Книга 5. Электроэнергетика и охрана окружающей среды. Функционирование энергетики в современном мире
Перша міжнародна класифікація вугілля була прийнята Комітетом з вугілля Європейської економічної комісії ООН в 1956 р. У ній все вугілля групувалось за ступенем метаморфізму і його технічним застосуванням. Згідно цією класифікацією вугілля з вищою теплотою спалювання вологої беззольної маси до 23826 кДж/кг відносять до бурого, більше 23826 кДж/кг – до кам'яного.
Міжнародна класифікація поділяла буре вугілля на шість класів за масовою часткою загальної вологи свіжовидобутого вугілля в перерахунку на беззольний стан і на п'ять груп за виходом смоли напівкоксування вугілля в перерахунку на сухий беззольний стан (табл. Д.1, додаток до розділу 7). Класи позначені порядковими номерами від 10 до 15 за зростанням масової частки загальної вологи, групи – умовними номерами 00, 10, 20, 30 і 40 за зростанням виходу смоли напівкоксування. Кожне вугілля характеризується чотиризначним кодовим номером.
Кам'яне вугілля класифікувалося за виходом летких речовин на суху беззольну масу Vdaf, теплотою згоряння Qsdaf для вугілля з виходом летких речовин більше 33%, спіканням і коксівністю (табл. Д.2, додаток до розділу 7).
Кожне вугілля характеризується тризначним числом (кодовим номером). Перша цифра коду означає клас вугілля, який визначається за виходом летких речовин або за теплотою згоряння. Всього 10 класів – від 0 до 9, з них шість (від 0 до 5) визначають за виходом летких речовин і чотири (від 5 до 9) – за теплотою згоряння. Друга цифра кодового номеру встановлює групу вугілля за спікливими властивостями. Все вугілля за спікливістю розбите на чотири групи (від 0 до 3). Як показник спікливості прийнято індекс Рога або індекс вільного спучування. Третя цифра кодового номеру означає підгрупу, яка визначається за коксівною здатністю.
Чотири групи, на які поділено вугілля за спікливістю, в свою чергу діляться на шість підгруп за коксівністю, позначені номерами від 0 до 5. Коксівність визначається ділатометричними показниками або типом коксу за Грей-Кінгом.
У відповідності до міжнародної класифікації встановлено 61 тип вугілля, об'єднаних в 11 статистичних груп або торгових марок: I, II, III, IV, VA, VB, VC, VД, VIA, VIB і VII.
Для визначення коду і типу вугілля за міжнародною класифікацією проби вугілля, які піддаються аналізу, повинні мати зольність не більше 10%. Якщо зольність перевищує 10%, проби повинні бути попередньо збагачені.
- Введение
- ЧАСТЬ 1. Восстановительная нетрадиционная энергетика
- Раздел 1. Общие сведения о возобновляемых нетрадиционных источниках энергии
- Раздел 2. Источники возобновляемой нетрадиционной энергетики
- Раздел 3. Перспективы развития возобновляемой нетрадиционной энергетики
- ЧАСТЬ 2. Энергосбережение
- Раздел 1. История и мировой опыт энергосбережения
- 1.1. Энергия и развитие человечества
- 1.2. Функциональные подходы к проблеме энергоэффективности (из мирового опыта)
- 1.3. Некоторые специфические элементы политики энергосбережения, общие для разных стран
- 1.4. Направления деятельности развитых стран в сфере энергоэффективности
- 1.5. Проблема устойчивого развития
- Раздел 2. Энергосбережение в Украине
- Раздел 3. От энергосбережения к энергоэффективности
- Раздел 1. История и мировой опыт энергосбережения
- ЧАСТЬ 3. Электроэнергетика и охрана окружающей среды
- Раздел 1. История охраны окружающей среды
- Раздел 2. Влияние теплоэнергетики на окружающую среду
- Раздел 3. Атомная энергетика и окружающая среда
- Раздел 4. Влияние гидроэнергетических объектов на окружающую среду
- 4.1. Особенности взаимодействия гидроэнергетических объектов с окружающей средой
- 4.2. Факторы влияния гидроэнергетических объектов на окружающую среду
- 4.3. Экологические требования по охране окружающей среды в период строительства гидроэнергетических объектов
- 4.4. Экологические требования по охране окружающей среды при эксплуатации гидроэнергетических объектов
- 4.5. Мониторинг окружающей среды
- Раздел 5. Возобновляемая нетрадиционная энергетика и охрана окружающей среды
- Раздел 6. Экологические аспекты воздействия электрических полей линий электропередач сверхвысокого напряжения на окружающую среду
- ЧАСТЬ 4. Организационно-правовые и экономические аспекты функционирования энергетики
- Раздел 1. Энергетическая безопасность
- Раздел 2. Законодательство, регулирующее отношения в ТЭК
- 2.1. Современная система энергетического законодательства Украины и основные направления ее совершенствования
- 2.2. Правовое регулирование экологических проблем в атомной энергетике
- 2.3. Правовое регулирование отношений в области энергетики в ЕС
- 2.4. Договор к Энергетической хартии
- 2.5. Международные организации в области энергетики
- Раздел 3. Мировой опыт организации рынков электрической энергии
- Раздел 4. Модели организации рынков электроэнергии
- Раздел 5. Развитие рыночного реформирования электроэнергетики Украины
- Раздел 6. Современные автоматизированные системы контроля и учета энергоресурсов (АСКУЭ)
- ЧАСТЬ 5. Основные тенденции развития мировой энергетики
- Заключение
- Перечень сокращений
- Использованная литература
- Сведения об авторах