Книга 5. Электроэнергетика и охрана окружающей среды. Функционирование энергетики в современном мире
Створення великих гідроенергетичних об'єктів з водоймищами комплексного призначення й каскадів ГЕС у багатьох випадках прямо пов'язане із проблемами малоосвоєних регіонів і є основою територіально-виробничих комплексів (ТВК).
У малонаселених необжитих регіонах вони, будучи піонерними промисловими об'єктами, формуючи нову виробничу та соціальну інфраструктуру та забезпечуючи електропостачання й водопостачання, сприяють різкому підйому продуктивних сил і зміні соціально-економічних умов.
При цьому при проектуванні та створенні інфраструктури ГЕС слід враховувати, що вона є першочерговою частиною майбутньої інфраструктури ТВК, виходячи з перспективи соціально-економічного розвитку регіону.
Наприклад, на базі будівництва Братської ГЕС і Саяно-Шушенської ГЕС (Росія) у Сибіру в прилеглих до ГЕС малонаселених регіонах були створені потужні територіально-виробничі комплекси, що мають розвинену інфраструктуру із промисловими та сільськогосподарськими об'єктами.
Енергокомплекси. В останні десятиліття для підвищення надійності енергопостачання, зниження втрат електроенергії в лініях електропередачі простежується прагнення до близького розміщення, а в деяких випадках технологічного об'єднання базових електростанцій (ТЕС і АЕС) і високоманеврених електростанцій (ГЕС і ГАЕС) в енергокомплекси. Робота всіх електростанцій тісно пов'язана з водоймищами, які необхідні для забезпечення безповоротного водоспоживання й найбільш ефективного охолодження циркуляційної води конденсаторів турбін ТЕС і АЕС, для створення напору і акумулюючої ємності для ГЕС і ГАЕС.
В основі створення енергокомплексів лежать принцип багатоцільового використання водоймищ і завдання підвищення ефективності електропостачання. При цьому з'являється можливість не тільки зменшити втрати земельних ресурсів, але в ряді випадків при накладенні різних режимів вплинути на екологічні умови. У той же час необхідно враховувати, що санітарні норми висувають тверді вимоги до якості води, включаючи допустимий перегрів, при використанні водоймищ для господарського та питного водопостачання, рибного господарства, рекреації.
У світі експлуатуються енергокомплекси: у США – Оровілл і Сан-Луїс у Каліфорнії, Хайуессі в басейні р.Теннессі, НорфілдМаунтін, Кеові-Токсавей та ін., у ПАР – з ГАЕС Steenbrass Elandsberg і з АЕС Koeberg.
В енергокомплексах за умовами охолодження циркуляційної води ТЕС і АЕС можна виділити три основні схеми:
• прямоточна – з використанням руслових водоймищ комплексного призначення;
• напівпрямоточна – з використанням гідравлічно зв'язаної системи водоймищ, як наливних, так і руслових комплексного призначення;
• оборотна – з використанням спеціальних наливних водоймищ, розташованих поза основним водотоком.
Усі три схеми дозволяють скоротити втрати в ЛЕП, забезпечити єдину систему керування енергокомплексом, використовувати ГЕС і ГАЕС в якості додаткового джерела власних потреб АЕС в аварійних ситуаціях.
При схемах прямоточній та напівпрямоточній у водоймищах комплексного призначення допускається тільки слабкий перегрів, регламентований санітарними нормами (в основному в межах 1,5–3°С у літній період), однак за рахунок поліпшення умов охолодження циркуляційної води ТЕС і АЕС збільшуються їх потужність і вироблення електроенергії. Мал. 3.3. Схеми енергокомплексів: а – з ГАЕС Fairfield (США); б – Keowee-Toxaway (США)
Феноменом режиму роботи ГАЕС, у тому числі в складі енергокомплексів, є поліпшення якості води у водоймищах, що пов'язане зі створенням швидкісного режиму, перемішуванням поверхневих шарів із глибинними, додатковим насиченням киснем і посиленням процесів самоочищення. Завдяки режиму ГАЕС при роботі енергокомплексу по схемах прямоточній та напівпрямоточній мінімізуються негативні наслідки, викликані перегрівом води в нормованих межах.
У зимовий період додаткове нагрівання води водоймищ при охолодженні циркуляційної води, що виключає льодоутворення, може вплинути на екологічні умови, поліпшуючи кисневий режим водоймищ.
