Книга 3. Развитие теплоэнергетики и гидроэнергетики
Сировиною для ядерного палива сучасної ядерної енергетики є природний уран. Отримання енергії на АЕС пов'язане з присутністю в природному урані здатного до ділення ізотопу235U в кількості 0,712%, інше складає не здатний ділитися238U (99,28%). Це визначає протікання процесів внутрішньореакторного паливного циклу для палива зі збагаченого урану – вигоряння ізотопу 235U, утворення шлаків–продуктів його ділення і здатних до ділення ізотопів плутонію (239Pu,241Pu) з ізотопу238U (мал. 6.1).
Витрати235U послідовно зменшуються в процесі його ділення, а з основного ізотопу238U при стаціонарному виробництві енергії утворюються здатні до ділення ізотопи239Pu,241Pu. Протягом всього терміну служби активної зони водо-водяного реактора ізотопи плутонію роблять внесок ~40% до загального виробництва енергії при збагаченні палива ~3%235U. Це так званий уран-плутонієвий паливний цикл.
Мал. 6.1. Схема поділу урана
Ядерний паливний цикл атомної енергетики (ЯПЦ) містить весь перелік операцій: видобування уранової руди, виокремлення з неї урану, багатопередільні процеси переробки уранової сировини в ядерне паливо, ефективне використання цього палива в ядерних реакторах, транспортування і хімічну регенерацію відпрацьованого палива (ВЯП), його очищення від радіоактивних відходів (РАВ) і домішок, їх безпечне зберігання й поховання, багатократне повернення регенерованого урану (рецикл) і накопиченого у ВЯП плутонію до системи паливопостачання атомної енергетики. Типова схема ЯПЦ наведена на мал. 6.2.
Ефективність атомної енергетики визначається в основному вартістю ЯПЦ. До вартості ЯПЦ входять вартість видобування і розмелювання уранової руди, перетворення концентрату руди на гексафторид урану UF6, перетворення збагаченого урану на паливний матеріал UO2, виробництва твелів, вигоряння палива в активній зоні реактора, вивантаження, транспортування і переробки ВЯП, поховання РАВ, а також початкова вартість урану і плутонію.
Накладні витрати можуть досягати 25% загальної вартості ЯПЦ. Вартість виробництва тепловиділяючих елементів (твелів) для ВВР складає 15–20% загальної вартості від вироблюваної ними електроенергії. Завантаження природного урану до активної зони ВВР потужністю ~1000 МВт (ел.) складає ~180 т природного урану (мал. 5.3). Виробництво плутонію в реакторах ВВР-типу може знизити потребу в урані на одну третину (у реакторі ВВР-типу щорічно виробляється ~200 кг плутонію). На економічні показники використання ядерного палива впливають:
конструкція твелів, вартість реакторних вузлів і процесів, режими роботи реактора. До вартості ядерного палива відносять витрати на забезпечення безпеки реактора, а також опроміненого палива.
Мал. 6.2. Типова схема замкненого ЯПЦ при застосуванні уранового палива на АЕС з реакторами на теплових нейтронах [со, х, у, хк – концентрації 235U в природному, збагаченому і відпрацьованому (регенерованому) паливі] (мовою оригіналу)
Основним завданням створення ЯПЦ є мінімізація його вартості, оптимізація використання ядерного палива і забезпечення необхідних паливних ресурсів.
Мал. 6.3. Річна потреба в паливних матеріалах (т) водо водяного реактора електричною потужністю 1000 МВт
Організація ЯПЦ включає наступні питання:
1) планування, фінансування, закупівлі, розрахунки і виробництво палива до його завантаження до активної зони реактора;
2) планування використання палива в активній зоні;
3) управління паливним циклом.
Конструкція твелів повинна забезпечувати необхідні характеристики тепловіддачі, реактивності, утримання продуктів ділення, міцності, надійності й безпеки у разі аварійних ситуацій. При цьому повинні витримуватися такі економічні параметри, як висока питома потужність і вигоряння, високий коефіцієнт використання нейтронів. На 1 MВт (ел.) для ВВР потрібно близько 40 твелів і для ВВР-1000 (ел.) потрібно 9 млн. таблеток UO2, розміщених у твелах загальною довжиною 150 км.
