Книга 3. Развитие теплоэнергетики и гидроэнергетики
Класифікація за марками. Споживна цінність і вартість вугілля, крім показників якості (зольності, масової частки вологи, сірки тощо), залежить від генетичних і технологічних властивостей. З врахуванням особливостей роботи підприємств України розроблено національний стандарт для встановлення марочної належності вугілля ДСТУ 3472-96 «Вугілля буре, кам'яне, антрацит. Класифікація».
У залежності від значень середнього показника відбиття вітриніту Ro, виходу летких речовин Vdaf, теплоти згоряння на сухий беззольний (Qsdaf) чи вологий беззольний (Qsaf) стан і спікливості, вираженої товщиною пластичного шару Y та індексом Рога RI, вугілля України поділяється на дев'ять марок (таблиця 7.4).
Значення виходу летких речовин, товщину пластичного шару, індекс Рога, теплоту згоряння Qsdaf визначають в пробах кам'яного вугілля і антрацитів із зольністю не більше 10%. Якщо зольність проби перевищує 10%, то її збагачують в органічній або неорганічній рідині.
Марку вугілля визначають для кожного пласту. Для встановлення марки вугілля суміші пластів шахти (шахтовидачі) знаходять значення класифікаційних показників для вугілля кожного пласту, що входить у суміш. За результатами аналізу проб вугілля пластів з врахуванням планової участі кожного пласту у видобутку вираховують середньозважені значення цих показників і за таблицею визначають марку вугілля по шахті (шахтовидачі).
Таблиця 7.5. Класифікація бурого, кам'яного вугілля і антрациту за розміром кусків
Клас |
Позначення |
Розміркусків, мм |
Плитне |
П |
100–200 (300) |
Крупне |
К |
50–100 |
Горіх |
О |
25–50 |
Дрібне |
М |
13–25 |
Сім'ячко |
С |
6–13 |
Штиб |
Ш |
0–6 |
Рядовий |
Р |
0–200 (300) |
При збагаченні та розсортуванні вугілля однієї марки марку продуктів, одержаних в наслідок цих процесів, встановлюють за рядовим вугіллям, що поступає на переробку. При спільному збагаченні та розсортуванні вугілля різних марок, яке використовується для енергетичних цілей, марка продуктів визначається за середньозваженими показниками з урахуванням планової переробки рядового вугілля. При збагаченні та розсортуванні змішування вугілля різних марок, що використовуються для коксування, допускається тільки за узгодженням зі споживачем. При цьому пайова участь марок у суміші вказується за плановою їх участю у вихідному вугіллі.
Класифікація вугілля за розмірами кусків. Для багатьох видів використання вугілля велике значення має його підготовленість за крупністю. Така підготовка здійснюється при розсортуванні вугілля і продуктів збагачення, яка, як правило, проводиться за заданою шкалою класифікації для отримання сортів вугілля та антрациту, передбачених стандартами розмірів.
Класи крупності встановлені для грохочення вугілля за мінімальними і максимальними розмірами кусків, для відсівів і рядових – тільки за максимальним розміром. У відповідності з ГОСТ 19242-73 «Вугілля буре, кам'яне і антрацит. Класифікація за розміром кусків» прийнята класифікація вугілля за крупністю, що наведена в таблиці 7.5.
В Україні на вугілля, пропонується до поставок на електростанції та інші підприємства, на основі досліджень оформлюються сертифікати якості та технологічних властивостей згідно з ГОСТ 30131 «Вугілля кам'яне і антрацити (вугілля середнього і високого рангів). Кодифікація».
- Введение
- ЧАСТЬ 1. Теплоэнергетика
- Раздел 1. Основные понятия в теплоэнергетике
- Раздел 2. Паровые и водогрейные котлы
- 2.1. Общие сведения, классификация паровых и водогрейных котлов
- 2.2. Органическое топливо и типы топочных устройств для его сжигания
- 2.3. Паровые котлы малой и средней производительности
- 2.4. Паровые энергетические котлы
- 2.5. Паровые котлы энергоблоков ТЭС
- 2.6. Котлы-утилизаторы и энерготехнологические котлы
- 2.7. Создание и усовершенствование водогрейных котлов
- 2.8. Водогрейные котлы малой мощности
- 2.9. Водогрейные котлы для коммунальной энергетики
- 2.10. Водогрейные котлы для централизованного теплоснабжения
- 2.11. Электрокотлы
- 2.12. Современное состояние и направления развития котлостроения
- 2.13. Состояние котельного хозяйства в Украине и направления его модернизации
- Раздел 3. Паровые и газовые турбины
- 3.1. Эволюция паровых турбин и их основные типы
- 3.2. Основные элементы современных паровых турбин
- 3.3. Основы эксплуатации паровых турбин
- 3.4. Состояние паротурбинного оборудования в Украине
- 3.5. Пути совершенствования конструкций паровых турбин в мире
- 3.6. История развития энергетического газотурбостроения
- 3.7. Основные элементы энергетических газотурбинных установок и их назначение
- 3.8. Создание и развитие парогазовых и газопаровых установок, их классификация
- 3.9. Современное состояние стационарного энергетического газотурбостроения и пути его развития
- Раздел 4. Тепловые электростанции
- Раздел 5. Централизованное теплоснабжение крупных городов
- Раздел 6. Перспективы развития тепловой энергетики
- ЧАСТЬ 2. Гидроэнергетика
- Раздел 1. Сооружение первых гидроэлектростанций. Этапы развития гидроэнергетики
- Раздел 2. Гидроэнергетические ресурсы, их использование. Принципиальные схемы, параметры, режимы работы ГЭС и ГАЭС
- 2.1. Энергия и мощность водотоков
- 2.2. Гидроэнергетические ресурсы и их использование
- 2.3. Регулирование речного стока
- 2.4. Принципиальные схемы использования гидравлической энергии на ГЭС
- 2.5. Основные энергетические параметры ГЭС
- 2.6. Принципиальные схемы работы ГАЭС
- 2.7. Основные энергетические параметры ГАЭС
- 2.8. Режим работы ГЭС и ГАЭС в объединенных энергосистемах
- 2.9. Комплексное использование и охрана водных ресурсов
- Раздел 3. Каскады ГЭС. Территориально-производственные комплексы и энергокомплексы
- Раздел 4. Основные типы, условия эксплуатации, режимы работы ГЭС и ГАЭС
- Раздел 5. Технологическое оборудование ГЭС и ГАЭС
- Раздел 6. Перспективы развития гидроэнергетики
- Заключение
- Перечень сокращений
- Список использованной литературы
- Сведения об авторах