Книга 5. Электроэнергетика и охрана окружающей среды. Функционирование энергетики в современном мире
Міжнародною системою кодифікації вугілля середнього і високого рангів встановлена кодова система показників, які характеризують кам'яне вугілля і антрацити як об'єкт використання для енергетичних і технологічних цілей. Міжнародна система кодифікації затверджена Європейською комісією ООН у квітні 1988 р. і застосовується в світовій торгівлі вугіллям, запобігаючи непорозумінням між продавцем і покупцем в оцінці характеристики якості та цінності кам'яного вугілля і антрацитів.
До вугілля середнього і високого рангів, кодованих за міжнародною системою, відносять кам'яне вугілля і антрацити, які класифікуються за генетичними і технологічними параметрами (ГОСТ 25543). Кодування кам'яного вугілля і антрацитів проводять за допомогою встановленого ряду цифр, що позначають параметри, які характеризують вугілля, і застосовують для оцінки пластів, рядового і збагаченого вугілля.
Для кодифікації вугілля за міжнародною системою прийнято схему з восьми основних параметрів, що характеризують вугілля для різних видів використання: Ro – середній показник відбиття вітриніту; Rf – рефлектограма відбиття вітриніту; I, L – мацеральний склад; I, S – індекс вільного спучування; Vdaf – вихід летких речовин; Ad – зольність вугілля; S dt – масова частка загальної сірки; Qsdaf – вища теплота згоряння.
Для характеристики вугілля використовують 14-значний код, за допомогою якого кодують вісім вказаних вище основних параметрів. Кодування проводиться наступним чином: Ro – дві цифри, Rf – одна цифра, I, L – дві цифри, Si – одна цифра, Vdaf – дві цифри, Ad – дві цифри, S dt – дві цифри, Qsdaf – дві цифри.
Вказаний порядок кодування параметрів завжди зберігається, що дозволяє оцінювати якісні характеристики вугілля за кодовим номером. Присвоєння кодового номеру і його розшифровка здійснюються таким чином: перші дві цифри коду позначають середній показник відбиття вітриніту і відповідають нижній межі 0,1%-ного діапазону значень параметру, помноженому на 10; третя цифра дає характеристику рефлектограми, яка відбиває неоднорідність речовинного складу вугілля; четверта і п'ята цифри позначають мацеральний склад вугільної речовини, а саме: четверта цифра відповідає нижній межі 10%-ного діапазону значень вмісту інертиніту, поділеному на 10, а п'ята позначає верхню межу 5%-ного діапазону значень вмісту ліптиніту; шоста цифра позначає індекс вільного спучування, який відповідає нижній межі діапазону його значень з інтервалом 1/2; сьома та восьма цифри відповідають нижній межі 2%-ного діапазону значень виходу летких речовин на сухий беззольний стан при виході летких речовин не менше 10% і 1%-ного діапазону при виході летких речовин менше 10%; дев'ята і десята цифри відповідають нижній межі 1%-ного діапазону значень зольності на сухий стан; одинадцята і дванадцята цифри відповідають нижній межі 0,1%-ного діапазону значень загального вмісту сірки на сухий стан, помноженому на 10; тринадцята і чотирнадцята цифри відповідають нижній межі діапазону з інтервалом 1 МДж/кг значень вищої теплоти згоряння на сухий беззольний стан.
Всі основні параметри, окрім виходу летких речовин, визначаються для палива в його реальному стані (з відповідною зольністю і вологістю), а вихід летких речовин – за пробою із зольністю менше 10%. При більш високій зольності проба вугілля чи антрациту, яка випробовується, повинна піддаватися збагаченню, а вихід летких речовин визначаться для вугілля з Ad ≤ 10%.
