Книга 5. Электроэнергетика и охрана окружающей среды. Функционирование энергетики в современном мире
Найголовнішою особливістю гідроелектростанцій, що відрізняє їх від інших джерел енергії, є використання ними природно поновлюваних гідроенергетичних ресурсів.
Про міць водної енергії давньокитайський філософ Лао-Цзи (IV–III ст. до н.е.) писав:
«хоч у світі немає предмету, який був би слабкіший та ніжніший води, але вона може зруйнувати найтвердіший предмет».
Водна енергія (гідроенергія) – механічна енергія води водотоку (наприклад річки) з поздовжнім ухилом (падінням), яким вода рухається під дією власної маси, а також потенційна енергія води в штучних (водоймища) або природних (озера) водоймах, розташованих на певній висоті над рівнем моря.
Розвиток енергетики на всіх етапах характеризується неухильним ростом потужностей ГЕС, що споруджуються, та підвищенням ефективності використання місцевих гідроенергетичних ресурсів. За період, трохи більший 100 років, потужність ГЕС зросла у сотні разів. На сьогодні потужність найбільших у світі ГЕС Ітайпу на р. Парана (Бразилія–Парагвай) становить 12600 МВт, а ГЕС «Три ущелини» на р. Янцзи (Китай) – 18200 МВт.
Ніагарський водоспад Величезну силу Ніагарського водоспаду довго розглядали як джерело енергії.
Ніагарський водоспад – спільна назва трьох водоспадів (справа – «Підкова», який іноді називають Канадським водоспадом, зліва – Американський водоспад і водоспад «Фата») на річці Ніагара – найпотужнішій у Північній Америці. Висота водоспадів складає 53 м, а об’єм води, що падає, досягає 5720 м3/с. Найпотужнішими гідроелектростанціями на річці Ніагара є «Сер Адам Бек 1» і «Сер Адам Бек 2», що знаходяться на канадській стороні, а також гідроелектростанція Роберт Мозес (Robert Moses) та насосна станція «Левістон» (Lewiston Pump Generating Plant) на американській стороні. Їх спільна потужність становить 4,4 ГВт.
ГЕС виробляє електроенергію в результаті перетворення енергії водного потоку. Ріки, спускаючись із гір і височин до морів і озер, мають постійно поновлювану природою енергію. У природних умовах ця енергія витрачається на подолання сил тертя при взаємодії потоку з руслом, на подолання порогів та інших перешкод, переміщення наносів.
Енергію водотоку за час t на виділеній ділянці ріки між перетинами 1-1 і 2-2 (мал. 2.1) можна визначити як різницю енергії потоку в цих перерізах на підставі рівняння Бернуллі:
де Ев – енергія водотоку на виділеній ділянці, Дж; g – 9,81 – прискорення вільного падіння, м/с2; ? – густина рідини, кг/м3 (для водотоків із чистою прісною водою ?=1000 кг/м3); W – обсяг стоку води, м3; Z1 і Z2 – геометрична висота над площиною порівняння в перерізах 1-1 і 2-2, м; P1 і P2 – тиск у перерізах 1-1 і 2-2, Па; V1 і V2 – середня швидкість води в перерізах 1-1 і 2-2, м/с; a – коефіцієнт кінетичної енергії (Кориоліса).
З огляду на те, що в природних умовах різниця кінетичної енергії в перерізах 1-1 і 2-2 досить незначна, то нею можна знехтувати. Тоді для водотоків із чистою прісною водою енергію й потужність водотоку можна визначити за формулами
Ев = 9,81 WHв;
Ев = Nв t ;
Nв = 9,81 QHв,
де напір на виділеній ділянці Hв=Z1–Z2 дорівнює різниці рівнів (падінню рівня) вільної поверхні водотоку на виділеній ділянці ріки; Q – середня витрата річки на виділеній ділянці, м3/с; Nв – середня потужність водотоку за час t на виділеній ділянці, кВт.
Водоспади Ігуасу, Південна Америка
Мал. 2.1. Схеми природних водойм
На деяких річках самою природою створені зосереджені перепади рівнів – водоспади. У ряді випадків вони використовувалися для створення напору ГЕС.
На ГЕС можна використовувати також перепад між рівнями води двох суміжних річок у місцях їх порівняно невеликого віддалення.
Енергія річки на ГЕС перетворюється в електроенергію при створенні на виділеній ділянці річки зосередженого перепаду (напору).
Для одержання електроенергії також може використовуватися енергія припливно-відпливних коливань морів і океанів, енергія хвиль, потоків з високими швидкостями плину.
Водоспад Вікторія, Африка
- Введение
- ЧАСТЬ 1. Восстановительная нетрадиционная энергетика
- Раздел 1. Общие сведения о возобновляемых нетрадиционных источниках энергии
- Раздел 2. Источники возобновляемой нетрадиционной энергетики
- Раздел 3. Перспективы развития возобновляемой нетрадиционной энергетики
- ЧАСТЬ 2. Энергосбережение
- Раздел 1. История и мировой опыт энергосбережения
- 1.1. Энергия и развитие человечества
- 1.2. Функциональные подходы к проблеме энергоэффективности (из мирового опыта)
- 1.3. Некоторые специфические элементы политики энергосбережения, общие для разных стран
- 1.4. Направления деятельности развитых стран в сфере энергоэффективности
- 1.5. Проблема устойчивого развития
- Раздел 2. Энергосбережение в Украине
- Раздел 3. От энергосбережения к энергоэффективности
- Раздел 1. История и мировой опыт энергосбережения
- ЧАСТЬ 3. Электроэнергетика и охрана окружающей среды
- Раздел 1. История охраны окружающей среды
- Раздел 2. Влияние теплоэнергетики на окружающую среду
- Раздел 3. Атомная энергетика и окружающая среда
- Раздел 4. Влияние гидроэнергетических объектов на окружающую среду
- 4.1. Особенности взаимодействия гидроэнергетических объектов с окружающей средой
- 4.2. Факторы влияния гидроэнергетических объектов на окружающую среду
- 4.3. Экологические требования по охране окружающей среды в период строительства гидроэнергетических объектов
- 4.4. Экологические требования по охране окружающей среды при эксплуатации гидроэнергетических объектов
- 4.5. Мониторинг окружающей среды
- Раздел 5. Возобновляемая нетрадиционная энергетика и охрана окружающей среды
- Раздел 6. Экологические аспекты воздействия электрических полей линий электропередач сверхвысокого напряжения на окружающую среду
- ЧАСТЬ 4. Организационно-правовые и экономические аспекты функционирования энергетики
- Раздел 1. Энергетическая безопасность
- Раздел 2. Законодательство, регулирующее отношения в ТЭК
- 2.1. Современная система энергетического законодательства Украины и основные направления ее совершенствования
- 2.2. Правовое регулирование экологических проблем в атомной энергетике
- 2.3. Правовое регулирование отношений в области энергетики в ЕС
- 2.4. Договор к Энергетической хартии
- 2.5. Международные организации в области энергетики
- Раздел 3. Мировой опыт организации рынков электрической энергии
- Раздел 4. Модели организации рынков электроэнергии
- Раздел 5. Развитие рыночного реформирования электроэнергетики Украины
- Раздел 6. Современные автоматизированные системы контроля и учета энергоресурсов (АСКУЭ)
- ЧАСТЬ 5. Основные тенденции развития мировой энергетики
- Заключение
- Перечень сокращений
- Использованная литература
- Сведения об авторах