Книга 3. Развитие теплоэнергетики и гидроэнергетики
Міжнародною системою кодифікації вугілля середнього і високого рангів встановлена кодова система показників, які характеризують кам'яне вугілля і антрацити як об'єкт використання для енергетичних і технологічних цілей. Міжнародна система кодифікації затверджена Європейською комісією ООН у квітні 1988 р. і застосовується в світовій торгівлі вугіллям, запобігаючи непорозумінням між продавцем і покупцем в оцінці характеристики якості та цінності кам'яного вугілля і антрацитів.
До вугілля середнього і високого рангів, кодованих за міжнародною системою, відносять кам'яне вугілля і антрацити, які класифікуються за генетичними і технологічними параметрами (ГОСТ 25543). Кодування кам'яного вугілля і антрацитів проводять за допомогою встановленого ряду цифр, що позначають параметри, які характеризують вугілля, і застосовують для оцінки пластів, рядового і збагаченого вугілля.
Для кодифікації вугілля за міжнародною системою прийнято схему з восьми основних параметрів, що характеризують вугілля для різних видів використання: Ro – середній показник відбиття вітриніту; Rf – рефлектограма відбиття вітриніту; I, L – мацеральний склад; I, S – індекс вільного спучування; Vdaf – вихід летких речовин; Ad – зольність вугілля; S dt – масова частка загальної сірки; Qsdaf – вища теплота згоряння.
Для характеристики вугілля використовують 14-значний код, за допомогою якого кодують вісім вказаних вище основних параметрів. Кодування проводиться наступним чином: Ro – дві цифри, Rf – одна цифра, I, L – дві цифри, Si – одна цифра, Vdaf – дві цифри, Ad – дві цифри, S dt – дві цифри, Qsdaf – дві цифри.
Вказаний порядок кодування параметрів завжди зберігається, що дозволяє оцінювати якісні характеристики вугілля за кодовим номером. Присвоєння кодового номеру і його розшифровка здійснюються таким чином: перші дві цифри коду позначають середній показник відбиття вітриніту і відповідають нижній межі 0,1%-ного діапазону значень параметру, помноженому на 10; третя цифра дає характеристику рефлектограми, яка відбиває неоднорідність речовинного складу вугілля; четверта і п'ята цифри позначають мацеральний склад вугільної речовини, а саме: четверта цифра відповідає нижній межі 10%-ного діапазону значень вмісту інертиніту, поділеному на 10, а п'ята позначає верхню межу 5%-ного діапазону значень вмісту ліптиніту; шоста цифра позначає індекс вільного спучування, який відповідає нижній межі діапазону його значень з інтервалом 1/2; сьома та восьма цифри відповідають нижній межі 2%-ного діапазону значень виходу летких речовин на сухий беззольний стан при виході летких речовин не менше 10% і 1%-ного діапазону при виході летких речовин менше 10%; дев'ята і десята цифри відповідають нижній межі 1%-ного діапазону значень зольності на сухий стан; одинадцята і дванадцята цифри відповідають нижній межі 0,1%-ного діапазону значень загального вмісту сірки на сухий стан, помноженому на 10; тринадцята і чотирнадцята цифри відповідають нижній межі діапазону з інтервалом 1 МДж/кг значень вищої теплоти згоряння на сухий беззольний стан.
Всі основні параметри, окрім виходу летких речовин, визначаються для палива в його реальному стані (з відповідною зольністю і вологістю), а вихід летких речовин – за пробою із зольністю менше 10%. При більш високій зольності проба вугілля чи антрациту, яка випробовується, повинна піддаватися збагаченню, а вихід летких речовин визначаться для вугілля з Ad ≤ 10%.
Таблиця 7.4. Марочна належність вугілля України за ДСТУ 3472/96
Марка вугілля |
Позначен- ня марки |
Класифікаційні показники |
||||
Середній показник відбиття вітриніту Ro, % |
Вихід летких речовин Vdaf, % |
Товщина пластичного шару Y, мм |
Індекс Рога RI, од. |
Теплота згоряння Qsdaf, МДж/кг |
||
Буре |
Б |
Менше 0,40 |
Від 50 до 70 вкл. |
– |
– |
Менше 24,0* |
Довгополуменеве |
Д |
Від 0,40 до 0,60 вкл. |
>> 35 >> 50 >> |
Менше 6 |
– |
– |
Довгополуменеве газове |
ДГ |
>> 0,50 >> 0, 80 >> |
>> 35 >> 48 >> |
Від 6 до 9 вкл. |
– |
– |
Газове |
Г |
>> 0,50 >> 1,00 >> |
>> 33 >> 46 >> |
>> 10 >> 16 >>** |
– |
– |
Жирне |
Ж |
>> 0,85 >> 1,20 >> |
>> 28 >> 36 >> |
>> 17 >> 38 >> |
– |
– |
Коксове |
К |
>> 1,21 >> 1,60 >> |
>> 18 >> 28 >> |
>> 13 >> 28 >> |
– |
– |
Спіснене спікливе |
ОС |
>> 1,30 >> 1,90 >> |
>> 14 >> 22 >> |
>> 6 >> 12 >> |
Від 13 до 50 вкл. |
– |
Пісне |
Т |
>> 1,60 >> 2,59 >> |
>> 8 >> 18 >>*** |
Менше 6 |
Менше 13 |
Від 35,2 до 36,5 вкл. |
Антрацит |
А |
>> 2,60 >> 5,60 >> |
Менше 8 |
– |
– |
Менше 35,2 |
* Теплота згоряння приведена на вологий беззольний стан, Qsaf.
