Зміст видання "Енергетика: історія, сучасність і майбутнє"
|
Зміст
|
Вступ
|
Звернення до читачів
|
1.1. Сонце – об'єкт поклоніння людства
|
Розділ 1. Сонце. Земля та її еволюція. Вода і вітер
|
1.2.1. Планета Земля, розвиток знань про Землю
|
1.2.2. Внутрішня будова Землі
|
1.2.3. Стадії еволюції Землі
|
1.2.4. Геологічні процеси, основні риси геологічної історії Землі
|
1.2.5. Роль Сонця, води та вітру в розвитку життя на Землі
|
Розділ 2. Освоєння і добування вогню
|
3.1. Використання води – найважливіший фактор розвитку цивілізації
|
3.2. Водяні колеса та їх еволюція
|
3.3. Від водяного колеса до гідротурбіни – розвиток теорії, створення і застосування гідротурбін
|
4.1. Використання енергії вітру в період з давніх-давен до нового часу
|
4.2. Вітряки Росії й України
|
4.3. Вітряні млини США
|
4.4. Типи вітряних млинів
|
4.5. Внесок науки у вирішення проблеми вітрокористування
|
4.6. Створення перших вітроелектростанцій
|
5.1. Погляд в історію пізнання Сонячної системи і початок використання сонячної енергії
|
5.2. Потенціал сонячної енергії
|
Розділ 5. Початок використання сонячної енергії та її потенціал
|
6.1. Процес горіння
|
6.2. Кругообіг вуглецю в природі
|
7.2. Хімічний склад та фізичні властивості вугілля
|
7.4. Географія вугільних родовищ і світовий видобуток вугілля
|
7.5. Умови залягання, видобутку і транспортування
|
7.6. Напрямки використання вугілля
|
7.7. Вугілля в Україні
|
Додаток до розділу 7
|
7.1.1. Історія відкриття та використання викопного вугілля
|
7.1.2. Походження викопного вугілля
|
7.2.1. Вихідний органічний матеріал
|
7.2.2. Фізичні властивості
|
7.2.3. Хімічні властивості
|
7.3.1. Міжнародна класифікація
|
7.3.2. Класифікація вугілля за генетичними і технологічними параметрами
|
7.3.3. Міжнародна кодифікація вугілля
|
7.3.4. Промислова класифікація вугілля України
|
8.1. Історія відкриття і використання нафти і газу та їх походження
|
8.3. Умови залягання, видобутку і транспортування
|
8.4. Практичне використання нафти і газу
|
8.5. Географія нафтових і газових родовищ та історія їх відкриття
|
8.6. Нафта і газ в Україні
|
8.2.1. Хімічний склад і фізичні властивості нафти
|
8.2.2. Класифікація нафт
|
8.2.3. Хімічний склад і фізичні властивості газу
|
8.2.4. Метан вугільних пластів
|
Розділ 9. Уран
|
Післямова
|
Список використаної літератури
|
Відомості про авторів
|
Зміст
|
Вступ
|
Частина 1. Мистецтво пізнавати навколишній світ
|
1.1. Агрегатні стани тіл
|
1.2. Природа теплоти. Принцип еквівалентності. Закон збереження енергії
|
1.3. Енергія. Види енергії та їх особливості
|
1.4. Теплоємність
|
2.1. Предмет і метод термодинаміки
|
2.2. Основні поняття та визначення
|
2.3. Перший закон термодинаміки
|
2.4. Другий закон термодинаміки
|
2.5. Поняття ексергії
|
2.6. Третій закон термодинаміки (тепловий закон Нернста)
|
2.7. Ентропія і невпорядкованість (статистичний характер другого закону термодинаміки)
|
2.8. Філософсько-методологічні основи другого закону термодинаміки
|
2.9. Термодинаміка на рубежі ХХI століття. Стан і перспективи
|
3.1. Способи перенесення теплоти
|
3.2. Класифікація способів перенесення теплоти
|
3.3. Деякі основні напрями розвитку теорії і практики теплопередачі на сучасному етапі
|
4.2. Двигуни внутрішнього згоряння
|
4.3. Парові котли
|
4.4. Топки
|
4.1.1. Парові машини
|
4.1.2. Парові турбіни
|
