Книга 3. Развитие теплоэнергетики и гидроэнергетики
Створення великих гідроенергетичних об'єктів з водоймищами комплексного призначення й каскадів ГЕС у багатьох випадках прямо пов'язане із проблемами малоосвоєних регіонів і є основою територіально-виробничих комплексів (ТВК).
У малонаселених необжитих регіонах вони, будучи піонерними промисловими об'єктами, формуючи нову виробничу та соціальну інфраструктуру та забезпечуючи електропостачання й водопостачання, сприяють різкому підйому продуктивних сил і зміні соціально-економічних умов.
При цьому при проектуванні та створенні інфраструктури ГЕС слід враховувати, що вона є першочерговою частиною майбутньої інфраструктури ТВК, виходячи з перспективи соціально-економічного розвитку регіону.
Наприклад, на базі будівництва Братської ГЕС і Саяно-Шушенської ГЕС (Росія) у Сибіру в прилеглих до ГЕС малонаселених регіонах були створені потужні територіально-виробничі комплекси, що мають розвинену інфраструктуру із промисловими та сільськогосподарськими об'єктами.
Енергокомплекси. В останні десятиліття для підвищення надійності енергопостачання, зниження втрат електроенергії в лініях електропередачі простежується прагнення до близького розміщення, а в деяких випадках технологічного об'єднання базових електростанцій (ТЕС і АЕС) і високоманеврених електростанцій (ГЕС і ГАЕС) в енергокомплекси. Робота всіх електростанцій тісно пов'язана з водоймищами, які необхідні для забезпечення безповоротного водоспоживання й найбільш ефективного охолодження циркуляційної води конденсаторів турбін ТЕС і АЕС, для створення напору і акумулюючої ємності для ГЕС і ГАЕС.
В основі створення енергокомплексів лежать принцип багатоцільового використання водоймищ і завдання підвищення ефективності електропостачання. При цьому з'являється можливість не тільки зменшити втрати земельних ресурсів, але в ряді випадків при накладенні різних режимів вплинути на екологічні умови. У той же час необхідно враховувати, що санітарні норми висувають тверді вимоги до якості води, включаючи допустимий перегрів, при використанні водоймищ для господарського та питного водопостачання, рибного господарства, рекреації.
У світі експлуатуються енергокомплекси: у США – Оровілл і Сан-Луїс у Каліфорнії, Хайуессі в басейні р.Теннессі, НорфілдМаунтін, Кеові-Токсавей та ін., у ПАР – з ГАЕС Steenbrass Elandsberg і з АЕС Koeberg.
В енергокомплексах за умовами охолодження циркуляційної води ТЕС і АЕС можна виділити три основні схеми:
• прямоточна – з використанням руслових водоймищ комплексного призначення;
• напівпрямоточна – з використанням гідравлічно зв'язаної системи водоймищ, як наливних, так і руслових комплексного призначення;
• оборотна – з використанням спеціальних наливних водоймищ, розташованих поза основним водотоком.
Усі три схеми дозволяють скоротити втрати в ЛЕП, забезпечити єдину систему керування енергокомплексом, використовувати ГЕС і ГАЕС в якості додаткового джерела власних потреб АЕС в аварійних ситуаціях.
При схемах прямоточній та напівпрямоточній у водоймищах комплексного призначення допускається тільки слабкий перегрів, регламентований санітарними нормами (в основному в межах 1,5–3°С у літній період), однак за рахунок поліпшення умов охолодження циркуляційної води ТЕС і АЕС збільшуються їх потужність і вироблення електроенергії. Мал. 3.3. Схеми енергокомплексів: а – з ГАЕС Fairfield (США); б – Keowee-Toxaway (США)
Феноменом режиму роботи ГАЕС, у тому числі в складі енергокомплексів, є поліпшення якості води у водоймищах, що пов'язане зі створенням швидкісного режиму, перемішуванням поверхневих шарів із глибинними, додатковим насиченням киснем і посиленням процесів самоочищення. Завдяки режиму ГАЕС при роботі енергокомплексу по схемах прямоточній та напівпрямоточній мінімізуються негативні наслідки, викликані перегрівом води в нормованих межах.
У зимовий період додаткове нагрівання води водоймищ при охолодженні циркуляційної води, що виключає льодоутворення, може вплинути на екологічні умови, поліпшуючи кисневий режим водоймищ.
