Книга 2. Пізнання й досвід – шлях до сучасної енергетики
4.5. Парова турбіна
Основний шлях отримання електроенергії на сучасних АЕС – використання електричних генераторів машинного типу з механічним приводом від парової турбіни. Теплова енергія пари при її розширенні в проточній частині турбіни перетворюється на кінетичну енергію потоку пари, яка використовується для обертання ротора турбіни електрогенератора. Параметри пари, що поступає на турбіну, знаходяться в прямій залежності від параметрів теплоносія, що охолоджує активну зону ядерного реактора. Для двоконтурної АЕС з реактором ВВЕР-1000 вибраний максимально можливий тиск теплоносія, який визначається технічними можливостями виготовлення потужних корпусів. При сучасному стані промисловості світового реакторобудівництва таким тиском є 16 МПа. Умовою однофазності теплоносія на виході з ядерного реактора є його недогрів до кипіння. Відповідно обмежується не тільки температура теплоносія на виході з реактора (325°С), але й температура на вході в реактор (на виході парогенератора), яка приймається рівною 290°С. З урахуванням необхідного перепаду температур в парогенераторі між теплоносієм ядерного реактора і пароводяною сумішшю в парогенераторі, температура паротворення складає 278°С, що відповідає тиску 6,4 МПа. Початкові параметри пари перед турбіною – тиск 6 МПа, температура 274°С. Особливості парових турбін АЕС з реакторами ВВЕР (PWR) пов'язані з їх роботою на насиченій парі з відносно малим теплоперепадом, що спричиняє до великої витрати пари, і велика частина ступенів турбіни працює на вологій парі. У процесі розширення насиченої пари в турбіні її вологість безперервно зростає й досягає значень, при яких виникає ерозійний знос проточної частини турбіни. У зв'язку з цим термодинамічний цикл для АЕС з водним теплоносієм включає проміжну сепарацію: пара, що досягла гранично допустимих значень вологості після головного циліндра турбіни, відводиться в спеціальний сепаратор й осушується в ньому при постійному тиску (температурі).
Мал. 4.20. Схема одновальної осьової парової турбіни: ЧВД – частина турбіни високого тиску; ЧСД – частина турбіни середнього тиску; ЧНД – частина турбіни низького тиску
Мал. 4.21. Монтаж парової турбіни К 1000 60/3000 з електрогенератором ТВВ 100002Y концерну «Силові машини» (Росія) на АЕС «Тяньвань» з реактором ВВЕР 1000/428 в Китаї. Довжина турбіни 51 м, вага 2000 т
З технічних та економічних причин сепаратори поєднуються з проміжними перегрівачами пари. Найбільш ефективне виведення вологи з пари через відбори турбіни, особливо якщо число відборів відповідає числу її ступенів.
Великі парові турбіни конструктивно розділяються на частини високого (ЧВТ), середнього (ЧСТ) і низького (ЧНТ) тиску, які можуть мати різне число паралельних потоків і вихлопів (мал.. 4.20, 4.21). Частина турбіни, об'єднана загальним корпусом, називається циліндром. ЧВТ і ЧСТ турбіни виконуються у вигляді одного циліндра середнього тиску (ЦСТ), а ЧНТ турбіни зазвичай складається з декількох циліндрів низького тиску (ЦНТ), і кожний з них виконаний двохпотоковим. Після ЦСТ й сепаратора-перегрівача пара надходить паралельно на всі ЦНТ.
Мал. 4.22. Турбогенератор АЕС потужністю 1000–1300 МВт з частотою обертання ротора 1500 об/хв
Мал. 4.23. АЕС с водо водяними реакторами під тиском 1300 МВт
Для забезпечення необхідної витрати пари в турбінах АЕС, що працюють з насиченою парою, необхідне велике число вихлопів, що призводить до збільшення загальної довжини турбіни. Зменшенням частоти обертання ротора турбіни (наприклад до 1500 об/хв) можна скоротити кількість ЦНТ. При цьому збільшується довжина лопаток останніх ступенів турбіни і середній діаметр, збільшується площа вихлопу, отже, зменшується число циліндрів.
За сучасними концепціями число роторів валоприводів не повинно перевищувати п'яти, а гранична довжина турбіни 55–65 м.
Максимальна потужність турбіни на насиченій парі при частоті обертання ротора 3000 об/хв складає 1000–1200 МВт, а для тихохідних вона зростає приблизно в 4 рази. Маса тихохідних турбін потужністю до 1000 МВт перевершує масу турбін з частотою обертання ротора в 3000 об/хв і лише при потужності більше 1000 МВт їх маси стають майже однаковими. Так, питома маса турбіни К-1000-60/3000, встановленої на Рівненській АЕС, в ~1,3 рази менша, ніж у турбін К-100060/1500, встановлених на Запорізькій АЕС.