5.1. Перші відомості про електрику тертя й магнетизм
|
5.2. Електропровідність. Провідники та ізолятори
|
5.3. Два роди електричних зарядів. Закон Кулона
|
5.4. Електричне поле і його характеристики
|
5.5. Електрична ємність. Конденсатор
|
5.6. Електрична машина тертя. Індукційна машина
|
5.7. Досліди з електричним розрядом. Вивчення атмосферної електрики
|
6.1. Відкриття гальванічного струму
|
6.2. Дослідження електричного кола. Закони Ома і Кірхгофа
|
6.3. Електромагнетизм. Електромагнітна індукція
|
7.1. Оборотність електричної і теплової енергії. Закон Джоуля –Ленца
|
7.2. Відкриття вольтової дуги. Дугові електричні лампи
|
7.3. Лампи розжарювання
|
7.4. Термоелектричний струм
|
7.5. Зародження основ електродинаміки
|
8.1. Перші електричні машини
|
8.2. Створення центральних електростанцій
|
9.1. Перші електродвигуни
|
9.2. Використання електричної тяги
|
9.3. Електродвигуни змінного струму
|
10.1. Електроліз, гальваностегія, гальванопластика
|
10.2. Інші напрями застосування хімічної дії струму
|
10.3. Технічне застосування теплової дії струму
|
11.1. Перші досліди з передачі електрики на відстань
|
11.2. Перші системи передачі електроенергії постійним струмом
|
11.3. Передача електроенергії змінним струмом
|
11.4. Трансформація електроенергії
|
11.5. Удосконалення конструкції ліній електропередачі
|
12.1. Первые шаги по объединению
|
12.1. Перші кроки з об'єднання
|
12.2. Основні способи з’єднання мереж
|
12.3. Реалізація об'єднання електричних мереж у першій третині ХХ століття
|
12.3. Реализация объединения электрических сетей в первой трети ХХ века
|
12.4. Переваги з’єднання мереж
|
12.5. Основні технічні проблеми з’єднання мереж
|
Розділ 13. Енергетика Росії на початку ХХ століття
|
Розділ 14. План ГОЕЛРО – перший у світовій історії план розвитку народного господарства
|
15.1. Від перших електростанцій і ліній електропередачі до об'єднаної енергетичної системи України
|
15.1. От первых электростанций и линий электропередачи к объединенной энергетической системе Украины
|
15.2. Створення та становлення Київської енергосистеми
|
15.3. Становлення енергетики Західної України
|
16.1. На сцену виходить уран. Радіоактивність
|
16.2. Енергія атома
|
16.3. Радіоактивні елементи в періодичній системі
|
16.4. Перші ядерні реакції. Відкриття нейтрона
|
16.5. Штучна радіоактивність
|
16.6. Нейтрон вступає в дію. Поділ урану. Плутоній
|
16.7. Ланцюгова ядерна реакція поділу урану
|
Розділ 17. Створення перших ядерних реакторів
|
Розділ 18. Перші атомні електростанції
|
Висновок
|
Коли б не вони… Хронологія найважливіших відкриттів у галузі енергетики
|
Список використаної літератури
|
Відомості про авторів
|
Зміст
|
Вступ
|
1.1. Основні поняття у теплоенергетиці
|
1.2. Типи теплових електростанцій та принцип їх роботи
|
2.1. Загальні відомості, класифікація парових та водогрійних котлів
|
2.10. Водогрійні котли для централізованого теплопостачання
|
2.11. Електрокотли
|
2.12. Сучасний стан та напрямки розвитку котлобудування
|
2.13. Стан котельного господарства в Україні та напрямки його модернізації
|
2.2. Органічне паливо та типи топкових пристроїв для його спалювання
|
2.3. Парові котли малої та середньої продуктивності
|
2.4. Парові енергетичні котли
|
2.5. Парові котли енергоблоків ТЕС
|
2.6. Котли'утилізатори й енерготехнологічні котли
|
2.7. Створення та удосконалення водогрійних котлів
