Книга 5. Електроенергетика та охорона навколишнього середовища. Функціонування енергетики в сучасному світі
2.4. Мала гідроенергетика
Мала гідроенергетика, яка є найбільш освоєною з нетрадиційних відновлювальних джерел електроенергії, дозволяє використати значний гідроенергетичний потенціал малих рік і приток, систем водопостачання, іригації з видачею електроенергії в енергосистему, а в багатьох випадках забезпечити локальне електропостачання віддалених районів або населених пунктів, особливо в недостатньо розвинених країнах і в країнах, що розвиваються, з обмеженою системою централізованого електропостачання. До переваг малих ГЕС відносяться порівняно невеликий об’єм інвестицій і короткий термін будівництва, що дозволяє прискорити отримання прибутку, забезпечити мінімальну дію на довкілля, надійність і близькість до споживача.
До об’єктів малої гідроенергетики відносяться малі ГЕС згідно міжнародної класифікації потужністю до 30 МВт (в Швейцарії, Україні не більше 10 МВт), міні-ГЕС – від 0,1 до 1,0 МВт, мікро-ГЕС – не більше 0,1 МВт.
У залежності від умов створення напору ГЕС використовуються основні схеми: гребельна, дериваційна, змішана (див. частину 2 третьої книги).
Мал. 2.24. Загальний вигляд малої Ладижинської ГЕС потужністю 7,5 МВт на р. Південний Буг в Україні
Корсунь-Шевченківська мала ГЕС
Машинний зал Корсунь-Шевченківської ГЕС
У більшості розвинених країн досягнутий високий рівень освоєння ресурсів малої гідроенергетики. Так, потужність малих ГЕС, що експлуатуються (2007 р.), складає: в Австрії – 1,1 млн. кВт, Франції – 2,1 млн. кВт, Німеччині – 1,6 млн. кВт, Норвегії – 1,4 млн. кВт, Іспанії – 1,8 млн. кВт, Швейцарії – 0,8 млн. кВт, Японії – 3,5 млн. кВт, Канаді – 2 млн. кВт.
Їх широке освоєння відбувається в країнах, що розвиваються. Світовим лідером у використанні малої гідроенергетики є Китай, де потужність малих ГЕС складає біля 35 млн. кВт з виробленням 110 млрд. кВт·год (2007 р.) і ведеться їх розгорнуте будівництво.
В Індії, де потенціал малої гідроенергетики оцінюється в 15 млн. кВт, експлуатуються 420 малих ГЕС сумарною потужністю більше 0,5 млн. кВт і планується будівництво більше 4000 малих ГЕС.
У Бразилії потужність малих ГЕС – більше 1,9 млн. кВт, будуються – потужністю 1,0 млн. кВт і планується будівництво малих ГЕС потужністю 6,9 млн. кВт.
В Україні загальна потужність малих ГЕС, що експлуатуються, складає більше 100 МВт, більше 100 малих і міні-ГЕС вимагають відновлення та реконструкції.
Ряд малих ГЕС побудовано на р. Південний Буг, в тому числі одна з них – у районі м. Ладижин Вінницької осбасті (мал. 2.24).
Загальний економічно ефективний потенціал малих ГЕС України оцінюється в більш ніж 3,0 млрд. кВт·год. Більша частина неосвоєного потенціалу знаходиться у Карпатському регіоні, де передбачається будівництво малих ГЕС з водосховищами комплексного призначення. Будується каскад малих ГЕС на р. Тересві потужністю 16 МВт.
Згідно стратегії розвитку малої гідроенергетики планується довести потужність малих ГЕС у 2020 р. до 700 МВт, а в 2030 р. – до 1040 МВт. Прийняті законодавчі акти (закони «Про альтернативні джерела енергії», «Про зелений тариф») створюють сприятливий інвестиційний клімат для будівництва малих ГЕС.
- Вступ
- ЧАСТИНА 1. Відновлювальна нетрадиційна енергетика
- Розділ 1. Загальні відомості про відновлювальні нетрадиційні джерела енергії
- Розділ 2. Джерела відновлювальної нетрадиційної енергетики
- Розділ 3. Перспективи розвитку відновлювальної нетрадиційної енергетики
- ЧАСТИНА 2. Енергозбереження
- ЧАСТИНА 3. Електроенергетика та охорона навколишнього середовища
- Розділ 1. Історія охорони навколишнього середовища
- Розділ 2. Вплив теплоенергетики на навколишнє середовище
- Розділ 3. Атомна енергетика та навколишнє середовище
- Розділ 4. Вплив гідроенергетичних об’єктів на навколишнє середовище
- 4.1. Особливості взаємодії гідроенергетичних об’єктів з навколишнім середовищем
- 4.2. Фактори впливу гідроенергетичних об’єктів на навколишнє середовище
- 4.3. Екологічні вимоги з охорони навколишнього середовища в період спорудження гідроенергетичних об’єктів
- 4.4. Екологічні вимоги з охорони навколишнього середовища при експлуатації гідроенергетичних об’єктів
- 4.5. Моніторинг навколишнього середовища
- Розділ 5. Відновлювальна нетрадиційна енергетика та охорона навколишнього середовища
- Розділ 6. Екологічні аспекти впливу електричних полів ліній електропередач надвисокої напруги на навколишнє середовище
- ЧАСТИНА 4. Організаційно-правові та економічні аспекти функціонування енергетики
- Розділ 1. Енергетична безпека
- Розділ 2. Законодавство, що регулює відносини в паливно-енергетичному комплексі
- Розділ 3. Світовий досвід організації ринків електричної енергії
- Розділ 4. Моделі організації ринків електроенергії
- Розділ 5. Розвиток ринкового реформування електроенергетики України
- Розділ 6. Сучасні автоматизовані системи контролю та обліку енергоресурсів (АСКУЕ)
- ЧАСТИНА 5. Основні тенденції розвитку світової енергетики
- Післямова
- Перелік скорочень
- Використана література
- Відомості про авторів