Книга 2. Пізнання й досвід – шлях до сучасної енергетики
7.3.3. Міжнародна кодифікація вугілля
Міжнародною системою кодифікації вугілля середнього і високого рангів встановлена кодова система показників, які характеризують кам'яне вугілля і антрацити як об'єкт використання для енергетичних і технологічних цілей. Міжнародна система кодифікації затверджена Європейською комісією ООН у квітні 1988 р. і застосовується в світовій торгівлі вугіллям, запобігаючи непорозумінням між продавцем і покупцем в оцінці характеристики якості та цінності кам'яного вугілля і антрацитів.
До вугілля середнього і високого рангів, кодованих за міжнародною системою, відносять кам'яне вугілля і антрацити, які класифікуються за генетичними і технологічними параметрами (ГОСТ 25543). Кодування кам'яного вугілля і антрацитів проводять за допомогою встановленого ряду цифр, що позначають параметри, які характеризують вугілля, і застосовують для оцінки пластів, рядового і збагаченого вугілля.
Для кодифікації вугілля за міжнародною системою прийнято схему з восьми основних параметрів, що характеризують вугілля для різних видів використання: Ro – середній показник відбиття вітриніту; Rf – рефлектограма відбиття вітриніту; I, L – мацеральний склад; I, S – індекс вільного спучування; Vdaf – вихід летких речовин; Ad – зольність вугілля; S dt – масова частка загальної сірки; Qsdaf – вища теплота згоряння.
Для характеристики вугілля використовують 14-значний код, за допомогою якого кодують вісім вказаних вище основних параметрів. Кодування проводиться наступним чином: Ro – дві цифри, Rf – одна цифра, I, L – дві цифри, Si – одна цифра, Vdaf – дві цифри, Ad – дві цифри, S dt – дві цифри, Qsdaf – дві цифри.
Вказаний порядок кодування параметрів завжди зберігається, що дозволяє оцінювати якісні характеристики вугілля за кодовим номером. Присвоєння кодового номеру і його розшифровка здійснюються таким чином: перші дві цифри коду позначають середній показник відбиття вітриніту і відповідають нижній межі 0,1%-ного діапазону значень параметру, помноженому на 10; третя цифра дає характеристику рефлектограми, яка відбиває неоднорідність речовинного складу вугілля; четверта і п'ята цифри позначають мацеральний склад вугільної речовини, а саме: четверта цифра відповідає нижній межі 10%-ного діапазону значень вмісту інертиніту, поділеному на 10, а п'ята позначає верхню межу 5%-ного діапазону значень вмісту ліптиніту; шоста цифра позначає індекс вільного спучування, який відповідає нижній межі діапазону його значень з інтервалом 1/2; сьома та восьма цифри відповідають нижній межі 2%-ного діапазону значень виходу летких речовин на сухий беззольний стан при виході летких речовин не менше 10% і 1%-ного діапазону при виході летких речовин менше 10%; дев'ята і десята цифри відповідають нижній межі 1%-ного діапазону значень зольності на сухий стан; одинадцята і дванадцята цифри відповідають нижній межі 0,1%-ного діапазону значень загального вмісту сірки на сухий стан, помноженому на 10; тринадцята і чотирнадцята цифри відповідають нижній межі діапазону з інтервалом 1 МДж/кг значень вищої теплоти згоряння на сухий беззольний стан.
Всі основні параметри, окрім виходу летких речовин, визначаються для палива в його реальному стані (з відповідною зольністю і вологістю), а вихід летких речовин – за пробою із зольністю менше 10%. При більш високій зольності проба вугілля чи антрациту, яка випробовується, повинна піддаватися збагаченню, а вихід летких речовин визначаться для вугілля з Ad ≤ 10%.