|
2.8. Водогрійні котли малої потужності
|
2.9. Водогрійні котли для комунальної енергетики
|
3.1. Еволюція парових турбін та їх основні типи
|
3.2. Основні елементи сучасних парових турбін
|
3.3. Основи експлуатації парових турбін
|
3.4. Стан паротурбінного обладнання в Україні
|
3.5. Шляхи удосконалення конструкцій парових турбін у світі
|
3.6. Історія розвитку енергетичного газотурбобудування
|
3.7. Основні елементи енергетичних газотурбінних установок та їх призначення
|
3.8. Створення та розвиток парогазових й газопарових установок, їх класифікація
|
3.9. Сучасний стан стаціонарного енергетичного газотурбобудування та шляхи його розвитку
|
Розділ 3. Парові та газові турбіни
|
4.1. Конденсаційні електростанції
|
4.2. Теплоцентралі – підприємства комбінованого вироблення теплоти й електроенергії. Теплофікація
|
4.3. Електростанції з парогазовими і газопаровими установками
|
4.4. Малі та модульні електростанції
|
4.2.1. Когенераційні установки у системі теплофікації
|
4.4.1. Пересувні електростанції
|
4.4.2. Стаціонарні малі електростанції
|
4.4.3. Мікроелектростанції
|
5.1. Динаміка розвитку й сучасний стан системи теплопостачання м. Києва
|
5.2. Система теплопостачання міст Москви й Санкт-Петербурга
|
5.3. Особливості систем теплопостачання північноєвропейських країн (Данії, Фінляндії, Швеції, Норвегії й Ісландії)
|
Розділ 6. Перспективи розвитку теплової енергетики
|
1.1. Початковий етап розвитку гідроенергетики (кінець ХІХ–початок ХХ ст.)
|
1.2. Розвиток гідроенергетики з початку і до середини ХХ століття
|
1.3. Сучасний етап розвитку гідроенергетики (із середини ХХ ст.)
|
2.1. Енергія й потужність водотоків
|
2.2. Гідроенергетичні ресурси та їх використання
|
2.3. Регулювання річкового стоку
|
2.4. Принципові схеми використання гідравлічної енергії на ГЕС
|
2.5. Основні енергетичні параметри ГЕС
|
2.6. Принципові схеми роботи ГАЕС
|
2.7. Основні енергетичні параметри ГАЕС
|
2.8. Режим роботи ГЕС і ГАЕС в об'єднаних енергосистемах
|
2.9. Комплексне використання та охорона водних ресурсів
|
3.1. Каскади ГЕС
|
3.2. Територіально-виробничі комплекси й енергокомплекси
|
4.1. Основні типи ГЕС і склад споруд
|
4.2. Водопровідні споруди ГЕC
|
4.3. Греблі гідровузлів
|
4.4. Особливості споруд ГАЕС
|
5.1. Склад технологічного устаткування
|
5.2. Гідротурбіни й оборотні гідромашини
|
5.3. Гідрогенератори й гідрогенератори-двигуни
|
5.1.1. Гідросилове устаткування
|
5.1.2. Електричне устаткування
|
5.1.3. Головні схеми електричних з'єднань
|
5.1.4. Допоміжне устаткування
|
Розділ 6. Перспективи розвитку гідроенергетики
|
Післямова
|
Перелік скорочень
|
Список використаної літератури
|
Відомості про авторів
|
Відомості про авторів
|
Зміст
|
Вступ
|
Розділ 1. Розвиток атомної енергетики
|
2.1. Фізичні основи роботи ядерних реакторів
|
2.2. Загальні принципи будови ядерних реакторів
|
2.3. Виділення енергії в активній зоні ядерного реактора
|
2.4. Основні типи ядерних реакторів
|
2.4.1. Реактори на теплових нейтронах
|
2.4.2. Реактори на швидких нейтронах
|
2.4.3. Дослідницькі ядерні реактори
|
3.1. Ядерні реактори на морських суднах
|
3.2. Космічні ядерно-енергетичні установки
|
3.3. Атомні станції теплопостачання (АСТ)
|
Розділ 3. Ядерні енергетичні установки
|
4.1. Теплові схеми атомних станцій
|
4.2. Головний корпус АЕС
|
4.3. Радіоактивні відходи
|
4.4. Ядерний реактор