** При значенні показника відбиття вітриніту менше 0,85% і товщині пластичного шару більше 16 мм вугілля відноситься до марки Г.
*** При виході летких речовин менше 8% і теплоті згоряння 35,2 МДж/кг і більше вугілля відноситься до марки Т.
Окрім вказаних вище основних параметрів, Міжнародною системою кодифікації вугілля середнього і високого рангів передбачено визначення додаткових параметрів: елементного складу, масової частки хлору, хімічного складу золи вугілля чи плавкості золи, вмісту рідких елементів, масової частки фосфору, пластометричних показників, індексу Рога, масової частки сірки за видами (піритна, сульфатна), повної вологи (максимальної вологоємкості).
- Введение
- ЧАСТЬ 1. Теплоэнергетика
- Раздел 1. Основные понятия в теплоэнергетике
- Раздел 2. Паровые и водогрейные котлы
- 2.1. Общие сведения, классификация паровых и водогрейных котлов
- 2.2. Органическое топливо и типы топочных устройств для его сжигания
- 2.3. Паровые котлы малой и средней производительности
- 2.4. Паровые энергетические котлы
- 2.5. Паровые котлы энергоблоков ТЭС
- 2.6. Котлы-утилизаторы и энерготехнологические котлы
- 2.7. Создание и усовершенствование водогрейных котлов
- 2.8. Водогрейные котлы малой мощности
- 2.9. Водогрейные котлы для коммунальной энергетики
- 2.10. Водогрейные котлы для централизованного теплоснабжения
- 2.11. Электрокотлы
- 2.12. Современное состояние и направления развития котлостроения
- 2.13. Состояние котельного хозяйства в Украине и направления его модернизации
- Раздел 3. Паровые и газовые турбины
- 3.1. Эволюция паровых турбин и их основные типы
- 3.2. Основные элементы современных паровых турбин
- 3.3. Основы эксплуатации паровых турбин
- 3.4. Состояние паротурбинного оборудования в Украине
- 3.5. Пути совершенствования конструкций паровых турбин в мире
- 3.6. История развития энергетического газотурбостроения
- 3.7. Основные элементы энергетических газотурбинных установок и их назначение
- 3.8. Создание и развитие парогазовых и газопаровых установок, их классификация
- 3.9. Современное состояние стационарного энергетического газотурбостроения и пути его развития
- Раздел 4. Тепловые электростанции
- Раздел 5. Централизованное теплоснабжение крупных городов
- Раздел 6. Перспективы развития тепловой энергетики
- ЧАСТЬ 2. Гидроэнергетика
- Раздел 1. Сооружение первых гидроэлектростанций. Этапы развития гидроэнергетики
- Раздел 2. Гидроэнергетические ресурсы, их использование. Принципиальные схемы, параметры, режимы работы ГЭС и ГАЭС
- 2.1. Энергия и мощность водотоков
- 2.2. Гидроэнергетические ресурсы и их использование
- 2.3. Регулирование речного стока
- 2.4. Принципиальные схемы использования гидравлической энергии на ГЭС
- 2.5. Основные энергетические параметры ГЭС
- 2.6. Принципиальные схемы работы ГАЭС
- 2.7. Основные энергетические параметры ГАЭС
- 2.8. Режим работы ГЭС и ГАЭС в объединенных энергосистемах
- 2.9. Комплексное использование и охрана водных ресурсов
- Раздел 3. Каскады ГЭС. Территориально-производственные комплексы и энергокомплексы
- Раздел 4. Основные типы, условия эксплуатации, режимы работы ГЭС и ГАЭС
- Раздел 5. Технологическое оборудование ГЭС и ГАЭС
- Раздел 6. Перспективы развития гидроэнергетики
- Заключение
- Перечень сокращений
- Список использованной литературы
- Сведения об авторах