Книга 3. Развитие теплоэнергетики и гидроэнергетики
У паливному циклі атомної енергетики на збагаченому урані необхідні підприємства зі збагачення природного урану ураном-235, кількість якого в природному урані дорівнює 0,72%. Паливний цикл на збагаченому урані може бути замкненим і незамкненим. Незамкнений паливний цикл доцільний при низькому початковому збагаченні уранового палива (2–4%). Збільшення в ядерному паливі початкової концентрації здатного до ділення урану-235 покращує нейтронно-фізичні характеристики активної зони реактора: зростає коефіцієнт ділення ? – кількість нових нейтронів ділення з розрахунку на поглинений первинний нейтрон. Це дозволяє підвищити енергонапруженість і глибину вигоряння палива, підвищити температуру активної зони реактора і його термодинамічний к.к.д., використовувати в активній зоні жароміцні матеріали (неіржавіючу сталь) й звичайну воду Н2О як уповільнювач і теплоносій, використовувати як паливо оксиди UO2 і нітриди урану (UN2), зменшити розміри реактора. Це приводить до зменшення капіталовкладень в будівництво АЕС, скорочення потоків ядерного палива через підприємства зовнішнього паливного циклу і зниження собівартості електроенергії, що виробляється.Мал. 5.1. Схема уран плутонієвого циклу на збагаченому урані
Збагачення природного урану ураном-235 призводить до збільшення вартості ядерного палива через збільшення кількості необхідних для цього процесу уранових ресурсів, у зв'язку з чим зменшується ефективність використання природного урану (див. табл. 5.1). Проте зниження витрат на капітальне будівництво АЕС, можливості поліпшення техніко-економічних характеристик реакторних установок, можливість підвищення їх одиничної потужності (понад 1000 МВт) привели до того, що в даний час проектуються і будуються в основному реакторні установки, що працюють на збагаченому урані (водо-водяні під тиском, канальні уран-графітові, водо-водяні киплячі і т.д.).
У реакторах на теплових нейтронах з урановим паливом до 40% електроенергії, що виробляється, зобов'язані «згорянню» плутонію-239, який в процесі роботи реактора напрацьовується з урану-238 при «спалюванні» урану-235. Відпрацьоване паливо цього паливного циклу містить ~10,5 кг/т ВЯП плутонію, який може бути хімічно виділений при переробці та повернений до паливного циклу, замінюючи уран-235 (мал. 5.1) у вигляді змішаного уран-плутонієвого МОХ-палива.
Встановлення контейнерів з ВЯП на майданчику ССВЯП Запорізької АЕС
ЗАЕС першою з атомних електростанцій України з реакторами типу ВВЕР створила на своєму майданчику сухе сховище відпрацьованого ядерного палива (ССВЯП). Воно є спеціальним майданчиком площею 64186 м2. На ньому розміщені контейнери з відпрацьованим ядерним паливом, кожний з яких складається з двох компонентів: внутрішнього (багатомісна корзина зберігання) і зовнішнього (вентильованого бетонного контейнера). Контейнери забезпечують сухе, герметичне і безпечне зберігання паливних збірок. Сховище розраховане на 380 контейнерів. У них можна помістити 9000 збірок з ВЯП (відпрацьоване паливо Запорізької АЕС за весь період її експлуатації). Завдяки ССВЯП відпрацьоване паливо ЗАЕС зможе зберігатися протягом 50 років – до часу його подальшої переробки або захоронення.
- Введение
- ЧАСТЬ 1. Теплоэнергетика
- Раздел 1. Основные понятия в теплоэнергетике
- Раздел 2. Паровые и водогрейные котлы
- 2.1. Общие сведения, классификация паровых и водогрейных котлов
- 2.2. Органическое топливо и типы топочных устройств для его сжигания
- 2.3. Паровые котлы малой и средней производительности
- 2.4. Паровые энергетические котлы
- 2.5. Паровые котлы энергоблоков ТЭС
- 2.6. Котлы-утилизаторы и энерготехнологические котлы
- 2.7. Создание и усовершенствование водогрейных котлов
- 2.8. Водогрейные котлы малой мощности
- 2.9. Водогрейные котлы для коммунальной энергетики
- 2.10. Водогрейные котлы для централизованного теплоснабжения
- 2.11. Электрокотлы
- 2.12. Современное состояние и направления развития котлостроения
- 2.13. Состояние котельного хозяйства в Украине и направления его модернизации
- Раздел 3. Паровые и газовые турбины
- 3.1. Эволюция паровых турбин и их основные типы
- 3.2. Основные элементы современных паровых турбин
- 3.3. Основы эксплуатации паровых турбин
- 3.4. Состояние паротурбинного оборудования в Украине
- 3.5. Пути совершенствования конструкций паровых турбин в мире
- 3.6. История развития энергетического газотурбостроения
- 3.7. Основные элементы энергетических газотурбинных установок и их назначение
- 3.8. Создание и развитие парогазовых и газопаровых установок, их классификация
- 3.9. Современное состояние стационарного энергетического газотурбостроения и пути его развития
- Раздел 4. Тепловые электростанции
- Раздел 5. Централизованное теплоснабжение крупных городов
- Раздел 6. Перспективы развития тепловой энергетики
- ЧАСТЬ 2. Гидроэнергетика
- Раздел 1. Сооружение первых гидроэлектростанций. Этапы развития гидроэнергетики
- Раздел 2. Гидроэнергетические ресурсы, их использование. Принципиальные схемы, параметры, режимы работы ГЭС и ГАЭС
- 2.1. Энергия и мощность водотоков
- 2.2. Гидроэнергетические ресурсы и их использование
- 2.3. Регулирование речного стока
- 2.4. Принципиальные схемы использования гидравлической энергии на ГЭС
- 2.5. Основные энергетические параметры ГЭС
- 2.6. Принципиальные схемы работы ГАЭС
- 2.7. Основные энергетические параметры ГАЭС
- 2.8. Режим работы ГЭС и ГАЭС в объединенных энергосистемах
- 2.9. Комплексное использование и охрана водных ресурсов
- Раздел 3. Каскады ГЭС. Территориально-производственные комплексы и энергокомплексы
- Раздел 4. Основные типы, условия эксплуатации, режимы работы ГЭС и ГАЭС
- Раздел 5. Технологическое оборудование ГЭС и ГАЭС
- Раздел 6. Перспективы развития гидроэнергетики
- Заключение
- Перечень сокращений
- Список использованной литературы
- Сведения об авторах