Бог проявив щедрість,
коли подарував світу таку людину...

Світлані Плачковій присвячується

Видання присвячується дружині, другу й соратнику,
автору ідеї, ініціатору й організатору написання цих книг
Світлані Григорівні Плачковій, що стало її останнім
внеском у свою улюблену галузь – енергетику.

Книга 5. Електроенергетика та охорона навколишнього середовища. Функціонування енергетики в сучасному світі

2.3. Визначальні фактори впливу на енергоємність ВВП

Галузева структура економіки. Національна економіка надто переобтяжена енергоємними галузями промислового виробництва. Тому завдання значного зниження ЕВВП для України безпосередньо пов'язане з проблемою структурної перебудови її економіки в напрямку нарощування питомої ваги інтелектуального продукту. Трансформаційні процеси в економіці України знаходять своє відображення в галузевій структурі виробництва валової додаткової вартості, яка свідчить про значне зменшення частки галузей, що виробляють товари (з 70,5% в 1990 р. до 53,8% в 2000 р.), на користь галузей, що надають послуги.

Традиційно негативною рисою української економіки протягом усього періоду її реформування є високий рівень енергоі ресурсоємності.

Одним з важливих факторів, що формують динаміку ЕВВП, є у свою чергу незадовільна галузева структура промислового виробництва. За роки реформування економіки ця структура погіршилася, оскільки питома вага паливно-сировинного комплексу, де виробляється переважно первинна та проміжна продукція, зросла із 27,3% в 1990 р. до 57,1% в 2000 р. (табл. 2.2).

Ці галузі є найбільш енерго-, паливоі матеріалоємними, що значною мірою визначає загальний рівень енергоємності ВВП.

За роки реформування економіки спостерігалися два суперечливих процеси: з одного боку, позитивне за своїм впливом зростання виробництва послуг, які характеризуються відносно невеликою енергоі ресурсоємністю, з іншого, підвищення частки енергоємних галузей промислового

Таблиця 2.2 Динаміка й галузева структура промислового виробництва, %

Галузі промисловості

1990

1995

1996

1997

1998

1999

2000

2001

Промисловість, усього

(1990 р. – 100%)

100

52

50

50

49

51

57

65

Промисловість, усього

100

100

100

100

100

100

100

100

У тому числі:

               

Електроенергетика

3,2

11,0

12,6

12,6

16,5

16,2

12,2

*

Паливна

5,7

13,2

12,1

11,1

11,6

11,2

10,1

*

Чорна металургія

11,0

21,8

21,6

22,7

22,9

23,8

27,4

*

Хімічна

і нафтохімічна

5,5

7,1

7,3

6,6

6,4

5,4

5,8

*

Машинобудування і металообробка

30,7

16,1

15,0

15,8

15,1

14,1

13,2

*

Легка

10,8

2,8

2,1

1,8

1,5

1,6

1,6

*

Харчова

18,6

15,1

16,3

16,9

14,9

15,1

17,4

*

Інші

14,5

12,9

13,0

9,2

11,1

12,6

12,3

*

* Відсутні порівнянні дані статистичної звітності. виробництва.

Реалізація механізмів енергозбереження матиме подвійний ефект відносно кінцевого результату:

• зниження питомого споживання ПЕР на виробництво продукції ПЕК і чорної металургії могло б забезпечити зменшення ЕВВП орієнтовно в 1,6–1,8 раза за рахунок підвищення технологічного рівня в цих найбільш енергоємних галузях економіки;

• більш результативним, однак, міг би стати опосередкований ефект від їх реалізації через підвищення енергоефективності у всіх галузях економіки за рахунок підвищення рентабельності та, як результат, істотного нарощування обсягів ВВП.

«Тіньова» економіка. У період до 1998 р. частка «тіньової» економіки зросла до 60% загального обсягу ВВП, з урахуванням чого енергоємність ВВП реальної економіки (а не легальної її частини) є істотно меншою.

Вагомим і вкрай шкідливим є вплив «тіньового» сектора економіки на характер використання ПЕР. Підприємства, які працюють у цьому секторі, одержують надприбутки і не зацікавлені в економному використанні ПЕР. Це призводить до марнотратного їх споживання, а внаслідок поширеності даного явища – до значного зниження показників енергоефективності.

«Тіньова» економіка стала одним з визначальних факторів динаміки енергоємності ВВП протягом 90-х років.

Технологічний рівень. До причин істотного росту енергоємності ВВП протягом 1990–1996 рр. відноситься також значне зменшення обсягів виробництва у всіх галузях національної економіки, зниження рівня використання виробничих потужностей і відповідно збільшення питомих витрат ПЕР на випуск продукції в умовах порушення ритмічності виробничих процесів.

Для переважної кількості видів продукції (робіт) у галузях суспільного виробництва в другій половині 90-х років стала спостерігатися позитивна тенденція поступового зменшення питомих витрат ПЕР на їх виробництво (див., наприклад, табл. 2.3).

В електроенергетичній галузі – одній із системоутворюючих у національній економіці – починаючи з 1990 р. відбулося відносно невелике – у межах 8,2% – збільшення питомих витрат ПЕР. Однак воно мало досить затяжний характер і тільки до кінця розглянутого періоду рівень цих витрат несуттєво змінився на краще (див. табл. 2.3). Проте їх рівень як у порівнянні з 1990 р., так і особливо щодо закордонних показників (180–200 г у.п.кВт·год) вимагає послідовних зусиль з його поліпшення за рахунок впровадження сучасних технологій, оскільки обумовлює відносно низьку ефективність електроенергетичної галузі.

