Книга 5. Электроэнергетика и охрана окружающей среды. Функционирование энергетики в современном мире
Класифікація за марками. Споживна цінність і вартість вугілля, крім показників якості (зольності, масової частки вологи, сірки тощо), залежить від генетичних і технологічних властивостей. З врахуванням особливостей роботи підприємств України розроблено національний стандарт для встановлення марочної належності вугілля ДСТУ 3472-96 «Вугілля буре, кам'яне, антрацит. Класифікація».
У залежності від значень середнього показника відбиття вітриніту Ro, виходу летких речовин Vdaf, теплоти згоряння на сухий беззольний (Qsdaf) чи вологий беззольний (Qsaf) стан і спікливості, вираженої товщиною пластичного шару Y та індексом Рога RI, вугілля України поділяється на дев'ять марок (таблиця 7.4).
Значення виходу летких речовин, товщину пластичного шару, індекс Рога, теплоту згоряння Qsdaf визначають в пробах кам'яного вугілля і антрацитів із зольністю не більше 10%. Якщо зольність проби перевищує 10%, то її збагачують в органічній або неорганічній рідині.
Марку вугілля визначають для кожного пласту. Для встановлення марки вугілля суміші пластів шахти (шахтовидачі) знаходять значення класифікаційних показників для вугілля кожного пласту, що входить у суміш. За результатами аналізу проб вугілля пластів з врахуванням планової участі кожного пласту у видобутку вираховують середньозважені значення цих показників і за таблицею визначають марку вугілля по шахті (шахтовидачі).
Таблиця 7.5. Класифікація бурого, кам'яного вугілля і антрациту за розміром кусків
Клас |
Позначення |
Розміркусків, мм |
Плитне |
П |
100–200 (300) |
Крупне |
К |
50–100 |
Горіх |
О |
25–50 |
Дрібне |
М |
13–25 |
Сім'ячко |
С |
6–13 |
Штиб |
Ш |
0–6 |
Рядовий |
Р |
0–200 (300) |
При збагаченні та розсортуванні вугілля однієї марки марку продуктів, одержаних в наслідок цих процесів, встановлюють за рядовим вугіллям, що поступає на переробку. При спільному збагаченні та розсортуванні вугілля різних марок, яке використовується для енергетичних цілей, марка продуктів визначається за середньозваженими показниками з урахуванням планової переробки рядового вугілля. При збагаченні та розсортуванні змішування вугілля різних марок, що використовуються для коксування, допускається тільки за узгодженням зі споживачем. При цьому пайова участь марок у суміші вказується за плановою їх участю у вихідному вугіллі.
Класифікація вугілля за розмірами кусків. Для багатьох видів використання вугілля велике значення має його підготовленість за крупністю. Така підготовка здійснюється при розсортуванні вугілля і продуктів збагачення, яка, як правило, проводиться за заданою шкалою класифікації для отримання сортів вугілля та антрациту, передбачених стандартами розмірів.
Класи крупності встановлені для грохочення вугілля за мінімальними і максимальними розмірами кусків, для відсівів і рядових – тільки за максимальним розміром. У відповідності з ГОСТ 19242-73 «Вугілля буре, кам'яне і антрацит. Класифікація за розміром кусків» прийнята класифікація вугілля за крупністю, що наведена в таблиці 7.5.
В Україні на вугілля, пропонується до поставок на електростанції та інші підприємства, на основі досліджень оформлюються сертифікати якості та технологічних властивостей згідно з ГОСТ 30131 «Вугілля кам'яне і антрацити (вугілля середнього і високого рангів). Кодифікація».
- Введение
- ЧАСТЬ 1. Восстановительная нетрадиционная энергетика
- Раздел 1. Общие сведения о возобновляемых нетрадиционных источниках энергии
- Раздел 2. Источники возобновляемой нетрадиционной энергетики
- Раздел 3. Перспективы развития возобновляемой нетрадиционной энергетики
- ЧАСТЬ 2. Энергосбережение
- Раздел 1. История и мировой опыт энергосбережения
- 1.1. Энергия и развитие человечества
- 1.2. Функциональные подходы к проблеме энергоэффективности (из мирового опыта)
- 1.3. Некоторые специфические элементы политики энергосбережения, общие для разных стран
- 1.4. Направления деятельности развитых стран в сфере энергоэффективности
- 1.5. Проблема устойчивого развития
- Раздел 2. Энергосбережение в Украине
- Раздел 3. От энергосбережения к энергоэффективности
- Раздел 1. История и мировой опыт энергосбережения
- ЧАСТЬ 3. Электроэнергетика и охрана окружающей среды
- Раздел 1. История охраны окружающей среды
- Раздел 2. Влияние теплоэнергетики на окружающую среду
- Раздел 3. Атомная энергетика и окружающая среда
- Раздел 4. Влияние гидроэнергетических объектов на окружающую среду
- 4.1. Особенности взаимодействия гидроэнергетических объектов с окружающей средой
- 4.2. Факторы влияния гидроэнергетических объектов на окружающую среду
- 4.3. Экологические требования по охране окружающей среды в период строительства гидроэнергетических объектов
- 4.4. Экологические требования по охране окружающей среды при эксплуатации гидроэнергетических объектов
- 4.5. Мониторинг окружающей среды
- Раздел 5. Возобновляемая нетрадиционная энергетика и охрана окружающей среды
- Раздел 6. Экологические аспекты воздействия электрических полей линий электропередач сверхвысокого напряжения на окружающую среду
- ЧАСТЬ 4. Организационно-правовые и экономические аспекты функционирования энергетики
- Раздел 1. Энергетическая безопасность
- Раздел 2. Законодательство, регулирующее отношения в ТЭК
- 2.1. Современная система энергетического законодательства Украины и основные направления ее совершенствования
- 2.2. Правовое регулирование экологических проблем в атомной энергетике
- 2.3. Правовое регулирование отношений в области энергетики в ЕС
- 2.4. Договор к Энергетической хартии
- 2.5. Международные организации в области энергетики
- Раздел 3. Мировой опыт организации рынков электрической энергии
- Раздел 4. Модели организации рынков электроэнергии
- Раздел 5. Развитие рыночного реформирования электроэнергетики Украины
- Раздел 6. Современные автоматизированные системы контроля и учета энергоресурсов (АСКУЭ)
- ЧАСТЬ 5. Основные тенденции развития мировой энергетики
- Заключение
- Перечень сокращений
- Использованная литература
- Сведения об авторах