Книга 3. Развитие теплоэнергетики и гидроэнергетики
Ця класифікація розроблена вченими колишнього СРСР і введена в дію як міждержавний стандарт (ГОСТ 25543 «Вугілля буре, кам'яне, антрацити. Класифікація за генетичними і технологічними параметрами»). У ній на основі найбільш характерних загальних ознак, які відбивають генетичні особливості та основні технологічні параметри викопного вугілля, визначено порядок його поділу на три види – буре, кам'яне і антрацити. Цей поділ проводиться (табл. 7.3) в залежності від середнього показника відбиття вітриніту Ro(%), вищої теплоти згоряння Qsdaf(МДж/кг) і виходу летких речовин Vdaf(%).
Безперервність генетичного ряду рослинні залишки → торф → буре вугілля → кам'яне вугілля → антрацит → графіт вперше обґрунтував Г. Потоньє (Німеччина) лише в 1910 р.
Генетична класифікація вугілля базується на даних петрографічного аналізу і є основою побудови промислових класифікацій, які визначають придатність вугілля для різних способів технологічної і енергетичної переробки.
Найбільш досконала генетична класифікація, яка є основою більшості сучасних, запропонована російським петрологом Ю.А. Жемчужниковим.
У залежності від генетичних особливостей вугілля ділять на 49 класів, кожний з яких поділяється на категорії, типи і підтипи.
Основні класифікаційні параметри, що класифікують, такі: показник відбиття вітриніту Ro – для встановлення виду вугілля і класу; вміст фюзенізованих компонентів на чисте вугілля ?OK – для встановлення категорії вугілля; максимальна вологоємкість на беззольний стан Waf – для встановлення типу бурого вугілля; вихід летких речовин на сухий беззольний стан Vdaf – для встановлення типу кам'яного вугілля; об'ємний вихід летких речовин на сухий беззольний стан Vобdaf – для встановлення типу антрациту; вихід смоли напівкоксування на сухий беззольний стан Tskdaf – для встановлення підтипу бурого вугілля; товщина пластичного шару Y та індекс Рога RI – для встановлення підтипу кам'яного вугілля; анізотропія відбиття вітриніту AR – для встановлення підтипу антрациту.
Буре, кам'яне вугілля і антрацити в залежності від технологічних властивостей об'єднують в технологічні марки, групи і підгрупи та позначають семизначним кодовим числом, в якому перші дві цифри позначають клас та характеризують середній показник відбиття вітриніту для даного класу, помножений на 10. Третя цифра позначає категорію і характеризує середнє значення суми фюзенізованих компонентів, поділене на 10. Четверта і п'ята цифри позначають тип і характеризують для кам'яного вугілля середній вихід летких речовин, для антрацитів – об'ємний вихід. Шоста і сьома цифри позначають підтип і характеризують для кам'яного вугілля абсолютне значення товщини пластичного шару, для антрацитів – середнє значення анізотропії відбиття вітриніту.
За одержаними значеннями класу, категорії, типу і підтипу вугілля встановлюють його марочну належність. У відповідності з ГОСТ 25543 марку, групу і підгрупу встановлюють для кожного вугільного пласту за результатами дослідження пластових проб.
Параметри маркування вугілля, прийняті в класифікації, підпорядковуються закону аддитивності. Тому стандартом передбачено за виробничих умов, які викликають необхідність використання суміші вугілля різних марок в процесі видобутку і видачі, марку, групу, підгрупу і код суміші встановлювати шляхом розрахунку середніх значень класифікаційних параметрів на основі планової участі шахтопластів.
У випадку змішування вугілля різних марок при збагачуванні та розсортуванні для коксування, що здійснюється тільки за погодженням зі споживачем, марочна належність концентрату визначається за плановою участю марок у суміші. Марочна належність продуктів збагачення, призначених для енергетичних цілей, може встановлюватися і за середніми зваженими показниками рядового вугілля, яке планується до переробки.
