Книга 5. Электроэнергетика и охрана окружающей среды. Функционирование энергетики в современном мире
Вже перші кроки з об'єднання локальних енергосистем показали, що електричні зв'язки між енергосистемами повинні мати достатню пропускну спроможність та можливість передавати електроенергію на значні відстані, вимірювані сотнями кілометрів.
Принципові проблеми передачі електричної енергії на великі відстані були вирішені на початку ХХ століття. До цього часу визначилися два основних напрямки передачі електроенергії: у вигляді надземних (повітряних) електричних ліній та у вигляді підземних кабельних електроліній. Подальше вдосконалення конструкцій ліній обох напрямків показало, що повітряні лінії (ПЛ) і кабельні лінії (КЛ) мають різні області ефективного застосування, обумовлені конструктивними особливостями цих споруд.
У повітряних лініях електропередач в якості основного середовища, що ізолює провода від землі, наземних споруд і від проводів сусідніх фаз у прольоті між опорами, використовується атмосферне повітря. Це дозволяє порівняно легко збільшувати напругу лінії електропередачі та її пропускну спроможність за рахунок збільшення електрично безпечних габаритів від проводів до землі та споруд (одночасно слід посилювати рівень ізоляції проводів від підтримуючих конструкцій – опор). Зростання габаритів призводить до істотних розмірів використання території та приземного простору при спорудженні повітряних ліній.Повітряні лінії електропередач
Кабельні лінії виконуються токопроводами, вкритими на всьому протязі ізолюючими і захисними оболонками, товщина яких на кілька порядків менша за розміри безпечних повітряних проміжків ПЛ. Компактна ізоляція КЛ забезпечує використання простору для проходження електроліній в мінімальних розмірах. Однак до кінця ХХ століття були відсутні технології виготовлення ізоляції кабелів для протяжних кабельних ліній напругою вище 40 кВ, що обмежувало потужність електропередачі. Слід також мати на увазі, що більші значення електричної ємності кабельних ліній змінного струму для класу напруг 110 кВ і вище істотно обмежують їх довжину до декількох десятків кілометрів через неприпустиме перевищення напруги в робочих режимах.
Кабельні лінії змінного струму, як правило, застосовуються в якості локального засобу транспортування електроенергії всередині вузлів електроспоживання в умовах неможливості будівництва повітряних ліній. З кабельних ліній формують розподільні електромережі в містах та інших населених пунктах, на виробничих підприємствах і в приміщеннях. Як міжсистемні зв'язки кабельні лінії одержали визнання лише з розвитком техніки силового постійного струму високих напруг, що дозволило зняти обмеження на їх довжину. Кабельні лінії постійного струму почали використовувати для несинхронного об'єднання енергосистем, розділених великими водними просторами, такими як протока Ла-Манш, Балтійське, Адріатичне або Тірренське моря.
Повітряні лінії повсюдно одержали переважний розвиток, бо вартість їх будівництва, віднесена до їх пропускної спроможності, значно нижче подібної вартості кабельних ліній, тим більше, що повітряні лінії простіші для будівництва та експлуатації. Як засіб для створення міжсистемних зв'язків повітряні лінії набули виняткового застосування завдяки можливості передачі електроенергії ними на більші відстані при високій пропускній спроможності.
Передача енергії повітряними лініями електропередач напругою 750 кВ через Каховське водосховище (Україна)
- Введение
- ЧАСТЬ 1. Восстановительная нетрадиционная энергетика
- Раздел 1. Общие сведения о возобновляемых нетрадиционных источниках энергии
- Раздел 2. Источники возобновляемой нетрадиционной энергетики
- Раздел 3. Перспективы развития возобновляемой нетрадиционной энергетики
- ЧАСТЬ 2. Энергосбережение
- Раздел 1. История и мировой опыт энергосбережения
- 1.1. Энергия и развитие человечества
- 1.2. Функциональные подходы к проблеме энергоэффективности (из мирового опыта)
- 1.3. Некоторые специфические элементы политики энергосбережения, общие для разных стран
- 1.4. Направления деятельности развитых стран в сфере энергоэффективности
- 1.5. Проблема устойчивого развития
- Раздел 2. Энергосбережение в Украине
- Раздел 3. От энергосбережения к энергоэффективности
- Раздел 1. История и мировой опыт энергосбережения
- ЧАСТЬ 3. Электроэнергетика и охрана окружающей среды
- Раздел 1. История охраны окружающей среды
- Раздел 2. Влияние теплоэнергетики на окружающую среду
- Раздел 3. Атомная энергетика и окружающая среда
- Раздел 4. Влияние гидроэнергетических объектов на окружающую среду
- 4.1. Особенности взаимодействия гидроэнергетических объектов с окружающей средой
- 4.2. Факторы влияния гидроэнергетических объектов на окружающую среду
- 4.3. Экологические требования по охране окружающей среды в период строительства гидроэнергетических объектов
- 4.4. Экологические требования по охране окружающей среды при эксплуатации гидроэнергетических объектов
- 4.5. Мониторинг окружающей среды
- Раздел 5. Возобновляемая нетрадиционная энергетика и охрана окружающей среды
- Раздел 6. Экологические аспекты воздействия электрических полей линий электропередач сверхвысокого напряжения на окружающую среду
- ЧАСТЬ 4. Организационно-правовые и экономические аспекты функционирования энергетики
- Раздел 1. Энергетическая безопасность
- Раздел 2. Законодательство, регулирующее отношения в ТЭК
- 2.1. Современная система энергетического законодательства Украины и основные направления ее совершенствования
- 2.2. Правовое регулирование экологических проблем в атомной энергетике
- 2.3. Правовое регулирование отношений в области энергетики в ЕС
- 2.4. Договор к Энергетической хартии
- 2.5. Международные организации в области энергетики
- Раздел 3. Мировой опыт организации рынков электрической энергии
- Раздел 4. Модели организации рынков электроэнергии
- Раздел 5. Развитие рыночного реформирования электроэнергетики Украины
- Раздел 6. Современные автоматизированные системы контроля и учета энергоресурсов (АСКУЭ)
- ЧАСТЬ 5. Основные тенденции развития мировой энергетики
- Заключение
- Перечень сокращений
- Использованная литература
- Сведения об авторах