Бог проявил щедрость,
когда подарил миру такого человека...

Светлане Плачковой посвящается

Издание посвящается жене, другу и соратнику, автору идеи, инициатору и организатору написания этих книг Светлане Григорьевне Плачковой, что явилось её последним вкладом в свою любимую отрасль – энергетику.

Книга 3. Развитие теплоэнергетики и гидроэнергетики

Раздел 2. Гидроэнергетические ресурсы, их использование. Принципиальные схемы, параметры, режимы работы ГЭС и ГАЭС

У даний час атомні електростанції плануються, будуються і працюють таким чином, щоб і персонал, і населення були впевнені в захищенності від шкідливих випромінювань. На АЕС третього і наступних поколінь імовірність серйозної аварії, здатної викликати викиди значної кількості радіоактивних продуктів в атмосферу, буде постійно знижуватися через впровадження різних захисних заходів і систем безпеки.

На всіх об'єктах атомної енергетики реалізується значний комплекс технічних і організаційних заходів, спрямованих на мінімізацію несприятливого радіаційного впливу на людину і навколишнє середовище. Ця діяльність включає наступні напрями:

• реалізація глибоко ешелонованого багатобар'єрного захисту в системі розповсюдження радіоактивних речовин і систем захисту та контролю цих бар'єрів;

• застосування технічних систем, що забезпечують подолання порушень нормальної експлуатації, та спеціальних систем безпеки, спрямованих на подолання аварій з високим ступенем резервування та реалізацію захисту навіть без участі персоналу;

• використання систем управління і контролю процесів та контролю радіаційної обстановки, побудованими на принципах резервування та застосуванні технічних засобів високого ступеня надійності;

• забезпечення безпеки при всіх екстремальних природних і техногенних впливах з імовірністю 1 раз на 10000 років;

• застосування технічних рішень, що мінімізують утворення радіоактивних відходів за рахунок досконалості технологічних процесів, систем очищення радіаційнозабруднених середовищ з поверненням очищених середовищ в технологічний цикл;

• обов'язкове очищення забруднених скидів та викидів, недопущення неконтрольованих викидів в навколишнє середовище.

У складі проектів АЕС передбачаються спеціальні аналізи безпеки, засновані на сучасних методах детерміністичного та імовірнісного аналізу з обгрунтуванням виконання вимог нормативних документів, в тому числі в частині впливу на навколишнє середовище.

На сучасних АЕС відповідно до проектів рівень впливу на навколишнє середовище при нормальній експлуатації істотно нижче критеріїв радіаційного впливу на людину і навколишнє середовище, встановлених у нормативних документах. Це положення забезпечується для всіх діючих АЕС, у тому числі в Україні.

У табл. 3.15 представлені оціночні показники зниження величин викидів АЕС в результаті впровадження захисних заходів у співвідношенні з проектними величинами викидів АЕС (у %).

Наведені дані свідчать про достатній запас міцності систем безпеки сучасних АЕС при дотриманні норм радіаційної та екологічної безпеки для проживання населення і навколишнього середовища.

У реальній експлуатації на діючих АЕС газоаерозольних викидів значно менше проектних, а інші радіоактивні викиди і скиди практично виключені. Так, добові газоаерозольні викиди на АЕС з реактором типу ВВЕР-1000 на Хмельницькій та Запорізькій АЕС складають для радіоактивних благородних газів лише 1,5%, для йоду-131 – 0,4%, для довгоживучих ізотопів – 0,02% нормативних.

Важливим чинником забезпечення безпеки, у тому числі радіаційної, є реалізація заходів щодо запобігання позапроектних (важких) аварій та заходів з мінімізації впливів при таких аваріях. При цьому розглядаються надзвичайно рідкісні події з імовірністю нижче 1 разу на мільйон років (це істотно більш «жорсткі» умови, ніж в інших небезпечних галузях промисловості й народного господарства).

Таблиця 3.15 Оціночні показники зниження величин викидів АЕС в результаті впровадження захисних заходів

Нормований показник

Зниження питомої активності викидів
у порівнянні з нормативними значеннями
за рахунок впровадження системи безпеки, у %

Радіоактивні благородні гази

90

Йод-131

5

Довгоживучі нукліди

11

Короткоживучі нукліди

12,5

У процесі розвитку атомної енергетики спостерігається неухильна тенденція зниження імовірності несприятливих наслідків навіть у випадку надзвичайно рідкісних аварійних подій. У відповідності з проектами сучасних АЕС навіть при зазначених вище надзвичайно рідкісних аварійних подіях не потрібне застосування спеціальних заходів щодо тимчасового відселення людей за межі 1–2 км від АЕС.

Незважаючи на високий рівень безпеки, досягнутий в атомній енергетиці, з урахуванням потенційної небезпеки вся наступна діяльність в атомній енергетиці України повинна бути спрямована на вирішення наступних завдань:

• підвищення рівня безпеки діючих АЕС з впровадженням додаткових заходів (в даний час реалізується спеціальна програма), продовження цих робіт з урахуванням досвіду експлуатації на базі вдосконалення нормативної бази;

• реалізація технічних рішень, спрямованих на мінімізацію РАВ, створення державної системи поводження з РАВ, включаючи всі стадії поводження, з мінімізацією наслідків для навколишнього середовища;

• використання сучасних енергоблоків з найвищими показниками безпеки, досягнутими в атомній енергетиці, при створенні нових потужностей;

• вдосконалення системи контролю та моніторингу, в тому числі навколишнього середовища;

• створення системи максимальної відкритості атомної енергетики для громадськості.

Роль атомної енергетики у збереженні та подальшому розвитку цивілізації незаперечна. Вже зараз очевидно, що економічно вигідних і одночасно екологічно «чистих» енергоносіїв бути не може. Але зі зростанням масштабів розвитку атомної енергетики в світі збільшується внесок впливу випромінювання на все населення в результаті попадання радіонуклідів у навколишнє середовище.

Таким чином, враховуючи результати існуючих прогнозів про виснаження до середини – кінця наступного століття запасів нафти, природного газу та інших традиційних енергоресурсів, скорочення споживання вугілля (якого, за розрахунками, мало вистачити на 300 років) з-за шкідливих викидів в атмосферу, а також беручи до уваги запаси ядерного палива, якого за умови інтенсивного застосування реакторів-розмножувачів вистачить не менше ніж на 1000 років, можна вважати, що на даному етапі розвитку науки і техніки теплові, атомні та гідроелектричні джерела будуть ще довгий час переважати над рештою джерел електроенергії.

Подальший розвиток атомної енергетики потребує всебічного підвищення рівня її безпеки і посилення міжнародного співробітництва для використання найвищих досягнутих стандартів, а також критичного ставлення до недостатньо надійних технологічних систем і елементів.

  • Предыдущая:
    Раздел 1. Сооружение первых гидроэлектростанций. Этапы развития гидроэнергетики
  • Читать далее:
    2.1. Энергия и мощность водотоков
  •