Книга 3. Развитие теплоэнергетики и гидроэнергетики
Ядерний (атомний) реактор є пристроєм для здійснення керованої ланцюгової реакції ділення. Основною частиною ядерного реактора є активна зона, в якій відбуваються формування енергетичного спектру нейтронів, поділ ядер палива й перетворення ядерної енергії в теплову для подальшого використання. Активна зона складається з ядерного палива, сповільнюва ча нейтронів (у реакторах на теплових або проміжних нейтронах) і конструкційних матеріалів. Для відведення тепла від активної зони служить теплоносій. Керування ланцюговою реакцією ділення здійснюється органами регулювання. Для зменшення витоку нейтронів активну зону оточують відбивачем – матеріалом, що не ділиться, добре розсіюючим нейтрони й слабо їх поглинаючим. Всі ці складові частини знаходяться в корпусі ядерного реактора, закритого кришкою, на якій змонтовані виконавчі механізми органів регулювання.
Обробка верхньої обичайки шахти реактора ВВЕР 1000 у цехах АТ «Іжорські заводи»
Конструкції ядерних реакторів залежать від їх призначення: для вироблення електроенергії, технологічної теплоти, теплопостачання, збройового матеріалу, вторинного ядерного палива, спалювання радіоактивних відходів від переробки відпрацьованого ядерного палива і т.д. Вибір конструкції ядерного реактора може визначатися наявністю національних ресурсів й економікою країни, міркуваннями безпеки та небезпекою розповсюдження ядерних матеріалів з метою використання їх як зброї.
Проектування конструкцій ядерних реакторів засноване на трьох основних принципах, а саме на залежності конструкції реактора:
• від енергії нейтронів, енергетичний спектр яких повинен бути сформований в його активній зоні (реактори на теплових або швидких нейтронах);
• від конфігурації й структури активної зони (гомогенного або гетерогенного розташування ядерного палива, сповільнювача, теплоносія);
• від мети використання ядерного палива (спалювання, конвертація сировинного матеріалу – торія-232 або урану-238, відтворення вторинного ядерного палива).
У гомогенному ядерному реакторі паливо в активній зоні може складатися із розплавленого металу, розплавленої солі, водного або органічного розчину (рідкосольові реактори, РСР).
У гетерогенних реакторах паливо є переважно стрижнями із оксидів матеріалів, що діляться, або сировинних. Паливним матеріалом може бути майже будь-яке поєднання ядер матеріалу, що ділиться, і сировинного в суміші або відокремлених один від одного як в концепції «активна зона (матеріал, що ділиться) – зона відтворення (сировинний матеріал)». У даний час як паливо використовується уран: природний, такий, що містить 0,72% урану-235, або, що звичайніше, збагачений, в якому зміст урану-235 підвищений до 2–4% у реакторах на теплових нейтронах і до 20% – у реакторах на швидких нейтронах.
Монтаж реактора ВВЕР 1000 на Рівненській АЕС У більшості енергетичних ядерних реакторів у даний час як паливо використовують керамічні таблетки з UO2, PuO2 або їх суміші UO2 – PuO2 (MOX – паливо). Випробовуються й сполуки UC і UN, що не містять оксидів.
Як сповільнювачі нейтронів використовуються звичайна вода H2O, важка вода D2O, берилій, графіт або органічний розчин.
Вибір матеріалів для теплоносіїв ще ширший. Як теплоносії використовуються наступні категорії матеріалів:
• звичайна і важка вода (H2O і D2O);
• рідкометалеві теплоносії (К, Na, Zr, Bi, Pb, Hg, Ga), їх сполуки й сплави;
• газоподібні теплоносії (газоподібний СО2, гелій, водяна пара, чотириоксид азоту N2O4);
• органічні теплоносії, в основному поліфеніли (наприклад дифеніл і дифенільна суміш «Даутерм» – 26,5% (С6Н2)2 і 73% (С6Н5)2О; о-Терфеніл, п-Терфеніл, м-Терфеніл; суміш ізомерів Терфенілу, диталілметан – ДТМ, Сантовакс (суміш дифенілу й ізомерів Терфенілу).
При виборі теплоносія керуються типом реактора, конструкційними матеріалами, можливістю отримання найбільшого к.к.д. реактора й економічними показниками.
- Введение
- ЧАСТЬ 1. Теплоэнергетика
- Раздел 1. Основные понятия в теплоэнергетике
- Раздел 2. Паровые и водогрейные котлы
- 2.1. Общие сведения, классификация паровых и водогрейных котлов
- 2.2. Органическое топливо и типы топочных устройств для его сжигания
- 2.3. Паровые котлы малой и средней производительности
- 2.4. Паровые энергетические котлы
- 2.5. Паровые котлы энергоблоков ТЭС
- 2.6. Котлы-утилизаторы и энерготехнологические котлы
- 2.7. Создание и усовершенствование водогрейных котлов
- 2.8. Водогрейные котлы малой мощности
- 2.9. Водогрейные котлы для коммунальной энергетики
- 2.10. Водогрейные котлы для централизованного теплоснабжения
- 2.11. Электрокотлы
- 2.12. Современное состояние и направления развития котлостроения
- 2.13. Состояние котельного хозяйства в Украине и направления его модернизации
- Раздел 3. Паровые и газовые турбины
- 3.1. Эволюция паровых турбин и их основные типы
- 3.2. Основные элементы современных паровых турбин
- 3.3. Основы эксплуатации паровых турбин
- 3.4. Состояние паротурбинного оборудования в Украине
- 3.5. Пути совершенствования конструкций паровых турбин в мире
- 3.6. История развития энергетического газотурбостроения
- 3.7. Основные элементы энергетических газотурбинных установок и их назначение
- 3.8. Создание и развитие парогазовых и газопаровых установок, их классификация
- 3.9. Современное состояние стационарного энергетического газотурбостроения и пути его развития
- Раздел 4. Тепловые электростанции
- Раздел 5. Централизованное теплоснабжение крупных городов
- Раздел 6. Перспективы развития тепловой энергетики
- ЧАСТЬ 2. Гидроэнергетика
- Раздел 1. Сооружение первых гидроэлектростанций. Этапы развития гидроэнергетики
- Раздел 2. Гидроэнергетические ресурсы, их использование. Принципиальные схемы, параметры, режимы работы ГЭС и ГАЭС
- 2.1. Энергия и мощность водотоков
- 2.2. Гидроэнергетические ресурсы и их использование
- 2.3. Регулирование речного стока
- 2.4. Принципиальные схемы использования гидравлической энергии на ГЭС
- 2.5. Основные энергетические параметры ГЭС
- 2.6. Принципиальные схемы работы ГАЭС
- 2.7. Основные энергетические параметры ГАЭС
- 2.8. Режим работы ГЭС и ГАЭС в объединенных энергосистемах
- 2.9. Комплексное использование и охрана водных ресурсов
- Раздел 3. Каскады ГЭС. Территориально-производственные комплексы и энергокомплексы
- Раздел 4. Основные типы, условия эксплуатации, режимы работы ГЭС и ГАЭС
- Раздел 5. Технологическое оборудование ГЭС и ГАЭС
- Раздел 6. Перспективы развития гидроэнергетики
- Заключение
- Перечень сокращений
- Список использованной литературы
- Сведения об авторах