Книга 5. Электроэнергетика и охрана окружающей среды. Функционирование энергетики в современном мире
Ядерний (атомний) реактор є пристроєм для здійснення керованої ланцюгової реакції ділення. Основною частиною ядерного реактора є активна зона, в якій відбуваються формування енергетичного спектру нейтронів, поділ ядер палива й перетворення ядерної енергії в теплову для подальшого використання. Активна зона складається з ядерного палива, сповільнюва ча нейтронів (у реакторах на теплових або проміжних нейтронах) і конструкційних матеріалів. Для відведення тепла від активної зони служить теплоносій. Керування ланцюговою реакцією ділення здійснюється органами регулювання. Для зменшення витоку нейтронів активну зону оточують відбивачем – матеріалом, що не ділиться, добре розсіюючим нейтрони й слабо їх поглинаючим. Всі ці складові частини знаходяться в корпусі ядерного реактора, закритого кришкою, на якій змонтовані виконавчі механізми органів регулювання.
Обробка верхньої обичайки шахти реактора ВВЕР 1000 у цехах АТ «Іжорські заводи»
Конструкції ядерних реакторів залежать від їх призначення: для вироблення електроенергії, технологічної теплоти, теплопостачання, збройового матеріалу, вторинного ядерного палива, спалювання радіоактивних відходів від переробки відпрацьованого ядерного палива і т.д. Вибір конструкції ядерного реактора може визначатися наявністю національних ресурсів й економікою країни, міркуваннями безпеки та небезпекою розповсюдження ядерних матеріалів з метою використання їх як зброї.
Проектування конструкцій ядерних реакторів засноване на трьох основних принципах, а саме на залежності конструкції реактора:
• від енергії нейтронів, енергетичний спектр яких повинен бути сформований в його активній зоні (реактори на теплових або швидких нейтронах);
• від конфігурації й структури активної зони (гомогенного або гетерогенного розташування ядерного палива, сповільнювача, теплоносія);
• від мети використання ядерного палива (спалювання, конвертація сировинного матеріалу – торія-232 або урану-238, відтворення вторинного ядерного палива).
У гомогенному ядерному реакторі паливо в активній зоні може складатися із розплавленого металу, розплавленої солі, водного або органічного розчину (рідкосольові реактори, РСР).
У гетерогенних реакторах паливо є переважно стрижнями із оксидів матеріалів, що діляться, або сировинних. Паливним матеріалом може бути майже будь-яке поєднання ядер матеріалу, що ділиться, і сировинного в суміші або відокремлених один від одного як в концепції «активна зона (матеріал, що ділиться) – зона відтворення (сировинний матеріал)». У даний час як паливо використовується уран: природний, такий, що містить 0,72% урану-235, або, що звичайніше, збагачений, в якому зміст урану-235 підвищений до 2–4% у реакторах на теплових нейтронах і до 20% – у реакторах на швидких нейтронах.
Монтаж реактора ВВЕР 1000 на Рівненській АЕС У більшості енергетичних ядерних реакторів у даний час як паливо використовують керамічні таблетки з UO2, PuO2 або їх суміші UO2 – PuO2 (MOX – паливо). Випробовуються й сполуки UC і UN, що не містять оксидів.
Як сповільнювачі нейтронів використовуються звичайна вода H2O, важка вода D2O, берилій, графіт або органічний розчин.
Вибір матеріалів для теплоносіїв ще ширший. Як теплоносії використовуються наступні категорії матеріалів:
• звичайна і важка вода (H2O і D2O);
• рідкометалеві теплоносії (К, Na, Zr, Bi, Pb, Hg, Ga), їх сполуки й сплави;
• газоподібні теплоносії (газоподібний СО2, гелій, водяна пара, чотириоксид азоту N2O4);
• органічні теплоносії, в основному поліфеніли (наприклад дифеніл і дифенільна суміш «Даутерм» – 26,5% (С6Н2)2 і 73% (С6Н5)2О; о-Терфеніл, п-Терфеніл, м-Терфеніл; суміш ізомерів Терфенілу, диталілметан – ДТМ, Сантовакс (суміш дифенілу й ізомерів Терфенілу).
При виборі теплоносія керуються типом реактора, конструкційними матеріалами, можливістю отримання найбільшого к.к.д. реактора й економічними показниками.
- Введение
- ЧАСТЬ 1. Восстановительная нетрадиционная энергетика
- Раздел 1. Общие сведения о возобновляемых нетрадиционных источниках энергии
- Раздел 2. Источники возобновляемой нетрадиционной энергетики
- Раздел 3. Перспективы развития возобновляемой нетрадиционной энергетики
- ЧАСТЬ 2. Энергосбережение
- Раздел 1. История и мировой опыт энергосбережения
- 1.1. Энергия и развитие человечества
- 1.2. Функциональные подходы к проблеме энергоэффективности (из мирового опыта)
- 1.3. Некоторые специфические элементы политики энергосбережения, общие для разных стран
- 1.4. Направления деятельности развитых стран в сфере энергоэффективности
- 1.5. Проблема устойчивого развития
- Раздел 2. Энергосбережение в Украине
- Раздел 3. От энергосбережения к энергоэффективности
- Раздел 1. История и мировой опыт энергосбережения
- ЧАСТЬ 3. Электроэнергетика и охрана окружающей среды
- Раздел 1. История охраны окружающей среды
- Раздел 2. Влияние теплоэнергетики на окружающую среду
- Раздел 3. Атомная энергетика и окружающая среда
- Раздел 4. Влияние гидроэнергетических объектов на окружающую среду
- 4.1. Особенности взаимодействия гидроэнергетических объектов с окружающей средой
- 4.2. Факторы влияния гидроэнергетических объектов на окружающую среду
- 4.3. Экологические требования по охране окружающей среды в период строительства гидроэнергетических объектов
- 4.4. Экологические требования по охране окружающей среды при эксплуатации гидроэнергетических объектов
- 4.5. Мониторинг окружающей среды
- Раздел 5. Возобновляемая нетрадиционная энергетика и охрана окружающей среды
- Раздел 6. Экологические аспекты воздействия электрических полей линий электропередач сверхвысокого напряжения на окружающую среду
- ЧАСТЬ 4. Организационно-правовые и экономические аспекты функционирования энергетики
- Раздел 1. Энергетическая безопасность
- Раздел 2. Законодательство, регулирующее отношения в ТЭК
- 2.1. Современная система энергетического законодательства Украины и основные направления ее совершенствования
- 2.2. Правовое регулирование экологических проблем в атомной энергетике
- 2.3. Правовое регулирование отношений в области энергетики в ЕС
- 2.4. Договор к Энергетической хартии
- 2.5. Международные организации в области энергетики
- Раздел 3. Мировой опыт организации рынков электрической энергии
- Раздел 4. Модели организации рынков электроэнергии
- Раздел 5. Развитие рыночного реформирования электроэнергетики Украины
- Раздел 6. Современные автоматизированные системы контроля и учета энергоресурсов (АСКУЭ)
- ЧАСТЬ 5. Основные тенденции развития мировой энергетики
- Заключение
- Перечень сокращений
- Использованная литература
- Сведения об авторах