Панорама Ташликської ГАЕС, яка утворює з Південно-Українською АЕС енергокомплекс
Мал. 3.4. Схема Південно-Українського енергокомплексу
Становить інтерес досвід експлуатації енергокомплексу Кеові-Токсавей (США), що працює за прямоточною схемою (мал. 3.3, б) та включає АЕС потужністю 2,66 млн. кВт, ГАЕС потужністю 0,61 млн.кВт і ГЕС потужністю 0,14 млн.кВт, а після розширення шляхом будівництва ГАЕС-II потужністю 1 млн. кВт. Натурні спостереження показали, що температура води, яка проходить через ГЕС, перебуває в регламентованих межах, не перевищуючи більш ніж на 1,7°С середньомісячні температури води в природних умовах. Також витримуються обмеження на температуру води, що скидається на водовипуску АЕС. Система моніторингу забезпечує постійний всебічний контроль навколишнього середовища, дотримання екологічних нормативів.
У ряді країн нормативами не дозволяється або обмежується застосування прямоточних схем.
В Україні Ташлицька ГАЕС потужністю 0,9 млн. кВт утворює з Південно-Українською АЕС потужністю 3 млн. кВт енергокомплекс, що працює за оборотною схемою без гідравлічного зв'язку водойми-охолоджувача АЕС і водоймищ ГАЕС (мал. 3.4).
- Введение
- ЧАСТЬ 1. Восстановительная нетрадиционная энергетика
- Раздел 1. Общие сведения о возобновляемых нетрадиционных источниках энергии
- Раздел 2. Источники возобновляемой нетрадиционной энергетики
- Раздел 3. Перспективы развития возобновляемой нетрадиционной энергетики
- ЧАСТЬ 2. Энергосбережение
- Раздел 1. История и мировой опыт энергосбережения
- 1.1. Энергия и развитие человечества
- 1.2. Функциональные подходы к проблеме энергоэффективности (из мирового опыта)
- 1.3. Некоторые специфические элементы политики энергосбережения, общие для разных стран
- 1.4. Направления деятельности развитых стран в сфере энергоэффективности
- 1.5. Проблема устойчивого развития
- Раздел 2. Энергосбережение в Украине
- Раздел 3. От энергосбережения к энергоэффективности
- Раздел 1. История и мировой опыт энергосбережения
- ЧАСТЬ 3. Электроэнергетика и охрана окружающей среды
- Раздел 1. История охраны окружающей среды
- Раздел 2. Влияние теплоэнергетики на окружающую среду
- Раздел 3. Атомная энергетика и окружающая среда
- Раздел 4. Влияние гидроэнергетических объектов на окружающую среду
- 4.1. Особенности взаимодействия гидроэнергетических объектов с окружающей средой
- 4.2. Факторы влияния гидроэнергетических объектов на окружающую среду
- 4.3. Экологические требования по охране окружающей среды в период строительства гидроэнергетических объектов
- 4.4. Экологические требования по охране окружающей среды при эксплуатации гидроэнергетических объектов
- 4.5. Мониторинг окружающей среды
- Раздел 5. Возобновляемая нетрадиционная энергетика и охрана окружающей среды
- Раздел 6. Экологические аспекты воздействия электрических полей линий электропередач сверхвысокого напряжения на окружающую среду
- ЧАСТЬ 4. Организационно-правовые и экономические аспекты функционирования энергетики
- Раздел 1. Энергетическая безопасность
- Раздел 2. Законодательство, регулирующее отношения в ТЭК
- 2.1. Современная система энергетического законодательства Украины и основные направления ее совершенствования
- 2.2. Правовое регулирование экологических проблем в атомной энергетике
- 2.3. Правовое регулирование отношений в области энергетики в ЕС
- 2.4. Договор к Энергетической хартии
- 2.5. Международные организации в области энергетики
- Раздел 3. Мировой опыт организации рынков электрической энергии
- Раздел 4. Модели организации рынков электроэнергии
- Раздел 5. Развитие рыночного реформирования электроэнергетики Украины
- Раздел 6. Современные автоматизированные системы контроля и учета энергоресурсов (АСКУЭ)
- ЧАСТЬ 5. Основные тенденции развития мировой энергетики
- Заключение
- Перечень сокращений
- Использованная литература
- Сведения об авторах