Таблиця 7.3. Параметри для різних видів вугілля
Вугілля |
Класифікаційніпараметри |
||
Ro,% |
Qsdaf,МДж/кг |
Vdaf, % |
|
Буре |
<0,60 |
<24 |
|
Кам'яне |
0,40–2,59 |
≥24 |
≥8 |
Антрацит |
≥2,2 |
<8 |
Жемчужников Юрій Аполлонович (1885–1957) – російський геолог, фахівець в галузі геології і петрографії вугілля. Запропонував і разом із своїми учнями розробив принципи порівняння вугільних пластів за ознаками видового складу спор, які містяться в них; вивчав також літологію вугленосних товщ та умови утворення вугільних пластів. Основна монографія Ю.А. Жемчужникова (в співавторстві з А.І. Гінзбург) «Основи петрології вугілля»
- Введение
- ЧАСТЬ 1. Теплоэнергетика
- Раздел 1. Основные понятия в теплоэнергетике
- Раздел 2. Паровые и водогрейные котлы
- 2.1. Общие сведения, классификация паровых и водогрейных котлов
- 2.2. Органическое топливо и типы топочных устройств для его сжигания
- 2.3. Паровые котлы малой и средней производительности
- 2.4. Паровые энергетические котлы
- 2.5. Паровые котлы энергоблоков ТЭС
- 2.6. Котлы-утилизаторы и энерготехнологические котлы
- 2.7. Создание и усовершенствование водогрейных котлов
- 2.8. Водогрейные котлы малой мощности
- 2.9. Водогрейные котлы для коммунальной энергетики
- 2.10. Водогрейные котлы для централизованного теплоснабжения
- 2.11. Электрокотлы
- 2.12. Современное состояние и направления развития котлостроения
- 2.13. Состояние котельного хозяйства в Украине и направления его модернизации
- Раздел 3. Паровые и газовые турбины
- 3.1. Эволюция паровых турбин и их основные типы
- 3.2. Основные элементы современных паровых турбин
- 3.3. Основы эксплуатации паровых турбин
- 3.4. Состояние паротурбинного оборудования в Украине
- 3.5. Пути совершенствования конструкций паровых турбин в мире
- 3.6. История развития энергетического газотурбостроения
- 3.7. Основные элементы энергетических газотурбинных установок и их назначение
- 3.8. Создание и развитие парогазовых и газопаровых установок, их классификация
- 3.9. Современное состояние стационарного энергетического газотурбостроения и пути его развития
- Раздел 4. Тепловые электростанции
- Раздел 5. Централизованное теплоснабжение крупных городов
- Раздел 6. Перспективы развития тепловой энергетики
- ЧАСТЬ 2. Гидроэнергетика
- Раздел 1. Сооружение первых гидроэлектростанций. Этапы развития гидроэнергетики
- Раздел 2. Гидроэнергетические ресурсы, их использование. Принципиальные схемы, параметры, режимы работы ГЭС и ГАЭС
- 2.1. Энергия и мощность водотоков
- 2.2. Гидроэнергетические ресурсы и их использование
- 2.3. Регулирование речного стока
- 2.4. Принципиальные схемы использования гидравлической энергии на ГЭС
- 2.5. Основные энергетические параметры ГЭС
- 2.6. Принципиальные схемы работы ГАЭС
- 2.7. Основные энергетические параметры ГАЭС
- 2.8. Режим работы ГЭС и ГАЭС в объединенных энергосистемах
- 2.9. Комплексное использование и охрана водных ресурсов
- Раздел 3. Каскады ГЭС. Территориально-производственные комплексы и энергокомплексы
- Раздел 4. Основные типы, условия эксплуатации, режимы работы ГЭС и ГАЭС
- Раздел 5. Технологическое оборудование ГЭС и ГАЭС
- Раздел 6. Перспективы развития гидроэнергетики
- Заключение
- Перечень сокращений
- Список использованной литературы
- Сведения об авторах