Книга 5. Електроенергетика та охорона навколишнього середовища. Функціонування енергетики в сучасному світі
5.5. Електрична ємність. Конденсатор
Подальші досліди з розподілом електрики по поверхні наелектризованого провідника, проведені Кулоном та іншими дослідниками, дозволили встановити, що рівномірний розподіл електрики має місце тільки на правильній кульовій поверхні. У загальному випадку заряд є нерівномірним і залежить від форми провідника, будучи більшим в місцях більшої кривизни. Відношення кількості електрики на частині поверхні провідника до величини цієї поверхні назвали густиною (товщиною) електричного шару. Експериментально було встановлено, що електрична густина і електрична сила особливо великі в місцях поверхні, які мають найбільшу кривизну, особливо на вістрях.
Величину, що характеризує залежність потенціалу наелектризованого провідника від його розмірів, форми й навколишнього середовища, називають електроємністю провідника й позначають буквою С. Електроємність провідника вимірюється кількістю електрики, яка необхідна для підвищення потенціалу цього провідника на одиницю:
С = q/ϕ.
За одиницю електроємності в системі СІ приймається 1 фарада (1 Ф). Фарадою називається електроємність провідника, якому для підвищення його потенціалу на один вольт потрібно надати один кулон електрики.
Електроємність, що дорівнює 1 Ф, мала б куля радіусом 9·106 км, що в 23 рази більше відстані від Землі до Місяця.
Якщо провідник з'єднати із джерелом електрики певного потенціалу, то провідник одержить електричний заряд, що залежить від ємності провідника. Його ємність, а, отже, і кількість електрики, якою він заряджається, збільшуються, якщо наблизити до нього другий провідник, з'єднаний із землею. Конструкція, що складається із двох провідників, розділених ізолятором, з електричним полем між ними, усі силові лінії якого починаються на одному провіднику, а закінчуються на іншому, була названа електричним конденсато ром. При цьому обидва провідника називаються обкладками, а ізолююча прокладка – діелектриком. Процес нагромадження зарядів на обкладках конденсатора називається його зарядкою. При зарядці на обох обкладках накопичуються рівні за величиною й протилежні за знаком заряди. Оскільки електричне поле зарядженого конденсатора зосереджене в просторі між його обкладками, то електроємність конденсатора не залежить від навколишніх тел.
Електроємність конденсатора вимірюється відношенням кількості електрики на одній з обкладок до різниці потенціалів між обкладками:
С = q/U.
1 Ф – електроємність такого конденсатора, який може бути заряджений кількістю електрики, рівною 1 Кл, до різниці потенціалів між обкладками, що дорівнює 1 В.
Наприклад, електрична ємність плоского конденсатора в системі СІ визначається за співвідношенням:
С = εε0S/d,
де ε – діелектрична проникність матеріалу, що знаходиться між обкладками конденсатора; ε0 – діелектрична проникність вакууму; S – величина площі поверхні пластини (меншої, якщо вони не рівні); d – відстань між пластинами.
Якщо обкладки зарядженого конденсатора з'єднати провідником, то заряди переходитимуть з однієї обкладки на іншу і нейтралізують один одного. Цей процес називається розрядкою конденсатора. Кожен конденсатор розрахований на певну напругу. Якщо напруга між обкладками стане дуже великою, то розрядка може відбутися і безпосередньо через діелектрик (без сполучного провідника), тобто настає пробій діелектрика. Пробитий конденсатор до подальшого вживання не придатний.
Для отримання електроємності потрібної величини конденсатори сполучають в батарею. На практиці зустрічається як паралельне, так і послідовне з'єднання конденсаторів.
- Вступ
- ЧАСТИНА 1. Відновлювальна нетрадиційна енергетика
- Розділ 1. Загальні відомості про відновлювальні нетрадиційні джерела енергії
- Розділ 2. Джерела відновлювальної нетрадиційної енергетики
- Розділ 3. Перспективи розвитку відновлювальної нетрадиційної енергетики
- ЧАСТИНА 2. Енергозбереження
- ЧАСТИНА 3. Електроенергетика та охорона навколишнього середовища
- Розділ 1. Історія охорони навколишнього середовища
- Розділ 2. Вплив теплоенергетики на навколишнє середовище
- Розділ 3. Атомна енергетика та навколишнє середовище
- Розділ 4. Вплив гідроенергетичних об’єктів на навколишнє середовище
- 4.1. Особливості взаємодії гідроенергетичних об’єктів з навколишнім середовищем
- 4.2. Фактори впливу гідроенергетичних об’єктів на навколишнє середовище
- 4.3. Екологічні вимоги з охорони навколишнього середовища в період спорудження гідроенергетичних об’єктів
- 4.4. Екологічні вимоги з охорони навколишнього середовища при експлуатації гідроенергетичних об’єктів
- 4.5. Моніторинг навколишнього середовища
- Розділ 5. Відновлювальна нетрадиційна енергетика та охорона навколишнього середовища
- Розділ 6. Екологічні аспекти впливу електричних полів ліній електропередач надвисокої напруги на навколишнє середовище
- ЧАСТИНА 4. Організаційно-правові та економічні аспекти функціонування енергетики
- Розділ 1. Енергетична безпека
- Розділ 2. Законодавство, що регулює відносини в паливно-енергетичному комплексі
- Розділ 3. Світовий досвід організації ринків електричної енергії
- Розділ 4. Моделі організації ринків електроенергії
- Розділ 5. Розвиток ринкового реформування електроенергетики України
- Розділ 6. Сучасні автоматизовані системи контролю та обліку енергоресурсів (АСКУЕ)
- ЧАСТИНА 5. Основні тенденції розвитку світової енергетики
- Післямова
- Перелік скорочень
- Використана література
- Відомості про авторів