Таблиця 2.3 Порівняльні показники ефективності виробництва в найбільш енергоємних галузях економіки

Види продукції

Показники

1996

1990

1995

1996

1997

1998

1999

2000

2001

2002

Електро- енергія

Обсяг виробництва, млрд. кВт·ч

Усього

298,5

194,0

183,0

178,0

172,8

172,1

171,4

173,0

173,7

На ТЕС

211,6

113,3

94,6

88,5

81,7

85,5

82,6

84,6

85,9

Питомі витрати палива на

ТЕС, г у.п./ кВт·год

346,1

365,1

365,4

365,3

369,0

374,8

373,5

372,6

367,7

Рентабельність, %

*

9,9

12,9

12,4

16,5

14,1

-0,3

*

*

Прокат чорних металів

Обсяг виробництва, млн. т

43,1

17,8

18,0

21,0

20,1

23,1

27,3

29,3

28,6

Питомі витрати

палива кг у.п./т

131,9

 

142,2

125,5

116,5

106,8

103,0

99,8

94,3

електро- енергії, кВт·год/т

97,3

 

129,5

122,3

117,2

109,8

105,2

103,0

99,6

Рентабельність, %

*

13,0

2,3

0,1

- 0,4

6,4

10,1

*

*

* Відсутні порівнянні дані статистичної звітності.

Таблиця 2.4 Динаміка основних показників роботи ТЕС

Рік

Енергетичне вугілля

Коефіцієнт використання встановленої потужності ТЕС, %

Рік

Теплота згоряння, ккал/кг

Зольність, %

Вологість, %

Коефіцієнт використання встановленої потужності ТЕС, %

1990

4416

31,6

9,9

68,36

1996

4139

34,2

10,0

30,75

1997

4230

33,0

9,7

29,07

1998

4266

33,0

9,5

26,82

1999

4069

35,6

9,2

28,28

2000

4069

36,2

9,1

28,2

2001

4436

30,3

9,4

28,6

2002

4997

26,2

9,5

28,8

Разом з тим виробничий потенціал в електроенергетиці істотно застарів. Зокрема, станом на 2005 р. 91,7% енергоблоків теплової генерації вже відпрацювали свій розрахунковий ресурс (100 тис. годин), у тому числі 65,9% перетнули визнану у світовій енергетичній практиці межу граничного ресурсу, а 38,6% – навіть межу фізичного і морального зношування.

На підвищення питомих витрат палива істотно вплинуло погіршення якості вугілля. Дійсно, з 1990 р. його калорійність знизилася з 4416 до 4069 ккал/кг в 1999–2000 рр. (див. табл. 2.4). На противагу цим процесам в Україні розроблені технології високоефективного спалювання не тільки вугілля із підвищеною зольністю, але й такі, що дозволяють використовувати як паливо відходи вуглезбагачення, обсяги нагромадження якого у відвалах складають близько 125 млн. тонн.

Як випливає з даних останнього стовпця табл. 2.4, в Україні через невиведення з експлуатації устаткування, що відпрацювало встановлені терміни або запевне неефективного, має місце ситуація, подібна ситуації в США в 70-ті роки. Тоді там утворилися великі надлишкові потужності, які лягли важким фінансовим тягарем на енергетику країни.

З погляду сучасної енергетики енергозбереження в нинішніх умовах – це не просто дбайливі витрати енергії та палива, а технічна політика, що передбачає новий погляд на існуючу техніку генерування, розподілу та використання енергії.

Диференційовані за зонами доби тарифи на електричну енергію. Одним з оптимальних шляхів розв‘язання проблеми підвищення ефективності в електроенергетиці, які не вимагають особливих капітальних витрат, могло б стати впровадження системи управління енергоспоживанням, орієнтованої на стимулювання споживачів до вирівнювання добового графіка навантажень. Із закордонного досвіду відомо, що проведення необхідних заходів у цьому випадку вимагає значно менших коштів, чим введення в експлуатацію нових енергоблоків, і разом з тим може забезпечити зниження реальних потреб економіки в генеруючих потужностях щонайменше на 10–15%. Для стимулювання вирівнювання добового графіка електричного навантаження в Україні на початку поточного десятиліття Національною комісією з регулювання електроенергетики були введені диференційовані за зонами доби тарифи на електричну енергію. На сьогодні застосовують два види таких тарифів: двозонні та тризонні, загальні характеристики яких представлені в табл. 2.5.

Таблиця 2.5. Загальна характеристика диференційованих за зонами доби тарифних коефіцієнтів (введені в листопаді 2009 р.)

Вид тарифу

Зона (назва), період доби і її тарифний коефіцієнт

Вид тарифу

Зона тарифу

Тарифний коеф.

Зона тарифу

Тарифний коеф.

Зона тарифу

Тарифний коеф.

Двозонний

Нічний

2300 – 600

0,40

Інші години доби

1,50

Тризонний

Нічний

2300 – 600

0,35

Напівпіковий

600 – 800

1000 – 1800

2200 – 2300

1,02

Піковий

00 00

8 – 10

1800 – 2200

1,68

Їх застосування об'єктивно сприяє вирівнюванню добового графіка електричного навантаження і, як уже зазначалося, ефективності функціонування електроенергетичної системи України в цілому.

  • Попередня:
    2.2. Енергоефективність і кризові явища в економіці початкового періоду державності
  • Читати далі:
    2.4. Основні елементи державної політики енергозбереження в Україні та їх результативність
  •