Панорама Ташликської ГАЕС, яка утворює з Південно-Українською АЕС енергокомплекс
Мал. 3.4. Схема Південно-Українського енергокомплексу
Становить інтерес досвід експлуатації енергокомплексу Кеові-Токсавей (США), що працює за прямоточною схемою (мал. 3.3, б) та включає АЕС потужністю 2,66 млн. кВт, ГАЕС потужністю 0,61 млн.кВт і ГЕС потужністю 0,14 млн.кВт, а після розширення шляхом будівництва ГАЕС-II потужністю 1 млн. кВт. Натурні спостереження показали, що температура води, яка проходить через ГЕС, перебуває в регламентованих межах, не перевищуючи більш ніж на 1,7°С середньомісячні температури води в природних умовах. Також витримуються обмеження на температуру води, що скидається на водовипуску АЕС. Система моніторингу забезпечує постійний всебічний контроль навколишнього середовища, дотримання екологічних нормативів.
У ряді країн нормативами не дозволяється або обмежується застосування прямоточних схем.
В Україні Ташлицька ГАЕС потужністю 0,9 млн. кВт утворює з Південно-Українською АЕС потужністю 3 млн. кВт енергокомплекс, що працює за оборотною схемою без гідравлічного зв'язку водойми-охолоджувача АЕС і водоймищ ГАЕС (мал. 3.4).
- Введение
- ЧАСТЬ 1. Теплоэнергетика
- Раздел 1. Основные понятия в теплоэнергетике
- Раздел 2. Паровые и водогрейные котлы
- 2.1. Общие сведения, классификация паровых и водогрейных котлов
- 2.2. Органическое топливо и типы топочных устройств для его сжигания
- 2.3. Паровые котлы малой и средней производительности
- 2.4. Паровые энергетические котлы
- 2.5. Паровые котлы энергоблоков ТЭС
- 2.6. Котлы-утилизаторы и энерготехнологические котлы
- 2.7. Создание и усовершенствование водогрейных котлов
- 2.8. Водогрейные котлы малой мощности
- 2.9. Водогрейные котлы для коммунальной энергетики
- 2.10. Водогрейные котлы для централизованного теплоснабжения
- 2.11. Электрокотлы
- 2.12. Современное состояние и направления развития котлостроения
- 2.13. Состояние котельного хозяйства в Украине и направления его модернизации
- Раздел 3. Паровые и газовые турбины
- 3.1. Эволюция паровых турбин и их основные типы
- 3.2. Основные элементы современных паровых турбин
- 3.3. Основы эксплуатации паровых турбин
- 3.4. Состояние паротурбинного оборудования в Украине
- 3.5. Пути совершенствования конструкций паровых турбин в мире
- 3.6. История развития энергетического газотурбостроения
- 3.7. Основные элементы энергетических газотурбинных установок и их назначение
- 3.8. Создание и развитие парогазовых и газопаровых установок, их классификация
- 3.9. Современное состояние стационарного энергетического газотурбостроения и пути его развития
- Раздел 4. Тепловые электростанции
- Раздел 5. Централизованное теплоснабжение крупных городов
- Раздел 6. Перспективы развития тепловой энергетики
- ЧАСТЬ 2. Гидроэнергетика
- Раздел 1. Сооружение первых гидроэлектростанций. Этапы развития гидроэнергетики
- Раздел 2. Гидроэнергетические ресурсы, их использование. Принципиальные схемы, параметры, режимы работы ГЭС и ГАЭС
- 2.1. Энергия и мощность водотоков
- 2.2. Гидроэнергетические ресурсы и их использование
- 2.3. Регулирование речного стока
- 2.4. Принципиальные схемы использования гидравлической энергии на ГЭС
- 2.5. Основные энергетические параметры ГЭС
- 2.6. Принципиальные схемы работы ГАЭС
- 2.7. Основные энергетические параметры ГАЭС
- 2.8. Режим работы ГЭС и ГАЭС в объединенных энергосистемах
- 2.9. Комплексное использование и охрана водных ресурсов
- Раздел 3. Каскады ГЭС. Территориально-производственные комплексы и энергокомплексы
- Раздел 4. Основные типы, условия эксплуатации, режимы работы ГЭС и ГАЭС
- Раздел 5. Технологическое оборудование ГЭС и ГАЭС
- Раздел 6. Перспективы развития гидроэнергетики
- Заключение
- Перечень сокращений
- Список использованной литературы
- Сведения об авторах