Обмеження з вигоряння палива до його перевантаження визначаються його радіаційними характеристиками і реактивністю. Обмеження з питомої потужності й вигоряння палива оптимізуються з урахуванням їх впливу на вартість і розміри активної зони, вузлів, корпусу і протиаварійного захисту реактора. Конструкція активної зони визначає ступінь збагачення палива і його розподілу, вибір регулюючих стрижнів і розподіл стрижнів вигоряючих поглиначів. Термін перебування палива в активній зоні визначається рівнем його вигоряння (МВт·доба/кг·U) і питомою потужністю, що знімається з паливного стрижня (кВт/м). У реакторах ВВР пікова потужність в стаціонарному режимі досягає 62 кВт/м, в перехідних процесах 82 кВт/м, відношення пікової потужності до середньої дорівнює 2,8–2,0. На поведінку оболонок твела впливають тиск продуктів ділення, послаблення зв'язку між паливом і оболонкою, радіаційні пошкодження матеріалу оболонки (розпухання, втрата пластичності, радіаційна повзучість, корозія).
Завантаження ядерного палива в реактор Бушерської АЕС, Іран
- Введение
- ЧАСТЬ 1. Теплоэнергетика
- Раздел 1. Основные понятия в теплоэнергетике
- Раздел 2. Паровые и водогрейные котлы
- 2.1. Общие сведения, классификация паровых и водогрейных котлов
- 2.2. Органическое топливо и типы топочных устройств для его сжигания
- 2.3. Паровые котлы малой и средней производительности
- 2.4. Паровые энергетические котлы
- 2.5. Паровые котлы энергоблоков ТЭС
- 2.6. Котлы-утилизаторы и энерготехнологические котлы
- 2.7. Создание и усовершенствование водогрейных котлов
- 2.8. Водогрейные котлы малой мощности
- 2.9. Водогрейные котлы для коммунальной энергетики
- 2.10. Водогрейные котлы для централизованного теплоснабжения
- 2.11. Электрокотлы
- 2.12. Современное состояние и направления развития котлостроения
- 2.13. Состояние котельного хозяйства в Украине и направления его модернизации
- Раздел 3. Паровые и газовые турбины
- 3.1. Эволюция паровых турбин и их основные типы
- 3.2. Основные элементы современных паровых турбин
- 3.3. Основы эксплуатации паровых турбин
- 3.4. Состояние паротурбинного оборудования в Украине
- 3.5. Пути совершенствования конструкций паровых турбин в мире
- 3.6. История развития энергетического газотурбостроения
- 3.7. Основные элементы энергетических газотурбинных установок и их назначение
- 3.8. Создание и развитие парогазовых и газопаровых установок, их классификация
- 3.9. Современное состояние стационарного энергетического газотурбостроения и пути его развития
- Раздел 4. Тепловые электростанции
- Раздел 5. Централизованное теплоснабжение крупных городов
- Раздел 6. Перспективы развития тепловой энергетики
- ЧАСТЬ 2. Гидроэнергетика
- Раздел 1. Сооружение первых гидроэлектростанций. Этапы развития гидроэнергетики
- Раздел 2. Гидроэнергетические ресурсы, их использование. Принципиальные схемы, параметры, режимы работы ГЭС и ГАЭС
- 2.1. Энергия и мощность водотоков
- 2.2. Гидроэнергетические ресурсы и их использование
- 2.3. Регулирование речного стока
- 2.4. Принципиальные схемы использования гидравлической энергии на ГЭС
- 2.5. Основные энергетические параметры ГЭС
- 2.6. Принципиальные схемы работы ГАЭС
- 2.7. Основные энергетические параметры ГАЭС
- 2.8. Режим работы ГЭС и ГАЭС в объединенных энергосистемах
- 2.9. Комплексное использование и охрана водных ресурсов
- Раздел 3. Каскады ГЭС. Территориально-производственные комплексы и энергокомплексы
- Раздел 4. Основные типы, условия эксплуатации, режимы работы ГЭС и ГАЭС
- Раздел 5. Технологическое оборудование ГЭС и ГАЭС
- Раздел 6. Перспективы развития гидроэнергетики
- Заключение
- Перечень сокращений
- Список использованной литературы
- Сведения об авторах