В усі часи вода були найважливішим фактором, що визначає життя людей і розвиток продуктивних сил (мал. 3.1). Археологічні дослідження і стародавні письмові джерела свідчать, що греблі та водоймища будувалися ще на зорі цивілізації в Єгипті, Месопотамії, Індії, Китаї й в інших країнах за 4000–3500 років до н.е.

Найдавнішою в світі вважається гребля Кошиш (Kosheish) висотою 15 м, побудована в Єгипті при фараоні Менесі (приблизно 3000 років до н.е.).

Дамба Сад ель-Кафара в Єгипті побудована біля 4600 років тому. Цікаво, що вона не була призначена для іригації. На думку вчених, за допомогою насипу було створене водоймище, для обслуговування місцевого мармурового кар'єру.

У ті далекі часи успішне використання води для зрошення, організації водопостачання, судноплавства, боротьби з паводками мало найважливіше значення для розвитку цивілізації.

Мал. 3.1. Водоспади уособлюють в собі могутність енергії води 

При ассирійському царі Сеннахерибі (705–681 рр. до н.е.), який багато і успішно займався використанням водних ресурсів, було збудовано кілька гребель і канал довжиною 35 миль для забезпечення водою столиці – міста Ніневія. На скалі біля одного з акведуків було викарбовано напис: «Цар молився великим богам і вони дослухалися до його молитов...По сердешному зволенню богів він відвів воду і почав керувати її силою».