Раздел 2. Источники возобновляемой нетрадиционной энергетики

Сучасна диференціація рівнів душового споживання енергії по країнах світу представлена на мал. 1.2. Крім основної інформації цей малюнок дозволяє якісно судити про відмінності економічного розвитку світу.

Мал. 1.2. Душове споживання енергії в країнах світу в 2007 р. (Джерело – BP world Energy Revue, 2008)

Кількісний зв'язок між споживанням енергії і рівнем добробуту суспільства на сучасному етапі світового розвитку ілюструється даними табл. 1.2, де надані основні показники розвитку економіки і енергетики країн світу з високим рівнем економічного розвитку (країни «великої сімки» – G7), країн, що розвиваються (Індія, Китай, Бразилія), і країн з перехідною економікою – колишніх республік СРСР, слаборозвинених країн.

Представлені дані, що демонструють яскраві відмінності в рівні життя і об'ємах споживання енергії в країнах світу, вказують і на відмінність можливих шляхів підвищення добробуту країн, що розвиваються, і країн з перехідною економікою до рівня благополучних країн G7.

Для країн, що розвиваються, першочергове значення має зростання енергоозброєності, тоді як для країн з перехідною економікою, що мають достатньо розвинений енергетичний сектор, важливіше завдання зниження енергоємності ВВП. Її вирішення пов'язане з усуненням технологічних втрат енергії і, що особливо важливе, з підвищенням якості продукції, що випускається.

Таблиця 1.2 Основні показники розвитку економіки і енергетики країн світу у 2006 р. (Джерело – Key World Energy Statistics, 2008)

Динаміка зміни енергетичних і економічних характеристик країн світу в період 1975–2006 рр., представлена в табл. 1.1, підтверджує це. Видно, що високий темп розвитку світової економіки, який досяг в 2000–2006 рр. 4,2%, обумовлений економічним зростанням країн, що розвиваються (КНР, Індія Бразилія), і країн з перехідною економікою (представлених в таблиці Росією) з темпами, що перевищують в 1,5–2 рази середньосвітові та в 2–4 рази – країн G7. При цьому в країнах перехідної економіки спостерігаються найбільші темпи енергозбереження (4,2%).