Таблиця 7.4. Марочна належність вугілля України за ДСТУ 3472/96
Марка вугілля |
Позначен- ня марки |
Класифікаційні показники |
||||
Середній показник відбиття вітриніту Ro, % |
Вихід летких речовин Vdaf, % |
Товщина пластичного шару Y, мм |
Індекс Рога RI, од. |
Теплота згоряння Qsdaf, МДж/кг |
||
Буре |
Б |
Менше 0,40 |
Від 50 до 70 вкл. |
– |
– |
Менше 24,0* |
Довгополуменеве |
Д |
Від 0,40 до 0,60 вкл. |
>> 35 >> 50 >> |
Менше 6 |
– |
– |
Довгополуменеве газове |
ДГ |
>> 0,50 >> 0, 80 >> |
>> 35 >> 48 >> |
Від 6 до 9 вкл. |
– |
– |
Газове |
Г |
>> 0,50 >> 1,00 >> |
>> 33 >> 46 >> |
>> 10 >> 16 >>** |
– |
– |
Жирне |
Ж |
>> 0,85 >> 1,20 >> |
>> 28 >> 36 >> |
>> 17 >> 38 >> |
– |
– |
Коксове |
К |
>> 1,21 >> 1,60 >> |
>> 18 >> 28 >> |
>> 13 >> 28 >> |
– |
– |
Спіснене спікливе |
ОС |
>> 1,30 >> 1,90 >> |
>> 14 >> 22 >> |
>> 6 >> 12 >> |
Від 13 до 50 вкл. |
– |
Пісне |
Т |
>> 1,60 >> 2,59 >> |
>> 8 >> 18 >>*** |
Менше 6 |
Менше 13 |
Від 35,2 до 36,5 вкл. |
Антрацит |
А |
>> 2,60 >> 5,60 >> |
Менше 8 |
– |
– |
Менше 35,2 |
* Теплота згоряння приведена на вологий беззольний стан, Qsaf.
** При значенні показника відбиття вітриніту менше 0,85% і товщині пластичного шару більше 16 мм вугілля відноситься до марки Г.
*** При виході летких речовин менше 8% і теплоті згоряння 35,2 МДж/кг і більше вугілля відноситься до марки Т.
Окрім вказаних вище основних параметрів, Міжнародною системою кодифікації вугілля середнього і високого рангів передбачено визначення додаткових параметрів: елементного складу, масової частки хлору, хімічного складу золи вугілля чи плавкості золи, вмісту рідких елементів, масової частки фосфору, пластометричних показників, індексу Рога, масової частки сірки за видами (піритна, сульфатна), повної вологи (максимальної вологоємкості).
- Вступ
- ЧАСТИНА 1. Мистецтво пізнавати навколишній світ
- ЧАСТИНА 2. Розвиток вчення про теплоту, термодинаміку, теплопередачу і теплові машини
- Розділ 1. Теплота
- Розділ 2. Основи термодинаміки
- 2.1. Предмет і метод термодинаміки
- 2.2. Основні поняття і визначення
- 2.3. Перший закон термодинаміки
- 2.4. Другий закон термодинаміки
- 2.5. Поняття ексергії
- 2.6. Третій закон термодинаміки (тепловий закон Нернста)
- 2.7. Ентропія і невпорядкованість (статистичний характер другого закону термодинаміки)
- 2.8. Філософсько-методологічні основи другого закону термодинаміки
- 2.9. Термодинаміка на рубежі ХХІ століття. Стан і перспективи
- Розділ 3. Основи теплопередачі
- Розділ 4. Створення механізмів і машин для спалювання палива та використання теплової енергії
- ЧАСТИНА 3. Розвиток вчення про електрику і магнетизм. Становлення електроенергетики
- Розділ 5. Перші спостереження та експериментальні дослідження електрики і магнетизму. Відкриття основних властивостей і законів електрики
- 5.1. Перші відомості про електрику тертя і магнетизм
- 5.2. Електропровідність. Провідники та ізолятори
- 5.3. Два роди електричних зарядів. Закон Кулона
- 5.4. Електричне поле і його характеристики
- 5.5. Електрична ємність. Конденсатор
- 5.6. Електрична машина тертя. Індукційна машина
- 5.7. Досліди з електричним розрядом. Вивчення атмосферної електрики
- Розділ 6. Вивчення електричного струму. Встановлення основних законів електричного кола
- Розділ 7. Теплова і світлова дія електричного струму. Зародження основ електродинаміки
- Розділ 8. Винахід перших електричних машин. Створення центральних електричних станцій
- Розділ 9. Винахід електродвигунів та електричної тяги
- Розділ 10. Розвиток електротехнологій
- Розділ 11. Створення перших систем передачі й розподілу електричної енергії
- Розділ 12. Об'єднання електричних мереж для паралельної роботи. Створення енергетичних систем
- Розділ 13. Енергетика Росії на початку ХХ століття
- Розділ 14. План ГОЕЛРО – перший у світовій історії план розвитку народного господарства
- Розділ 15. Створення і становлення енергетичної системи України
- Розділ 5. Перші спостереження та експериментальні дослідження електрики і магнетизму. Відкриття основних властивостей і законів електрики
- ЧАСТИНА 4. Становлення атомної енергетики
- Висновок
- Коли б не вони... Хронологія найважливіших відкриттів у галузі енергетики
- Список використаної літератури
- Відомості про авторів