Бог проявил щедрость,
когда подарил миру такого человека...

Светлане Плачковой посвящается

Издание посвящается жене, другу и соратнику, автору идеи, инициатору и организатору написания этих книг Светлане Григорьевне Плачковой, что явилось её последним вкладом в свою любимую отрасль – энергетику.

Книга 5. Электроэнергетика и охрана окружающей среды. Функционирование энергетики в современном мире

Раздел 4. Влияние гидроэнергетических объектов на окружающую среду

Найбільш відповідною областю використання атомної енергії стала електроенергетика. В електроенергетиці є хороші можливості для роботи реакторів у базисному навантаженні, тобто практично при постійній максимально допустимій потужності. Робота в змінних режимах із зміною потужності, температур, витрат теплоносія висуває до ядерних установок суворіші вимоги. Доцільність роботи АЕС в базисному режимі пояснюється їх високою капітало ємністю в порівнянні з теплоелектростанціями (ТЕС). У теплоелектростанціях вартість виро бленої енергії на 70% визначається вартістю палива й лише на 30% витратами на споруду ТЕС, тоді як паливна складова вартості електроенергії АЕС складає 25–30%. Це означає, що для АЕС невигідні простої й робота на зниженій потужності.

До моменту створення енергетичних ядерних реакторів були вже випробувані різні їх кон струкції з різними типами ядерного палива, сповільнювача, теплоносія, форм і розмірів твелів, конфігурації активних зон. Після попереднього відбору залишалось близько десятка можливих типів ядерних реакторів, які вимагали серйозних і ретельних досліджень. Одночасний розвиток багатьох напрямів досліджень, дослідно конструкторських розробок і проектування, вибір, будівництво і пуск дослідно промислового ядерного реактора могли затримати на багато років масштабний розвиток атомної енергетики і потребували б величезних матеріальних витрат. Тому на початку свого розвитку атомна енергетика обмежилася декількома типами ядерних установок, переходячи у міру накопичення досвіду від простіших конструкцій до складніших.

З різних причин у різних країнах почали розробляти реактори різного типу. У Канаді отри мали розвиток реактори на важкій воді; в Англії – газоохолоджувані; у США й Німеччині – водя ні (як сповільнювач і теплоносій використовується звичайна вода); у СРСР – водоводяні реактори й реактори канального типу із графітовим сповільнювачем та теплоносієм із звичай ної води. Були випробувані реактори інших типів, – з органічним сповільнювачем й теплоносієм, із важководяним сповільнювачем й газовим теплоносієм, які не набули широкого поширення.

Міжнародна кооперація в розподілі праці по розробці, дослідженню й накопиченню досвіду експлуатації реакторів різного типу, що виникла стихійно, в короткі терміни визначила най більш перспективні типи ядерних реакторів. Подальший розвиток отримали: водо водяний реактор, реактор з киплячою водою, важководяний реактор й реактор канального типу із графітовим сповільнювачем.

  • Предыдущая:
    Раздел 3. Атомная энергетика и окружающая среда
  • Читать далее:
    4.1. Особенности взаимодействия гидроэнергетических объектов с окружающей средой
  •