Книга 2. Пізнання й досвід – шлях до сучасної енергетики
4.4. Особливості споруд ГАЕС
Усі основні типи ГЕС і їх споруди застосовуються на ГАЕС. При цьому до складу споруд ГАЕС додатково входить нижня водойма, що має необхідну корисну ємність.
ГАЕС із гребельною схемою (з русловими й пригребельними будинками), при яких греблі на річках утворюють верхню і нижню водойми, характерні для ГЕС–ГАЕС, тому що використовують приплив води у верхню водойму. ГАЕС Трумен (США) з русловим будинком має потужність 160 МВт при напорі 24 м.
Останнім часом розглядається ефективність будівництва низьконапірних ГЕС–ГАЕС із використанням оборотних капсульних агрегатів. Дослідження з роботою капсульних агрегатів у насосному режимі були проведені на Київській ГЕС (див. мал. 4.17).
Дериваційні ГАЕС одержали найзначніше поширення. У багатьох випадках в якості низової водойми використовуються природні існуючі водойми (озера, морські затоки) або створювані водоймища. Так, для Київської ГАЕС використовується Київське водосховище, для Кайшядорської ГАЕС (Литва) – Каунаське водоймище, для споруджуваної Дністровської ГАЕС – спеціально створене водоймище на р. Дністер, те ж на Загорській ГАЕС. Мал. 4.48. Дамба верхового водоймища Дністровської ГАЕС: 1 – упорна призма з каменю; 2 – залізобетонна плита по фільтруючому шару із щебеню і піску; 3 – екран із суглинку; 4 – насип з піску; 5 – насип з різнорідного ґрунту; 6 – трубчастий дренаж
Мал. 4.49. Схема протифільтраційних і дренажних заходів верхньої водойми Дністровської ГАЕС: 1 – екран із суглинку; 2 – дренажна штольня; 3 – пригребельний трубчастий дренаж; 4 – скидання із дренажів
Мал. 4.50. Водоприймач і напірні трубопроводи Київської ГАЕС
Верхові водойми ГАЕС виконуються на високих позначках у ряді випадків шляхом огородження території дамбами (мал. 4.48). При цьому параметри верхової водойми визначаються необхідним корисним обсягом, глибиною спрацювання води, рельєфом місцевості й геологічними умовами. Для запобігання фільтрації з верхової водойми, зсувних явищ на берегових схилах звичайно по дну водойми й обгороджувальним укосам дамб виконують непроникний екран із природних ґрунтів (глин, суглинків) або штучних матеріалів (асфальтобітумних покриттів, полімерних плівок, бетону й ін.) і систему дренажів у зоні водойми й на схилах (мал. 4.49).
Мал. 4.51. Загальний вигляд споруд Загорської ГАЕС
Мал. 4.52. Поперечний розріз по спорудам Дністровської ГАЕС: 1 – напівпідземний будинок ГАЕС із розміщенням кожного агрегату в шахті (колодязі); 2 – водоприймач; 3 – напірний тунель; 4 – ВРП; 5 – низова водойма
Підведення води від водоприймача до будинку ГАЕС здійснюється, як і на ГЕС, напірними водоводами: металевими – Київська ГАЕС (мал. 4.50) або сталезалізобетонними – Загорська (мал. 4.51) і Кайшядорська ГАЕС; напірними тунелями (споруджувані Ташлицька та Дністровська ГАЕС). На мал. 4.52 дано розріз по трасі тунелів Дністровської ГАЕС.
ГАЕС із підземними басейнами поки що не одержали практичного застосування. У їх складі в якості нижньої водойми передбачається використовувати розташовані глибоко під землею штучні підземні виробки в скельних породах. Напір на таких ГАЕС може скласти 1000 м і більше.
Ефективність ГАЕС залежить від сукупності основних факторів, включаючи природні умови (у першу чергу топогеологічні умови майданчика, що визначають напір, потужність, довжину водоводів, сейсмічність та ін.); можливість використання існуючих водоймищ; розміщення в центрі навантажень енергосистеми; типи й параметри електростанцій енергосистеми; наявність ЛЕП для видачі потужності; параметри устаткування; к.к.д. циклу акумулювання.
Мал. 4.53. Поперечний розріз по будинку ГАЕС Ладингтон (США): 1 – двигун-генератор; 2 – оборотна гідромашина; 3 – камера компенсаторів трубопроводу; 4 – трансформатор; 5 – паз ремонтного затвора; 6 – паз ґрат; 7 – кран
Збільшення напору в цілому є позитивним чинником, дозволяючи зменшити обсяг водойм, габарити будинку ГАЕС, однак може призвести до подовження водоводів. ГАЕС будують як при високих, так і середніх напорах. Так, ГАЕС Гранд Мезон (Франція) потужністю 1,8 млн. кВт має напір 905 м, а ГАЕС Ладингтон (США) потужністю 2,06 млн. кВт – 107,7 м (мал. 4.53).
Як правило, сучасні ГАЕС прагнуть розмістити ближче до центру навантажень енергосистеми, у багатьох випадках поруч із потужними ТЕС і АЕС так, що ГАЕС стають їх супутниками. Наприклад, Ташлицька ГАЕС розташована поруч із Південно-Українською АЕС.
На ГАЕС верхня і нижня водойми розраховані на розміщення гідроакумулюючої ємкості. Крім того, в одній з водойм (звичайно розташованій на річці) передбачається ємкість для компенсації втрат води на випар і фільтрацію з водойм.
У будинку ГАЕС за допомогою гідросилового, електричного, механічного й допоміжного устаткування, систем керування електрична енергія, що забирається з мережі, перетворюється в механічну енергію води, яка акумулюється у верхній водоймі, а потім відбувається зворотне перетворення механічної енергії води в електричну енергію, видавану в енергосистему споживачам.
