Книга 5. Електроенергетика та охорона навколишнього середовища. Функціонування енергетики в сучасному світі
7.3.1. Міжнародна класифікація
Перша міжнародна класифікація вугілля була прийнята Комітетом з вугілля Європейської економічної комісії ООН в 1956 р. У ній все вугілля групувалось за ступенем метаморфізму і його технічним застосуванням. Згідно цією класифікацією вугілля з вищою теплотою спалювання вологої беззольної маси до 23826 кДж/кг відносять до бурого, більше 23826 кДж/кг – до кам'яного.
Міжнародна класифікація поділяла буре вугілля на шість класів за масовою часткою загальної вологи свіжовидобутого вугілля в перерахунку на беззольний стан і на п'ять груп за виходом смоли напівкоксування вугілля в перерахунку на сухий беззольний стан (табл. Д.1, додаток до розділу 7). Класи позначені порядковими номерами від 10 до 15 за зростанням масової частки загальної вологи, групи – умовними номерами 00, 10, 20, 30 і 40 за зростанням виходу смоли напівкоксування. Кожне вугілля характеризується чотиризначним кодовим номером.
Кам'яне вугілля класифікувалося за виходом летких речовин на суху беззольну масу Vdaf, теплотою згоряння Qsdaf для вугілля з виходом летких речовин більше 33%, спіканням і коксівністю (табл. Д.2, додаток до розділу 7).
Кожне вугілля характеризується тризначним числом (кодовим номером). Перша цифра коду означає клас вугілля, який визначається за виходом летких речовин або за теплотою згоряння. Всього 10 класів – від 0 до 9, з них шість (від 0 до 5) визначають за виходом летких речовин і чотири (від 5 до 9) – за теплотою згоряння. Друга цифра кодового номеру встановлює групу вугілля за спікливими властивостями. Все вугілля за спікливістю розбите на чотири групи (від 0 до 3). Як показник спікливості прийнято індекс Рога або індекс вільного спучування. Третя цифра кодового номеру означає підгрупу, яка визначається за коксівною здатністю.
Чотири групи, на які поділено вугілля за спікливістю, в свою чергу діляться на шість підгруп за коксівністю, позначені номерами від 0 до 5. Коксівність визначається ділатометричними показниками або типом коксу за Грей-Кінгом.
У відповідності до міжнародної класифікації встановлено 61 тип вугілля, об'єднаних в 11 статистичних груп або торгових марок: I, II, III, IV, VA, VB, VC, VД, VIA, VIB і VII.
Для визначення коду і типу вугілля за міжнародною класифікацією проби вугілля, які піддаються аналізу, повинні мати зольність не більше 10%. Якщо зольність перевищує 10%, проби повинні бути попередньо збагачені.
- Вступ
- ЧАСТИНА 1. Відновлювальна нетрадиційна енергетика
- Розділ 1. Загальні відомості про відновлювальні нетрадиційні джерела енергії
- Розділ 2. Джерела відновлювальної нетрадиційної енергетики
- Розділ 3. Перспективи розвитку відновлювальної нетрадиційної енергетики
- ЧАСТИНА 2. Енергозбереження
- ЧАСТИНА 3. Електроенергетика та охорона навколишнього середовища
- Розділ 1. Історія охорони навколишнього середовища
- Розділ 2. Вплив теплоенергетики на навколишнє середовище
- Розділ 3. Атомна енергетика та навколишнє середовище
- Розділ 4. Вплив гідроенергетичних об’єктів на навколишнє середовище
- 4.1. Особливості взаємодії гідроенергетичних об’єктів з навколишнім середовищем
- 4.2. Фактори впливу гідроенергетичних об’єктів на навколишнє середовище
- 4.3. Екологічні вимоги з охорони навколишнього середовища в період спорудження гідроенергетичних об’єктів
- 4.4. Екологічні вимоги з охорони навколишнього середовища при експлуатації гідроенергетичних об’єктів
- 4.5. Моніторинг навколишнього середовища
- Розділ 5. Відновлювальна нетрадиційна енергетика та охорона навколишнього середовища
- Розділ 6. Екологічні аспекти впливу електричних полів ліній електропередач надвисокої напруги на навколишнє середовище
- ЧАСТИНА 4. Організаційно-правові та економічні аспекти функціонування енергетики
- Розділ 1. Енергетична безпека
- Розділ 2. Законодавство, що регулює відносини в паливно-енергетичному комплексі
- Розділ 3. Світовий досвід організації ринків електричної енергії
- Розділ 4. Моделі організації ринків електроенергії
- Розділ 5. Розвиток ринкового реформування електроенергетики України
- Розділ 6. Сучасні автоматизовані системи контролю та обліку енергоресурсів (АСКУЕ)
- ЧАСТИНА 5. Основні тенденції розвитку світової енергетики
- Післямова
- Перелік скорочень
- Використана література
- Відомості про авторів