П’ята книга, що завершує науково-пізнавальне видання «Енергетика: історія, сучасність і майбутнє», присвячена відновлювальній нетрадиційній енергетиці, впливу енергетики на навколишнє середовище, енергозбереженню, тенденціям розвитку світової енергетики.

У даному виданні показана ретроспектива розвитку енергетики, яка починається з першої книги «Від вогню та води до електрики», де дається уявлення про еволюцію Землі, історію використання людиною вогню, освоєння енергії річок, вітру з найдавніших часів до епохи електрики, початку використання сонячної енергії, відкриття та використання основних видів викопних енергетичних ресурсів (вугілля, нафти, газу, урану).

У другій книзі «Пізнання та досвід – шлях до сучасної енергетики» наведена історія розвитку вчення про теплоту й використання теплової енергії, досліджень та відкриттів основних законів електрики, створення перших теплоелектростанцій й систем передачі електроенергії, досліджень та використання атомної енергії, створення перших атомних електростанцій.

У третій книзі «Розвиток теплоенергетики і гідроенергетики» даються історія, сучасний стан і перспективи розвитку теплової енергетики, основи теорії теплових електростанцій, їх основні типи, а також типи котлів, парових і газових турбін теплових електростанцій, систем теплопостачання, описуються нові технології, що підвищують ефективність й екологічну безпеку теплоенергетики, розглядаються питання комплексного використання гідроресурсів, принципіальні схеми, параметри, режими роботи ГЕС й ГАЕС, їх типи та умови експлуатації, основне технологічне обладнання.

У четвертій книзі «Розвиток атомної енергетики та об’єднаних енергосистем» наводяться відомості про історію, сучасний стан та перспективи розвитку атомної енергетики й об’єднаних енергосистем, основи теорії атомних електростанцій, їх основні типи, а також типи ядерних реакторів, ядерних енергетичних установок, паливні цикли атомних електростанцій, перспективні технології, що забезпечують підвищення ефективності й безпеки атомної енергетики, розглядаються особливості розвитку й функціонування об’єднаних енергосистем, їх злиття із утворенням великих транснаціональних енергооб’єднань, завдяки чому підвищується надійність та ефективність енергопостачання.

Сучасна енергетика, яка є найважливішим фактором розвитку суспільства, одночасно виступає одним із основних забруднювачів навколишнього середовища. Це в першу чергу теплова енергетика, що справляє глобальний негативний вплив на екологію, на зміну клімату. Швидке зростання потреби в електричній енергії й кризовий стан навколишнього середовища обумовлюють необхідність широкого використання відновлювальних традиційних (гідроенергетика) й нетрадиційних джерел енергії (ВДЕ). Стан та перспективи розвитку нетрадиційних ВДЕ розглядаються в даній книзі.

У ХХІ столітті різко зросте використання відновлювальних нетрадиційних джерел енергії: вітру, Сонця, теплоти Землі, річок, морів, океанів, біомаси. Так, в країнах ЄС до 2020 року планують збільшити до 20% споживання енергії за рахунок нетрадиційних джерел. Вдосконалюються технології виробництва електроенергії та обладнання, зростає потужність і ефективність таких електростанцій.

Розглянуто особливості впливу на навколишнє середовище теплоенергетики, атомної і гідроенергетики, нетрадиційної енергетики, основні напрями мінімізації їх негативного впливу на природу й підвищення екологічної безпеки.

Даються світовий досвід і основні принципи енергозбереження, яке стало одним із найбільш ефективних напрямів підвищення енергоефективності, екологічної безпеки та забезпечення стійкого розвитку світової енергетики.

Розглянуто питання енергетичної безпеки, правові та економічні аспекти функціонування енергетики.

Забезпечення надійного енергопостачання є одним з основних стратегічних пріоритетів в ХХІ столітті, найважливішою умовою нормального функціонування всіх сфер економіки країн світу. Висвітлено основні тенденції розвитку світової енергетики. У першій половині ХХІ століття в умовах значного росту світового споживання енергії (за прогнозами у порівнянні з 2000 р. енергоспоживання зросте до 2030 р. у 2 рази, до 2050 р. – в 4 рази), не дивлячись на залучення в енергобаланс нових джерел енергії, викопні енергетичні ресурси залишаться основою світової енергетики, при цьому зросте значення атомної енергетики, а також відновлювальної енергетики.

Майбутнє людства залежить від того, як воно зможе забезпечити себе енергією, перебороти екологічну кризу і зберегти навколишнє середовище придатним для життя наступних поколінь.