Будинки ГАЕС виконуються аналогічно будинкам ГЕС русловими, пригребельними, береговими, відкритими, підземними й напівпідземними, але мають відмінні риси, пов'язані зі складом і типом основного гідросилового устаткування, яке може виконуватися по двохмашинній, трьохмашинній і чотирьохмашинній схемам.
Будинки ГАЕС із оборотними гідроагрегатами, що складаються з насос-турбіни й двигуна-генератора (двохмашинна схема), одержали найбільш широке застосування. У таких будинках для забезпечення роботи в насосному режимі потрібне збільшення негативної висоти всмоктування НS насос-турбіни, тобто більше заглиблення робочого колеса під рівень нижнього б'єфа, що при відкритому розташуванні будинку призводить до необхідності додаткового його заглиблення в основу й збільшення висоти, але практично не впливає на конструкцію підземного будинку.
На мал. 4.53 наведений поперечний розріз по будинку ГАЕС Ладингтон (США), на мал. 4.52 – по Дністровській ГАЕС.Мал. 4.54. Поперечний розріз по будинку ГАЕС при трьохмашинній схемі з ковшовими турбінами: 1 – машинний зал; 2 – приміщення трансформаторів; 3 – мостовий кран; 4 – відвідний від турбін лоток; 5 – підвідний до насосів водовід; 6 – багатоступінчасті насоси; 7 – ковшова турбіна; 8 – двигун-генератор; 9 – приміщення кульових затворів; 10 – кульові затвори
Кайшядорська (Круонісська) ГАЕС (Литва)
Будинки ГАЕС із трьохмашинними агрегатами, що складаються з насоса, турбіни й двигуна-генератора, звичайно застосовуються при напорах більше 300 м з використанням ковшових і радіально-осьових турбін. У таких будинках насоси завжди розміщуються нижче турбін, завдяки чому забезпечується більша негативна висота всмоктування насосів. На мал. 4.54 наведено поперечний розріз по підземному будинку з ковшовими турбінами, робочі колеса яких розташовані вище максимального рівня води у безнапірному відвідному тунелі. Нижче ковшових турбін розташовані багатоступінчасті насоси й приміщення для їх обслуговування.
Будинки ГАЕС із чотирьохмашинними агрегатами, що складаються з насоса, турбіни, двигуна й генератора, застосовуються вкрай рідко при високих напорах, що пов'язане зі збільшенням габаритів будинку, відповідно обсягів робіт і вартості.
Будівництво Загорської ГАЕС-2 (вигляд на полки напорних водоводів з котлована будівлі ГАЕС-2), Росія
Будівництво Загорської ГАЕС-2 ведеться на річці Кунья в Сергієво-Посадському районі Московської області поблизу діючої Загорської ГАЕС. Проектна потужність – 840 МВт. Першу чергу Загорської ГАЕС-2 (420 МВт) планують ввести в експлуатацію в 2012 р., повністю будівництво передбачається завершити в 2014 р.
- Вступ
- ЧАСТИНА 1. Мистецтво пізнавати навколишній світ
- ЧАСТИНА 2. Розвиток вчення про теплоту, термодинаміку, теплопередачу і теплові машини
- Розділ 1. Теплота
- Розділ 2. Основи термодинаміки
- 2.1. Предмет і метод термодинаміки
- 2.2. Основні поняття і визначення
- 2.3. Перший закон термодинаміки
- 2.4. Другий закон термодинаміки
- 2.5. Поняття ексергії
- 2.6. Третій закон термодинаміки (тепловий закон Нернста)
- 2.7. Ентропія і невпорядкованість (статистичний характер другого закону термодинаміки)
- 2.8. Філософсько-методологічні основи другого закону термодинаміки
- 2.9. Термодинаміка на рубежі ХХІ століття. Стан і перспективи
- Розділ 3. Основи теплопередачі
- Розділ 4. Створення механізмів і машин для спалювання палива та використання теплової енергії
- ЧАСТИНА 3. Розвиток вчення про електрику і магнетизм. Становлення електроенергетики
- Розділ 5. Перші спостереження та експериментальні дослідження електрики і магнетизму. Відкриття основних властивостей і законів електрики
- 5.1. Перші відомості про електрику тертя і магнетизм
- 5.2. Електропровідність. Провідники та ізолятори
- 5.3. Два роди електричних зарядів. Закон Кулона
- 5.4. Електричне поле і його характеристики
- 5.5. Електрична ємність. Конденсатор
- 5.6. Електрична машина тертя. Індукційна машина
- 5.7. Досліди з електричним розрядом. Вивчення атмосферної електрики
- Розділ 6. Вивчення електричного струму. Встановлення основних законів електричного кола
- Розділ 7. Теплова і світлова дія електричного струму. Зародження основ електродинаміки
- Розділ 8. Винахід перших електричних машин. Створення центральних електричних станцій
- Розділ 9. Винахід електродвигунів та електричної тяги
- Розділ 10. Розвиток електротехнологій
- Розділ 11. Створення перших систем передачі й розподілу електричної енергії
- Розділ 12. Об'єднання електричних мереж для паралельної роботи. Створення енергетичних систем
- Розділ 13. Енергетика Росії на початку ХХ століття
- Розділ 14. План ГОЕЛРО – перший у світовій історії план розвитку народного господарства
- Розділ 15. Створення і становлення енергетичної системи України
- Розділ 5. Перші спостереження та експериментальні дослідження електрики і магнетизму. Відкриття основних властивостей і законів електрики
- ЧАСТИНА 4. Становлення атомної енергетики
- Висновок
- Коли б не вони... Хронологія найважливіших відкриттів у галузі енергетики
- Список використаної літератури
- Відомості про авторів