Книга 4. Развитие атомной энергетики и объединенных энергосистем
Напори ГАЕС. Статичний напір Нст, як і на ГЕС, дорівнює різниці рівнів верхнього та нижнього водойм і в процесі роботи ГАЕС змінюється при їх спрацюванні та наповненні. Зміни рівнів у водоймах при роботі ГАЕС можуть досягати 30 м.
У турбінному режимі напір (нетто) менше статичного на величину гідравлічних втрат при русі води у водоводах:
Нт=Нст – hвтр.т.
У насосному режимі напір, що розвивається, більше статичного на величину гідравлічних втрат при зворотному русі води у водоводах:
Нн=Нст+ hвтр.н.
Гідравлічні втрати у водоводах, що залежать від їх довжини, шорсткості стін, площі поперечного перерізу, швидкості води, місцевих опорів можуть становити від 1% Нст при гребельній схемі до 10% при дериваційній.
Коефіцієнт корисної дії ГАЕС (к.к.д. циклу) для ГАЕС простого акумулювання характеризується відношенням енергії Ет, виробленої у турбінному режимі, до енергії Ен, витраченої в насосному режимі:
К.к.д. циклу ГАЕС враховує всі втрати енергії протягом циклу, включаючи к.к.д. гідросилового устаткування (гідравлічних і електричних машин) і гідравлічні втрати у водоводах, проточному тракті будинку ГАЕС у турбінному та насосному режимах.
На сучасних ГАЕС з оборотними гідроагрегатами (двохмашинна схема) к.к.д. циклу досягає 75%, наприклад на ГАЕС Ренкхаузен (ФРН) і на Дністровській ГАЕС.
На ГАЕС при трьохмашинній схемі за рахунок збільшення к.к.д. турбін і насосів к.к.д. циклу досягає 79%, наприклад на ГАЕС Віанден (Люксембург) потужністю 900 МВт.
Потужність Nт і вироблення електроенергії в турбінному режимі Ет ГАЕС залежать від напору й обсягу використовуваної води в циклі акумулювання й визначаються як для ГЕС, вироблення електроенергії звичайно розраховується як добуток установленої потужності на розрахунковий час її використання в турбінному режимі.
Потужність і споживання енергії в насосному режимі
Nн=9,81 Q·Нн·ηн;
Ен=Nн·Тн,
де Q – витрата води, що закачується у верхню водойму; ηн – коефіцієнт корисної дії насосного або оборотного агрегату у насосному режимі; Тн – час роботи у насосному режимі.
- Введение
- ЧАСТЬ 1. Атомная энергетика
- Раздел 1. Развитие атомной энергетики
- Раздел 2. Ядерные реакторы
- Раздел 3. Ядерные энергетические установки
- Раздел 4. Атомные электростанции
- Раздел 5. Топливные циклы атомной энергетики
- Раздел 6. Обеспечение топливом атомной энергетики
- Раздел 7. Перспективные направления развития реакторов и ядерного топливного цикла
- Раздел 8. Реакторы–выжигатели высокорадиотоксичных отходов переработки отработавшего топлива АЭС
- Раздел 9. Возможный вариант развития ядерно-топливного цикла в Украине
- ЧАСТЬ 2. Объединенные энергосистемы и энергообразования
- Раздел 1. Процесс объединения энергетических систем: основные понятия и назначение
- Раздел 2. Межсистемные связи - средство эффективного образования энергообъединений
- Раздел 3. Объединенная энергетическая система Украины
- Раздел 4. Единая энергетическая система Российской Федерации
- Раздел 5. Транснациональные и трансконтинентальные энергосистемные образования
- Заключение
- Перечень сокращений
- Список использованной литературы
- Сведения об авторах