Книга 4. Развитие атомной энергетики и объединенных энергосистем
Перша міжнародна класифікація вугілля була прийнята Комітетом з вугілля Європейської економічної комісії ООН в 1956 р. У ній все вугілля групувалось за ступенем метаморфізму і його технічним застосуванням. Згідно цією класифікацією вугілля з вищою теплотою спалювання вологої беззольної маси до 23826 кДж/кг відносять до бурого, більше 23826 кДж/кг – до кам'яного.
Міжнародна класифікація поділяла буре вугілля на шість класів за масовою часткою загальної вологи свіжовидобутого вугілля в перерахунку на беззольний стан і на п'ять груп за виходом смоли напівкоксування вугілля в перерахунку на сухий беззольний стан (табл. Д.1, додаток до розділу 7). Класи позначені порядковими номерами від 10 до 15 за зростанням масової частки загальної вологи, групи – умовними номерами 00, 10, 20, 30 і 40 за зростанням виходу смоли напівкоксування. Кожне вугілля характеризується чотиризначним кодовим номером.
Кам'яне вугілля класифікувалося за виходом летких речовин на суху беззольну масу Vdaf, теплотою згоряння Qsdaf для вугілля з виходом летких речовин більше 33%, спіканням і коксівністю (табл. Д.2, додаток до розділу 7).
Кожне вугілля характеризується тризначним числом (кодовим номером). Перша цифра коду означає клас вугілля, який визначається за виходом летких речовин або за теплотою згоряння. Всього 10 класів – від 0 до 9, з них шість (від 0 до 5) визначають за виходом летких речовин і чотири (від 5 до 9) – за теплотою згоряння. Друга цифра кодового номеру встановлює групу вугілля за спікливими властивостями. Все вугілля за спікливістю розбите на чотири групи (від 0 до 3). Як показник спікливості прийнято індекс Рога або індекс вільного спучування. Третя цифра кодового номеру означає підгрупу, яка визначається за коксівною здатністю.
Чотири групи, на які поділено вугілля за спікливістю, в свою чергу діляться на шість підгруп за коксівністю, позначені номерами від 0 до 5. Коксівність визначається ділатометричними показниками або типом коксу за Грей-Кінгом.
У відповідності до міжнародної класифікації встановлено 61 тип вугілля, об'єднаних в 11 статистичних груп або торгових марок: I, II, III, IV, VA, VB, VC, VД, VIA, VIB і VII.
Для визначення коду і типу вугілля за міжнародною класифікацією проби вугілля, які піддаються аналізу, повинні мати зольність не більше 10%. Якщо зольність перевищує 10%, проби повинні бути попередньо збагачені.
- Введение
- ЧАСТЬ 1. Атомная энергетика
- Раздел 1. Развитие атомной энергетики
- Раздел 2. Ядерные реакторы
- Раздел 3. Ядерные энергетические установки
- Раздел 4. Атомные электростанции
- Раздел 5. Топливные циклы атомной энергетики
- Раздел 6. Обеспечение топливом атомной энергетики
- Раздел 7. Перспективные направления развития реакторов и ядерного топливного цикла
- Раздел 8. Реакторы–выжигатели высокорадиотоксичных отходов переработки отработавшего топлива АЭС
- Раздел 9. Возможный вариант развития ядерно-топливного цикла в Украине
- ЧАСТЬ 2. Объединенные энергосистемы и энергообразования
- Раздел 1. Процесс объединения энергетических систем: основные понятия и назначение
- Раздел 2. Межсистемные связи - средство эффективного образования энергообъединений
- Раздел 3. Объединенная энергетическая система Украины
- Раздел 4. Единая энергетическая система Российской Федерации
- Раздел 5. Транснациональные и трансконтинентальные энергосистемные образования
- Заключение
- Перечень сокращений
- Список использованной литературы
- Сведения об авторах