЕС, Іран
- Вступ
- ЧАСТИНА 1. Теплоенергетика
- Розділ 1. Основні поняття у теплоенергетиці
- Розділ 2. Парові та водогрійні котли
- 2.1. Загальні відомості, класифікація парових та водогрійних котлів
- 2.2. Органічне паливо та типи топкових пристроїв для його спалювання
- 2.3. Парові котли малої та середньої продуктивності
- 2.4. Парові енергетичні котли
- 2.5. Парові котли енергоблоків ТЕС
- 2.6. Котли-утилізатори й енерготехнологічні котли
- 2.7. Створення та удосконалення водогрійних котлів
- 2.8. Водогрійні котли малої потужності
- 2.9. Водогрійні котли для комунальної енергетики
- 2.10. Водогрійні котли для централізованого теплопостачання
- 2.11. Електрокотли
- 2.12. Сучасний стан та напрямки розвитку котлобудування
- 2.13. Стан котельного господарства в Україні та напрямки його модернізації
- Розділ 3. Парові та газові турбіни
- 3.1. Еволюція парових турбін та їх основні типи
- 3.2. Основні елементи сучасних парових турбін
- 3.3. Основи експлуатації парових турбін
- 3.4. Стан паротурбінного обладнання в Україні
- 3.5. Шляхи удосконалення конструкцій парових турбін у світі
- 3.6. Історія розвитку енергетичного газотурбобудування
- 3.7. Основні елементи енергетичних газотурбінних установок та їх призначення
- 3.8. Створення та розвиток парогазових й газопарових установок, їх класифікація
- 3.9. Сучасний стан стаціонарного енергетичного газотурбобудування та шляхи його розвитку
- Розділ 4. Теплові електростанції
- Розділ 5. Централізоване теплопостачання великих міст
- Розділ 6. Перспективи розвитку теплової енергетики
- ЧАСТИНА 2. Гідроенергетика
- Розділ 1. Спорудження перших гідроелектростанцій. Етапи розвитку гідроенергетики
- Розділ 2. Гідроенергетичні ресурси, їх використання. Принципові схеми, параметри, режими роботи ГЕС і ГАЕС
- 2.1. Енергія й потужність водотоків
- 2.2. Гідроенергетичні ресурси та їх використання
- 2.3. Регулювання річкового стоку
- 2.4. Принципові схеми використання гідравлічної енергії на ГЕС
- 2.5. Основні енергетичні параметри ГЕС
- 2.6. Принципові схеми роботи ГАЕС
- 2.7. Основні енергетичні параметри ГАЕС
- 2.8. Режим роботи ГЕС та ГАЕС в об’єднаних енергосистемах
- 2.9. Комплексне використання та охорона водних ресурсів
- Розділ 3. Каскади ГЕС. Територіально-виробничі комплекси та енергокомплекси
- Розділ 4. Основні типи, умови експлуатації, режими роботи ГЕС і ГАЕС
- Розділ 5. Технологічне устаткування ГЕС і ГАЕС
- Розділ 6. Перспективи розвитку гідроенергетики
- Післямова
- Перелік скорочень
- Список використаної літератури
- Відомості про авторів