Таблиця 7.4. Марочна належність вугілля України за ДСТУ 3472/96
Марка вугілля |
Позначен- ня марки |
Класифікаційні показники |
||||
Середній показник відбиття вітриніту Ro, % |
Вихід летких речовин Vdaf, % |
Товщина пластичного шару Y, мм |
Індекс Рога RI, од. |
Теплота згоряння Qsdaf, МДж/кг |
||
Буре |
Б |
Менше 0,40 |
Від 50 до 70 вкл. |
– |
– |
Менше 24,0* |
Довгополуменеве |
Д |
Від 0,40 до 0,60 вкл. |
>> 35 >> 50 >> |
Менше 6 |
– |
– |
Довгополуменеве газове |
ДГ |
>> 0,50 >> 0, 80 >> |
>> 35 >> 48 >> |
Від 6 до 9 вкл. |
– |
– |
Газове |
Г |
>> 0,50 >> 1,00 >> |
>> 33 >> 46 >> |
>> 10 >> 16 >>** |
– |
– |
Жирне |
Ж |
>> 0,85 >> 1,20 >> |
>> 28 >> 36 >> |
>> 17 >> 38 >> |
– |
– |
Коксове |
К |
>> 1,21 >> 1,60 >> |
>> 18 >> 28 >> |
>> 13 >> 28 >> |
– |
– |
Спіснене спікливе |
ОС |
>> 1,30 >> 1,90 >> |
>> 14 >> 22 >> |
>> 6 >> 12 >> |
Від 13 до 50 вкл. |
– |
Пісне |
Т |
>> 1,60 >> 2,59 >> |
>> 8 >> 18 >>*** |
Менше 6 |
Менше 13 |
Від 35,2 до 36,5 вкл. |
Антрацит |
А |
>> 2,60 >> 5,60 >> |
Менше 8 |
– |
– |
Менше 35,2 |
* Теплота згоряння приведена на вологий беззольний стан, Qsaf.
** При значенні показника відбиття вітриніту менше 0,85% і товщині пластичного шару більше 16 мм вугілля відноситься до марки Г.
*** При виході летких речовин менше 8% і теплоті згоряння 35,2 МДж/кг і більше вугілля відноситься до марки Т.
Окрім вказаних вище основних параметрів, Міжнародною системою кодифікації вугілля середнього і високого рангів передбачено визначення додаткових параметрів: елементного складу, масової частки хлору, хімічного складу золи вугілля чи плавкості золи, вмісту рідких елементів, масової частки фосфору, пластометричних показників, індексу Рога, масової частки сірки за видами (піритна, сульфатна), повної вологи (максимальної вологоємкості).
- Введение
- ЧАСТЬ 1. Восстановительная нетрадиционная энергетика
- Раздел 1. Общие сведения о возобновляемых нетрадиционных источниках энергии
- Раздел 2. Источники возобновляемой нетрадиционной энергетики
- Раздел 3. Перспективы развития возобновляемой нетрадиционной энергетики
- ЧАСТЬ 2. Энергосбережение
- Раздел 1. История и мировой опыт энергосбережения
- 1.1. Энергия и развитие человечества
- 1.2. Функциональные подходы к проблеме энергоэффективности (из мирового опыта)
- 1.3. Некоторые специфические элементы политики энергосбережения, общие для разных стран
- 1.4. Направления деятельности развитых стран в сфере энергоэффективности
- 1.5. Проблема устойчивого развития
- Раздел 2. Энергосбережение в Украине
- Раздел 3. От энергосбережения к энергоэффективности
- Раздел 1. История и мировой опыт энергосбережения
- ЧАСТЬ 3. Электроэнергетика и охрана окружающей среды
- Раздел 1. История охраны окружающей среды
- Раздел 2. Влияние теплоэнергетики на окружающую среду
- Раздел 3. Атомная энергетика и окружающая среда
- Раздел 4. Влияние гидроэнергетических объектов на окружающую среду
- 4.1. Особенности взаимодействия гидроэнергетических объектов с окружающей средой
- 4.2. Факторы влияния гидроэнергетических объектов на окружающую среду
- 4.3. Экологические требования по охране окружающей среды в период строительства гидроэнергетических объектов
- 4.4. Экологические требования по охране окружающей среды при эксплуатации гидроэнергетических объектов
- 4.5. Мониторинг окружающей среды
- Раздел 5. Возобновляемая нетрадиционная энергетика и охрана окружающей среды
- Раздел 6. Экологические аспекты воздействия электрических полей линий электропередач сверхвысокого напряжения на окружающую среду
- ЧАСТЬ 4. Организационно-правовые и экономические аспекты функционирования энергетики
- Раздел 1. Энергетическая безопасность
- Раздел 2. Законодательство, регулирующее отношения в ТЭК
- 2.1. Современная система энергетического законодательства Украины и основные направления ее совершенствования
- 2.2. Правовое регулирование экологических проблем в атомной энергетике
- 2.3. Правовое регулирование отношений в области энергетики в ЕС
- 2.4. Договор к Энергетической хартии
- 2.5. Международные организации в области энергетики
- Раздел 3. Мировой опыт организации рынков электрической энергии
- Раздел 4. Модели организации рынков электроэнергии
- Раздел 5. Развитие рыночного реформирования электроэнергетики Украины
- Раздел 6. Современные автоматизированные системы контроля и учета энергоресурсов (АСКУЭ)
- ЧАСТЬ 5. Основные тенденции развития мировой энергетики
- Заключение
- Перечень сокращений
- Использованная литература
- Сведения об авторах