|
4.5. Парова турбіна
|
5.1. Паливний цикл на збагаченому урані
|
5.2. Плутонієвий паливний цикл
|
5.3. Торієвий паливний цикл
|
Розділ 5. Паливні цикли атомної енергетики
|
6.1. Економічні основи ядерного паливного циклу
|
6.3. Використання ядерного палива в реакторі АЕС
|
6.2.1. Видобування природного урану
|
6.2.2. Збагачення урану
|
6.2.3. Виготовлення ядерного палива – твелів й тепловиділяючих збірок
|
6.2.4. Виробництво твелів для реакторів на теплових нейтронах
|
7.1. Реактори нових типів
|
7.2. Нове ядерне паливо
|
7.3. Створення замкнутого ядерного паливного циклу
|
7.4. Можливі шляхи зниження радіотоксичності відпрацьованого ядерного палива АЕС
|
7.5. Питання інженерної та екологічної безпеки системи реакторів у паливному циклі, замкнутому за актиноїдами
|
8.1. Системи трансмутації, керовані прискорювачем заряджених частинок
|
8.2. Підкритичні системи, керовані прискорювачами протонів
|
8.3. Перспективи розвитку систем, керованих прискорювачами заряджених частинок
|
8.4. Основні аспекти трансмутації
|
Розділ 9. Можливий варіант розвитку ядерно-паливного циклу в Україні
|
Розділ 1. Процес об'єднання енергетичних систем: основні поняття й призначення
|
2.1. Можливості використання для міжсистемних зв'язків ліній електропередач різного типу
|
2.2. Повітряні лінії електропередачі змінного струму
|
2.3. Кабельні лінії електропередачі змінного струму
|
2.4. Передача енергії постійним струмом високої напруги
|
Розділ 3. Об'єднана енергетична система України
|
Розділ 4. Єдина енергетична система Російської Федерації
|
Розділ 5. Транснаціональні та трансконтинентальні енергосистемні утворення
|
Післямова
|
Перелік скорочень
|
Список використаної літератури
|
Зміст
|
Вступ
|
Розділ 1. Загальні відомості про відновлювальні нетрадиційні джерела енергії
|
2.1. Сонячна енергетика
|
2.2. Вітроенергетика
|
2.3. Біоенергетика
|
2.4. Мала гідроенергетика
|
2.5. Припливні електростанції
|
2.6. Використання гідравлічної енергії течій
|
2.7. Хвильові електростанції
|
2.8. Геотермальна енергетика
|
2.9. Використання енергії довкілля
|
2.1.1. Сонячна теплоенергетика
|
2.1.2. Сонячна електроенергетика
|
2.1.3. Стан і перспективи розвитку сонячної енергетики
|
2.2.1. Вітроенергетичні установки
|
2.2.2. Стан і перспективи розвитку вітроенергетики
|
2.3.1. Енергетичні ресурси біомаси
|
2.3.2. Біоенергетичні технології
|
Розділ 3. Перспективи розвитку відновлювальної нетрадиційної енергетики
|
1.1. Енергія та розвиток людства
|
1.2. Функціональні підходи до проблеми енергоефективності (зі світового досвіду)
|
1.3. Деякі специфічні елементи політики енергозбереження, спільні для різних країн
|
1.4. Напрямки діяльності розвинених країн у сфері енергоефективності
|
1.5. Проблема сталого розвитку
|
2.1. Радянський період
|
2.2. Енергоефективність і кризові явища в економіці початкового періоду державності
|
2.3. Визначальні фактори впливу на енергоємність ВВП
|
2.4. Основні елементи державної політики енергозбереження в Україні та їх результативність
|
Розділ 2. Енергозбереження в Україні
|
Розділ 3. Від енергозбереження до енергоефективності
|
Розділ 1. Історія охорони навколишнього середовища
|
2.1. Основні забруднювачі навколишнього середовища
|
2.2. Спалювання палива та парниковий ефект
|
2.3. Методи зниження викидів токсичних речовин в атмосферу
|
Розділ 2. Вплив теплоенергетики на навколишнє середовище