Парова турбіна К-1000-60/1500, що має загальну довжину 57,8 м й вагу ~3000 т, є багатоступінчатою турбіною, що складається з одного двохпотокового циліндра високого тиску (ЦВД) і трьох двохпотокових циліндрів низького тиску (ЦНТ). Швидкість обертання ротора турбіни 1500 об/хв.
Після скидання тиску в ЦВД пара поступає в сепаратори-перегрівачі, де вона втрачає частину вологи, після чого пара перегрівається й надходить в ЦВД. У процесі скидання тиску частина пари відбирається для підігріву живильної води. Ротори турбіни зібрані з кованих елементів, зварених по периферії. Лопатки турбіни закріплюються в пазах.Мал. 4.24. Загальний вигляд Хмельницької АЕС з ядерними реакторами ВВЕР 1000
На мал. 4.22 наведений загальний вигляд турбогенератора потужністю 1000–1300 МВт з частотою обертання ротора 1500 об/хв, на малюнку 4.23 – загальний вигляд модуля АЕС з реактором PWR-1300 МВт (EDF, Франція), а на мал. 4.24 – Хмельницька АЕС з реакторами ВВЕР-1000.
Враховуючи надзвичайно високу відповідальність питань безпеки і зважаючи на досвід експлуатації та результати досліджень, що постійно проводяться, АЕС, які діють, постійно удосконалюються. В Україні ця діяльність розглядається як пріоритетна, реалізується експлуатуючою організацією і контролюється регулюючим органом.
Рівненська АЕС
- Вступ
- ЧАСТИНА 1. Мистецтво пізнавати навколишній світ
- ЧАСТИНА 2. Розвиток вчення про теплоту, термодинаміку, теплопередачу і теплові машини
- Розділ 1. Теплота
- Розділ 2. Основи термодинаміки
- 2.1. Предмет і метод термодинаміки
- 2.2. Основні поняття і визначення
- 2.3. Перший закон термодинаміки
- 2.4. Другий закон термодинаміки
- 2.5. Поняття ексергії
- 2.6. Третій закон термодинаміки (тепловий закон Нернста)
- 2.7. Ентропія і невпорядкованість (статистичний характер другого закону термодинаміки)
- 2.8. Філософсько-методологічні основи другого закону термодинаміки
- 2.9. Термодинаміка на рубежі ХХІ століття. Стан і перспективи
- Розділ 3. Основи теплопередачі
- Розділ 4. Створення механізмів і машин для спалювання палива та використання теплової енергії
- ЧАСТИНА 3. Розвиток вчення про електрику і магнетизм. Становлення електроенергетики
- Розділ 5. Перші спостереження та експериментальні дослідження електрики і магнетизму. Відкриття основних властивостей і законів електрики
- 5.1. Перші відомості про електрику тертя і магнетизм
- 5.2. Електропровідність. Провідники та ізолятори
- 5.3. Два роди електричних зарядів. Закон Кулона
- 5.4. Електричне поле і його характеристики
- 5.5. Електрична ємність. Конденсатор
- 5.6. Електрична машина тертя. Індукційна машина
- 5.7. Досліди з електричним розрядом. Вивчення атмосферної електрики
- Розділ 6. Вивчення електричного струму. Встановлення основних законів електричного кола
- Розділ 7. Теплова і світлова дія електричного струму. Зародження основ електродинаміки
- Розділ 8. Винахід перших електричних машин. Створення центральних електричних станцій
- Розділ 9. Винахід електродвигунів та електричної тяги
- Розділ 10. Розвиток електротехнологій
- Розділ 11. Створення перших систем передачі й розподілу електричної енергії
- Розділ 12. Об'єднання електричних мереж для паралельної роботи. Створення енергетичних систем
- Розділ 13. Енергетика Росії на початку ХХ століття
- Розділ 14. План ГОЕЛРО – перший у світовій історії план розвитку народного господарства
- Розділ 15. Створення і становлення енергетичної системи України
- Розділ 5. Перші спостереження та експериментальні дослідження електрики і магнетизму. Відкриття основних властивостей і законів електрики
- ЧАСТИНА 4. Становлення атомної енергетики
- Висновок
- Коли б не вони... Хронологія найважливіших відкриттів у галузі енергетики
- Список використаної літератури
- Відомості про авторів