Історія розвитку атомної енергетики в порівнянні з розвитком інших джерел отримання та використання енергії дуже коротка. Досягнення і відкриття в ядерній фізиці кінця XIX – початку XX століття, пов'язані з іменами таких видатних вчених, як В. Рентген, А. Беккерель, М.Склодовська-Кюрі, П. Кюрі, Е. Резерфорд, Н. Бор, Дж. Чедвік, І. Жоліо-Кюрі, Д. Іваненко, В. Гейзенберг, Ф. Жоліо-Кюрі, Е. Фермі, І.В. Курчатов, Я.І. Френкель, О. Ган, Ф. Штрассман, Ю.Б. Харитон, Я.Б. Зельдович, до початку 1940 р. дозволили вивчити на теоретичному та експериментальному рівні основні особливості явища радіоактивності, сформулювати теорію будови атомного ядра, теоретично обґрунтувати можливість здійснення ланцюгової реакції поділу ядер урану-235, запропонувати її розрахункові алгоритми і принципові технічні рішення. Ці розробки мали найбільший вплив на подальший розвиток земної цивілізації, особливо в частині отримання електричної енергії за допомогою ядерних реакторів.