|
3.1. Загальні відомості про атомну енергетику, радіоактивність та вплив АЕС на навколишнє середовище
|
3.3. Особливості радіаційного впливу атомної енергетики на навколишнє середовище
|
3.4. Проблеми ядерно-радіаційної безпеки та шляхи їх вирішення
|
Розділ 3. Атомна енергетика та навколишнє середовище
|
3.2.1. Будова атома
|
3.2.2. Загальна характеристика радіоактивності
|
3.2.3. Перетворення атомних ядер
|
3.2.4. Закони радіоактивного розпаду
|
3.2.5. Види іонізуючого випромінювання та основні поняття дозиметрії
|
3.3.1. Радіаційний фон – природний і техногенний
|
3.3.2. Наслідки використання та випробувань ядерної зброї
|
3.3.3. Викиди об'єктів атомної енергетики
|
3.3.4. Аварії на АЕС
|
3.3.5. Радіоактивні відходи ядерно-паливного циклу
|
4.1. Особливості взаємодії гідроенергетичних об'єктів з навколишнім середовищем
|
4.2. Основні фактори впливу гідроенергетичних об'єктів на навколишнє середовище
|
4.3. Екологічні вимоги щодо охорони навколишнього середовища в період будівництва гідроенергетичних об'єктів
|
4.3. Екологічні вимоги з охорони навколишнього середовища в період спорудження гідроенергетичних об’єктів
|
4.4. Екологічні вимоги щодо охорони навколишнього середовища при експлуатації гідроенергетичних об'єктів
|
4.5. Моніторинг навколишнього середовища
|
4.2.1. Основні позитивні фактори
|
4.2.2. Основні негативні фактори й заходи щодо їх мінімізації
|
4.2.3. Неоднозначні фактори
|
Розділ 5. Відновлювальна нетрадиційна енергетика та охорона навколишнього середовища
|
Розділ 6. Екологічні аспекти впливу електричних полів ліній електропередач надвисокої напруги на навколишнє середовище
|
Розділ 1. Енергетична безпека
|
2.1. Сучасна система енергетичного законодавства України та основні напрями її вдосконалення
|
2.2. Правове регулювання екологічних проблем в атомній енергетиці
|
2.3. Правове регулювання відносин у сфері енергетики в ЄС
|
2.4. Договір до Енергетичної хартії
|
2.5. Міжнародні організації у сфері енергетики
|
Розділ 2. Законодавство, що регулює відносини у ПЕК
|
Розділ 3. Світовий досвід організації ринків електричної енергії
|
4.1. Основні моделі організації ринків електроенергії
|
4.2. Організація енергетичного ринку Великобританії
|
4.3. Організація скандинавського ринку електричної енергії
|
Розділ 5. Розвиток ринкового реформування енергетики України
|
Розділ 6. Сучасні автоматизовані системи контролю та обліку енергоресурсів (АСКОЕ)
|
1.1. Споживання енергії як чинник економічного зростання
|
1.2. Розвиток регіональної структури споживання енергії
|
1.3. Перспективний попит на енергію в регіонах світу
|
2.1. Світове виробництво кінцевої енергії. Від викопної органіки – до первинної електричної енергії
|
2.2. Перспективні види первинної енергії майбутнього
|
3.1. Перспективні енергетичні технології як чинник стійкого розвитку енергетики
|
3.2. Екологічно чисті технології теплової енергетики
|
3.3. Перспективи розвитку світової енергетики
|
4.1. Основні положення Енергетичної стратегії України до 2030 року
|
4.2. Розвиток галузей паливноенергетичного комплексу
|
4.3. Очікувані результати реалізації та можливі напрями корегування Енергетичної стратегії України
|
Розділ 4. Основні напрями розвитку енергетики України до 2030 року
|
Післямова
|
Перелік скорочень
|
Список використаної літератури
|
Відомості про авторів
|